ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокум. Ужгород№ 807/419/15

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Скраль Т.В. , суддів Ващиліна Р.О., Микуляка П.П.,

при секретарі судового засідання - Стенавській А.М.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Міністерство юстиції України - представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2015 року, Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Як вбачається зі змісту заявленого позову, позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо не надання пропозиції ОСОБА_1 переліку всіх вакантних посад ГТУЮ у Закарпатській області та не переведення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби;

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби, відомості про який опубліковано у газеті "Новини Закарпаття" №№ 18-19 (4335-4336) від 14.02.2015 та на електронних веб-сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області;

- зобов'язати Міністерство юстиції України призначити ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби в порядку переведення з Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області.

02 липня 2015 року, у судовому засіданні, ОСОБА_1 надала суду заяву щодо уточнення позовних вимог по даній справі, якою просить п.2 прохальної частини адміністративного позову про визнання протиправною бездіяльність по зобов'язання вчинити певні дії, викласти в такій редакції:

"2. визнати протиправною бездіяльність МЮ України щодо непропонування вакантної посади заступника начальника з питань діяльності ДВС - начальника УДВС у ГТУЮ у Закарпатській області та не переведення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника ГТУЮ з питань діяльності ДВС - начальника УДПС у Закарпатській області (а.с.227, Т.1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 лютого 2015 року позивача попереджено про наступне звільнення з посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України та запропоновано зайняти посаду старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, проте не враховано, що станом на 08.02.2015 року структура та штатна чисельність ГТУЮ у Закарпатській області не введена в дію. При тому, вакантна посада, яка відповідає спеціальності та кваліфікації позивача та введена наказом ГТУЮ у Закарпатській області від 17.02.2015 року № 100/4 "Про введення структури та штатної чисельності ГТУЮ у Закарпатській області", а саме - посада заступника начальника ГТУЮ у Закарпатській області з питань виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби запропонована так і не була. Позивачка вважає, що запропонована їй посада не відноситься до посад, призначення на які здійснюється відповідачем, відтак, відповідач не має повноважень щодо переведення на таку посаду позивача, а сам факт пропонування щодо переведення на таку посаду є неправомірним. Сам відповідач же, на думку позивачки, протиправно ухиляється від переведення її на наявну вакантну посаду, якій позивач за всіма кваліфікаційними характеристиками відповідає. За таких обставин, бездіяльність відповідача щодо не надання пропозицій позивачу рівнозначної вакантної посади є протиправною, оскільки позивач за всіх обставин має переважене право на її зайняття, і цьому праву кореспондує обов'язок роботодавця запропонувати всі наявні вакантні посади позивачу, що відповідають її кваліфікації. Також, у позовній заяві викладені доводи позивачки щодо протиправності оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади, так як всупереч нормативним приписам статті 49-2 КЗпП України щодо переважених трудових прав позивача, відповідачем в друкованих ЗМІ: газеті "Новини Закарпаття" та електронних веб-сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 14.02.2015 року протиправно оголошено конкурс на заміщення вакантної посади заступника начальника ГТУЮ з питань виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби за умов, коли позивач має переважене право на її зайняття без конкурсного відбору та що передбачене Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002року № 169, Постановою КМУ №423 від 17.06.1994 року "Про деякі питання застосування статей 4,15 і 27 Закону України "Про державну службу".

17 квітня 2015 року, позивач надала суду Додаткові пояснення по суті поданого адміністративного позову, якими підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд додатково врахувати доводи, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, зокрема щодо відсутності у спірних правовідносинах факту змін в організації виробництва та праці, щодо порушення роботодавцем порядку попередження позивача про звільнення та щодо порушення роботодавцем переваженого права позивача на залишення на тій посаді, яку вона займає.

11 червня 2015 року ( а.с.159), 19 червня 2015 року ( а.с.173) та у судовому засіданні 02 липня 2015 року, позивачем було надано суду доповнення до пояснень та додаткові пояснення з урахуванням заперечення відповідача проти позову. Зокрема даними поясненнями позивач стверджує, що заявами від 18.02.2015 року, від 02.04.2014 року та 18.05.2015 року, направленими на адресу відповідача, надала згоду на переведення в порядку ч.2 ст. 40 КЗпП України. Всупереч цьому відповідач ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків як роботодавця, ігнорує заяви позивача і черговий раз має намір призначити на вакантну посаду іншу особу в порядку конкурсного відбору, хоча проводити такий відбір у спірних правовідносинах не було жодних підстав.

02 липня 2015 року, позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі та просила суд задовольнити такий з мотивів, викладених у позовній заяві та поданих додаткових пояснень.

У судовому засіданні 15.05.2015 року, представник відповідача надав суду заперечення проти адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує посиланням на п. 1 статті 40 КЗпП України, зазначає, що мало місце скорочення штату яке тягне зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад. Скороченню в будь-якому випадку підлягає посада, а не особа, тому роботодавець зобов'язаний попереджати всіх осіб, які можуть підпадати під таке скорочення. Крім того, твердження позивача про те, що відповідачем протиправно запропоновано їй посаду старшого державного виконавця не може братися до уваги, оскільки ст. 49-2 КЗпП України не передбачено, що власник зобов'язаний запропонувати посаду, що відноситься до його компетенції, а ГТУЮ у Закарпатській області являється структурним підрозділом Мін'юсту. Щодо доводів позивача, що відповідач протиправно ухиляється від переведення її на наявну вакантну посаду, якій позивач відповідає за всіма кваліфікаційними характеристиками, а також яка є абсолютно рівнозначною посаді начальника Управління ДВС, яку позивач обіймає, не відповідає нормам права, оскільки згідно Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Оскаржуване попередження винесено Міністерством юстиції України в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та не суперечить нормативно - правовим актам, які стали підставою його прийняття.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених в письмових запереченнях проти адміністративного позову (а.с.136, Т.1). Свої заперечення обґрунтовує тим, що скороченню в будь-якому випадку підлягає посада, а не особа, тому роботодавець зобов'язаний попереджати всіх осіб, які можуть підпадати під таке скорочення, про скорочення.

02 липня 2015 року, представником подано додаткові заперечення щодо адміністративного позову ( а.с.229 - 234 Т.1), зокрема відповідач зазначає, що рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади. А переведення відповідно до п.5 Положення, на рівнозначну або нижчу посаду в одному державному органі, а також просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування може здійснюватися без конкурсного відбору. Якщо призначення осіб на посади начальника, першого заступника та заступника начальника головного територіального управління юстиції здійснюється за результатами конкурсного відбору, міністр юстиції України призначає таких осіб за рекомендацією кадрової комісії. Щодо твердження позивача, про те, що станом на 08.02.2015 року структура та штатна чисельність не введена в дію, то Міністерство юстиції наголошує, що нова структура та штатна чисельність Головного ТУЮ у Закарпатській області, була затверджена Міністром 06 лютого 2015 року. Міністерство юстиції України вважає доводи позивача не обґрунтованими, а позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню. Щодо переважного права на залишення на роботі врахувати наявність дисциплінарного стягнення у позивача.

02 липня 2015 року, у даній справі судом уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду в частині визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не пропонування вакантної посади заступника начальника з питань діяльності ДВС - начальника Управління ДВС у Головному територіальному управлінні юстиції у Закарпатській області, з підстав у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

18 листопада 2011 року позивач наказом Міністерства юстиції України № 2227/к від 18.11.2011 року призначена начальником управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 року, територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.

21 січня 2015 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" з метою оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу.

Міністерство юстиції України стало правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, в частині реалізації державної політики у вищезазначених сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови, (а.с.58, Т.1).

30 січня 2015 року, Наказом Міністерства юстиції України № 115/5 "Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545, перейменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (а.с. 20-30 Т.").

Як встановлено судом та стверджується матеріалами справи Наказом Міністерства юстиції України № 33/7 від 02 лютого 2015 року "Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів юстиції" затверджено граничну чисельність працівників територіальних органів юстиції, (а.с.16, Т.1)

06 лютого 2015 року, Міністром юстиції затверджено структуру та штатну чисельність Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на 2015 рік, згідно якого пунктом 1.3 передбачено посаду - заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби, ( а.с.35 Т.2)

Щодо позовних вимог позивача визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, щодо оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади заступника начальника ГТУЮ у Закарпатській області з питань державної виконавчої служби-начальника Управління державної виконавчої служби, відомості про який опубліковано у газеті "Новини Закарпаття" № 18-19, на електронних веб-сайтах Міністерства юстиції та головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, судом встановлено наступне.

10 лютого 2015 року, Міністерством юстиції України оголошено конкурс на заміщення вакантної посади заступника начальника ГТУЮ з питань виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби, про що зроблено публікацію на офіційному-сайті Міністерства юстиції України, а також у газеті "Новини Закарпаття" від 14 лютого 2015 року.

18 лютого 2015 року, позивач звернулася до Міністерства юстиції України із заявою про переведення її на посаду заступника начальника ГТУЮ з питань виконавчої служби- начальника Управління державної виконавчої служби.

Крім того, як стверджувала позивач в судовому засіданні та підтверджується письмовими поясненнями, заявами від 18.02.2015 року, від 02.04.2014 року та 18.05.2015 року, направленими на адресу відповідача, позивач надала згоду на переведення в порядку визначеному ч.2 ст. 40 КЗпП України. Всупереч цьому відповідач ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків як роботодавця, ігнорує заяви позивача і черговий раз має намір призначити на вакантну посаду іншу особу в порядку конкурсного відбору, хоча проводити такий відбір у спірних правовідносинах не було жодних підстав.

Позивач доводила, що відповідач безпідставно відмовив у переведенні на рівнозначну посаду, яку вона займає після перейменування, при цьому відповідач не дотримався вимог ст.42 КЗпП, не врахував, що ОСОБА_1 є працівником із безперервним стажем роботи, відповідає всім кваліфікаційним вимогам, не враховано продуктивність праці, що в сукупності свідчить - відповідач шляхом оголошення конкурсу порушив трудові права позивачки, за умов, що ОСОБА_1 має переважне право на її зайняття без конкурсного відбору.

На перевірку даних доводів, судом встановлено, відповідно до п.5 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 15.02.2002 року № 169, переведення на рівнозначну або нижчу посаду в одному державному органі, а також просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.

Відповідно до Порядку № 169 від 15 лютого 2002 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), проводиться конкурсний відбір на заміщення вакантних посад державних службовців третьої - сьомої категорій (далі - конкурс), крім випадків, коли законами України встановлено інший порядок заміщення таких посад. Конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця повинен забезпечувати конституційне право рівного доступу до державної служби громадян України. Пунктом 3 Порядку, визначено, що для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців наказом (розпорядженням) керівника відповідного державного органу, який здійснює призначення на посаду державного службовця, утворюється конкурсна комісія у складі голови, секретаря і членів комісії.

Так згідно, пункту 6 Порядку, умови проведення конкурсу в окремому державному органі відповідно до цього Порядку визначаються його керівником, який призначає на посади та звільняє з посад державних службовців. Рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця.

Державний орган, у якому проводиться конкурс, зобов'язаний опублікувати оголошення про проведення конкурсу в пресі або поширити його через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу та довести його до відома працівників органу, в якому оголошується конкурс, що врегульовано пунктом 10 Порядку № 169.

Пункт 12 Порядку, свідчить, що при заміщенні вакантних посад, призначення на які відповідно до законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України здійснюється за іншою процедурою, а також у разі прийняття керівником рішення про призначення осіб згідно з пунктом 5 цього Порядку в межах одного державного органу конкурс не оголошується.

За вимогами статті 36 Кодексу законів про працю України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

За змістом Положення про управління ДВС головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях містах Києві та Севастополі, затвердж. Наказом Міністерства юстиції України 10.04.2012 року № 549/5, управління ДВС головних управлінь юстиції, в т.ч. в областях є структурним підрозділом головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі., ( а.с.110, Т.1).

Пунктом 9 визначено, що управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Міністром юстиції України за поданням Голови ДВС України, погодженим із начальником відповідного головного управління юстиції, ( а.с.111, Т.1)

Згідно нового Положення про Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, затвердженого наказом ГТУЮ 06 квітня 2015 року № 76/8 ( а.с.103) - Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Пункт 9 даного положення, визначає, що управління очолює заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби, який призначається на посаду та звільняється з посади Міністром юстиції України, ( а.с.106, Т.1).

