-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2015 року м. Київ К/9991/50773/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Кочана В.М.,
Черпака Ю.К.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми на постанову Апеляційного суду Сумської області від 22 липня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
16 грудня 2009 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми (далі - Управління ПФУ), в якому просив визнати відмову відповідача протиправною та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 1 грудня 2007 року та виплатити йому суму пенсії у розмірі різниці між розміром пенсії, що нараховувалась та виплачувалась і розміром пенсії, що підлягала виплаті відповідно до закону, але не була нарахована та отримана з вини органу, що призначає або виплачує пенсію за період з вересня 2000 року по 1 грудня 2007 року.
Постановою Зарічного районного суду міста Суми від 9 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано відмову Управління ПФУ протиправною та зобов'язано здійснити ОСОБА_4 перерахунок пенсії за період з 1 вересня 2000 року по 1 грудня 2012 року, відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанов Кабінету Міністрів України №№ 264, 418 та 713.
Додатковою постановою цього ж суду від 30 травня 2011 року зобов'язано Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанов Кабінету Міністрів України №№ 264, 418 та 713 з 1 грудня 2007 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 22 липня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанов Кабінету Міністрів України №№ 264, 418 та 713 за період з 1 вересня 2000 року по 1 грудня 2012 року.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління ПФУ виплатити на його користь суми пенсії у розмірі різниці між розміром пенсії, що нараховувалась та виплачувалась і розміром пенсії, що підлягала виплаті відповідно до закону, але не була нарахована та отримана з вини органу, що призначає або виплачує пенсію за період з вересня 2000 року по 1 грудня 2007 року.
Змінено додаткову постанову суду першої інстанції - зобов'язано Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16 грудня 2008 року.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування постанови апеляційного суду в частині зміни додаткової постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Позивач своїм правом, як сторони в справі, не скористався та заперечень на касаційну скаргу не подав.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Касаційна скарга Управління ПФУ мотивована тим, що питання щодо віднесення працівників льотно-випробувального складу авіації Товариства сприяння обороні України до категорії працівників льотно-випробувального складу цивільної авіації законодавчо не вирішено, а тому, вважаючи, що рішення апеляційного суду у цій частині прийнято з порушенням норм матеріального, ставить питання про його скасування та відмову в задоволенні позову.
Втім, такі доводи правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 5 січня 1968 року по 7 січня 1985 року працював у Сумському учбовому авіаційному центрі ДТСААФ на посаді командира ланки авіаескадрилії, має свідоцтво та льотну книжку. Загалом має понад 25 років льотного стажу члена екіпажу повітряного судна цивільної авіації. В подальшому був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років і йому була призначена пенсія. Розмір його пенсії обчислений відповідно до частини першої статті 53 Закону №1788-XII.
ОСОБА_4 неодноразово звертався до відповідача із заявами про перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням змін, внесених Законом України від 17 листопада 1999 року №1222-XIV, як пілоту, члену льотного екіпажу повітряного судна цивільної авіації. Однак, йому було відмовлено посилаючись на те, що робота на льотних посадах в ДТСААФ не є роботою члена екіпажу повітряного судна цивільної авіації.
Відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Дія статті 53 поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, котрі вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 1222- XIV. Предметом регулювання зазначеної статті, як убачається з її назви, є розміри пенсій за вислугу років.
Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Даною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 липня 1992 р. № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".
Згідно з підпунктом "г" пункту 1 затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.
У пунктах 1 і 2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.
Отже, посади, які обіймав позивач до виходу на пенсію за вислугою років підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому частиною третьою статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на наведе, зміст статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід розуміти таким чином, що до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, належать і члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, льотно-інструкторський склад організацій ДТСААФ, Товариства сприяння обороні України.
Зазначена правова позиція щодо подібних правовідносин була висловлена Верховним Судом України у постановах від 19 вересня 2007 року, 24 червня 2008 року та 2 грудня 2008 року (справи №№ 07/98, 08/143, 08/244, відповідно), яка згідно зі статтею 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав відмову відповідача у здійсненні ОСОБА_4 перерахунку пенсії протиправною та зобов'язав здійснити перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а апеляційний суд правильно визначив дату з якої необхідно його здійснити.
Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, то, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми залишити без задоволення, а постанову Зарічного районного суду міста Суми від 9 серпня 2010 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 22 липня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді В.В.Швець
В.М.Кочан
Ю.К.Черпак
скопійовано
-
скопійовано
-
