open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 0311/4431/2012

Категорія 10.3.2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 червня 2012 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Маневичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, отримує пенсію по віку, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маневицькому районі. Згідно вимог ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи їй повинна виплачуватись додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, хоча відповідно до п. 4 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян фактично виплачується в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Крім того, відповідно до вимог ст. 39 вказаного Закону їй, як особі, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, має проводитись доплата в розмірі двох мінімальних заробітних плат, хоча відповідно до п. 2 постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи фактично виплачується 10 гривень 50 копійок. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд зобовязати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, за період за останні шість місяців з дня подачі заяви до суду відповідно до ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, а також провести перерахунок та виплату за період за останні шість місяців з дня подачі заяви до суду доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 23 травня 2012 року судовий розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду заперечення на позовні вимоги ОСОБА_1, в якому вказала, що проти задоволення позову заперечують, оскільки пенсія позивачу нараховується та виплачується відповідно до вимог діючого законодавства, а тому у задоволенні позову просили відмовити за безпідставністю. Підтвердили, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, а також являється непрацюючим пенсіонером.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. ОСОБА_1 одержує пенсію по віку відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маневицькому районі, являється непрацюючим пенсіонером. Зазначене встановлено з досліджених судом посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії Б № 650096 (категорії 3), пенсійним посвідченням серії ААБ № 427001, повідомлення управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі про виплату пенсії ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п.п. 9, 13 п. 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року, який набрав чинності 1.01.2008 року, текст ч. 1, 2 ст. 39, ч. 2, 4 ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи було викладено у новій редакції, відповідно до якої громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Згідно ч. 1, 2 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка набрала чинності з 22.05.2008 року, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Частиною 2 ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка набрала чинності з 22.05.2008 року, визначено, що особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин є правильним та таким, що відповідає положенням Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що позивач має право на виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі, не нижчому 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, та доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Разом із тим, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Такий принцип закладений, зокрема, в Загальній декларації прав людини 1948 року, згідно з якою кожна людина, як член суспільства, має право на соціальнезабезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Вищенаведене підтверджується і практикою Європейського Суду з прав людини. Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі Ейрі проти Ірландії, реалізація соціальних та економічних прав здебільшого залежить від ситуації, особливо фінансової, яка складається в даній державі (п. 26 Рішення). Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії від 12 жовтня 2004 року.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який розробляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік і подає його до Верховної Ради України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання. Ефективне здійснення Кабінетом Міністрів України цих повноважень є основою для вжиття ним заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення політики у сфері соціального захисту, фінансової та податкової. Таким чином, державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України . Надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, повязується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 подано адміністративний позов до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі про зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії лише 4 травня 2012 року. Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом позивачем в поданій до суду позовній заяві не вказано, а тому суд вважає, що під час вирішення даного спору слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.

Разом з тим суд бере до уваги, що відповідно до п. 4 розділу VII „Прикінцеві положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік від 23.12.2010 року, який набрав чинності 20.06.2011 року, установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Зазначені положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року у справі № 1-42/2011 було визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).

На виконання вказаних положень закону Кабінетом Міністрів України 6 липня 2011 року прийнято постанову № 745 „Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, яка набрала чинності 23.07.2011 року, якою визначено порядок та розміри виплат, передбачених нормами та положеннями ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення лише по 22.07.2011 року.

Також суд бере до уваги, що згідно п. 3 розділу „Прикінцеві положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік від 22.12.2011 року, який набрав чинності з 1.01.2012 року, установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст.ст. 5, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

На виконання вказаних положень закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанови № 1210 від 23.11.2011 року „Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та № 1381 від 28.12.2011 року „Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення, що набрали чинності з 1.01.2012 року, якими визначено порядок та розміри виплат, передбачених нормами та положеннями ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року у справі № 1-11/2012 вказано, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно ст.ст. 63, 69 Закону України „Про Конституційний Суд України від 16.10.1996 року рішення Конституційного Суду України є обовязковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 183-2, 186 КАС України, ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, ст.ст. 1, 13, 39, 49, 51, 56, 67, 70, 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року, ст.ст. 3, 6, 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч. 1 ст. 46, ст. 64 Конституції України, ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 9.07.2003 року, рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року, рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 48268641
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку