В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: Фіцака Т.Д.,

суддів: Вилки С.С., Поповича С.С.

з участю: секретаря: Лавриновича С.Я.

прокурора: Федорук Ю.І.

захисника: ОСОБА_1

засудженого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_3 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Даним вироком

ОСОБА _2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України і призначено йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України - обмеження волі на строк один рік шість місяців з конфіскацією майна, яке є власністю ОСОБА_2;

за пред’явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України виправдано.

Зараховано у строк призначеного ОСОБА_2 покарання чотирнадцять днів перебування його в установі утримання затриманих, що відповідно до ст. 72 КК України становить двадцять вісім днів обмеження волі.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 81 КПК України. Стягнуто з засудженого судові витрати по справі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 – заставу - залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_2 незаконно зберігав з метою збуту та незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб при наступних обставинах:

25 лютого 2011 року близько 18 години 30 хвилин неподалік будинку № 1, що по вул. Ніни Вівчаренко у м. Галичі незаконно збув ОСОБА_4, за кошти в сумі 30 гривень, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс (марихуану), вагою 2,39 грама. Цього ж дня, близько 18 години 55 хвилин по вул. Ніни Вівчаренко у м. Галичі в ході огляду у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено два паперових згортки із сухою рослинною масою, яка згідно з висновком хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом (марихуаною), вагою 6,73 грама і який ОСОБА_2 зберігав з метою збуту. Цього ж дня, по місцю проживання ОСОБА_2 працівниками міліції виявлено та вилучено частину полімерної пляшки з фольговим корком, на внутрішніх стінках яких виявлено нашарування речовини темно-коричневого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи являється особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено – екстракт канабісу, загальна кількість якого становить 0,33 грами, який ОСОБА_2 зберігав без мети збуту.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій вважає даний вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування судом кримінального закону, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м’якості. Просить скасувати вирок та постановити новий вирок, призначивши більш суворе покарання в межах санкцій інкримінованих йому ст. ст. 307 ч.2, 309 ч.1 КК України.

У засіданні апеляційного суду:

- прокурор просив подану апеляцію задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, призначивши покарання в межах статей 307 ч.2 та 309 ч.1 КК України;

- засуджений та його захисник просили вирок суду змінити, не посилюючи покарання.

ОСОБА_2 винним себе за ст. 309 ч.1 КК України визнав, та пояснив, що вживав наркотичні засоби шляхом викурювання через бульбулятор, який належить йому і в нього вилучили працівники міліції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого та його захисника, провівши судове слідство в частині дослідження доказів, що впливають на призначення покарання та виправдання засудженого, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України стверджується наведеними у вироку доказами, що грунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи, яким дана належна правова оцінка.

Апелянт в апеляції посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі внаслідок м’якості, також вважає, що суд неправильно прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України та без достатніх підстав суд ОСОБА_2 за даною статтею виправдав, цим самим допустив неправильне застосування кримінального закону.

Відповідно до ст. 65 КК України загальними принципами призначення покарання, є призначення покарання в межах санкції статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням положень загальної частини КК України, та з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції належним чином врахував усі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого, а також вимоги ст. ст. 66, 67 КК України щодо обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Судом першої інстанції обставинами, що пом’якшують покарання визнано: щире каяття винного у вчиненому, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, згідно довідки Гнильченської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області № 96 від 02 березня 2011 року здійснює догляд за особою, похилого віку. За місцем проживання негативно характеризуючих даних ОСОБА_2, як особи, не встановлено.

Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно призначив ОСОБА_2 покарання, а саме в межах санкції ст. 307 ч.2 КК України і з застосуванням ст. 69 КК України.

Щодо виправдання ОСОБА_2 за ст. 309 ч.1 КК України, то колегія суддів вважає, що судом неналежно дано оцінку доказам в тій частині, так як вина засудженого за даною статтею доводиться зібраними доказами, зокрема поясненнями даними в апеляційному суді ОСОБА_2, висновками експертиз та іншими матеріалами справи.

Тому доводи апеляції щодо неправильного застосування судом першої інстанції кримінального закону є обґрунтованими.

Відно до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність вироку фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону.

Даних вимог закону судом першої інстанції не дотримано.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції в частині виправдання ОСОБА_2 слід скасувати, та вироком визнати його винним за ст. 309 ч.1 КК України, і з врахуванням обставин, які наведено вище та впливають на призначення покарання, призначити йому покарання - обмеження волі в межах санкції ст. 309 ч.1 КК України, а в решті вирок залишити без змін.

Колегія суддів приходить до переконання, що призначене ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч.1 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324, 327, 365, 367, 378 КПК України, колегія суддів, -

засудила :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – задовольнити частково.

Скасувати вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 в частині виправдання його за ст. 309 ч.1 КК України.

Визнати винним ОСОБА_2 за ст. 309 ч.1 КК України та призначити покарання обмеження волі строком на один рік.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вважати засудженим ОСОБА_2:

- за ст. 307 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до одного року шести місяців обмеження волі, з конфіскацією майна яке є власністю ОСОБА_2;

- за ст. 309 ч.1 КК України до одного року обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - один рік шість місяців обмеження волі, з конфіскацією майна, яке є власністю ОСОБА_2

На вирок може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, через Апеляційний суд Івано-Франківської області.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: С.С. Вилка

ОСОБА_5

Згідно з оригіналом:

Суддя Т.Д. Фіцак