Вищевизначене повністю узгоджується із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції № 115/5 від 30 січня 2015 року - пункт 10 змін до Положення про Головні управління юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі від 23 червня 2011 року № 1707/5.

При цьому, суд не може не зважити на той факт, що 02 лютого 2015 року, начальникам головних управлінь юстиції в областях та місті Києві та їх заступникам, начальникам управлінь державної виконавчої служби, начальникам реєстраційних служб головних управлінь юстиції в областях та місті Києві, листом № 14-32/36 Міністерство юстиції України повідомило, що на виконання доручення Міністра юстиції, позивачу необхідно прибути з 06 лютого по 08 лютого 2015 року в Міністерство юстиції для проведення незалежного добровільного тестування, проходження співбесіди та затвердження щорічної оцінки виконання державним службовцем посадових обов'язків та завдань.

03 лютого 2015 року, на виконання листа Міністерства юстиції України від 02.02.2015 року № 14-32/36, Головним управлінням юстиції України було прийнято наказ № 15/6 "Про відрядження", згідно якого начальник управління державної виконавчої служби - ОСОБА_1В відбула у м. Київ до Міністерства юстиції України з вказаною метою: для проведення незалежного добровільного тестування, проходження співбесіди та затвердження щорічної оцінки.

05 лютого 2015 року, Наказом Міністерства юстиції України № 209/к "Про кадрову комісію Міністерства юстиції України" утворено Кадрову комісію Міністерства юстиції України та затверджено Положення про Кадрову комісію Міністерства юстиції України та затверджено склад Кадрової комісію Міністерства юстиції України, (а.с. 1, Т.2).

Згідно п.1 Положення про Кадрову комісію Міністерства юстиції України (далі -Положення), вона являється колегіальним дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що утворюється з метою координації роботи з кадрами та забезпечення реалізації державної кадрової політики в територіальних органах юстиції. Згідно п. 14 Положення, рішення Кадрової комісії оформлюються протоколом, який підписують головуючий та секретар Кадрової комісії. п.15 Положення визначено, що рішення Кадрової комісії є обов'язковим для виконання та врахування в роботі структурних підрозділів Міністерства, територіальних органів юстиції, ( а.с.3, Т.2)

07 лютого 2015 року, Згідно п. 43 Витягу з протоколу засідання Кадрової комісії Міністерства юстиції України за результатами слухання начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1, Кадрова комісія вирішила: попередити про скорочення посади начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області та запропоновано посаду старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Рішення прийнято за результатами голосування: "за" - 11, "проти" - 0, (а.с.10, Т.2).

7 лютого 2015 року, Наказом Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області №100/4 "Про введення структури та штатної чисельності Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області", скорочено посаду начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, натомість введено посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань державної виконавчої служби- начальника управління державної виконавчої служби.

8 лютого 2015 року, позивача попереджено про наступне вивільнення.

26 березня 2015 року, листом Міністерства юстиції України ОСОБА_1 повідомлено щодо критерію оцінювання діяльності ОСОБА_1 на посаді начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, що становить 4,28 балів (високий), результат тестування - 9 балів із 15 можливих та 28 балів із 30 можливих.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 статті 40 КЗпП встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Абзац другий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 , із змінами від 26.10.95 р. N 18), вказує, що у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

У справі, що розглядається, суд, досліджуючи питання правомірності оголошення конкурсу, виходячи із постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції", наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5 "Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/36545, наказу Міністерства юстиції від 02 лютого 2015 року №139/5 "Про затвердження переліку головних територіальних управлінь юстиції ", у зв'язку із впровадженням нової структури та штатної чисельності Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 06 лютого 2015 року та скороченням посади начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, на підставі рекомендацій Кадрової комісії Міністерства юстиції України, утвореної наказом Міністерства юстиції України від 05 лютого 2015 року № 209/к " Про Кадрову комісію Міністерства юстиції України"- дає суду підстави зробити висновок, що фактично в органах виконавчої влади системи юстиції відбулися зміни в організації виробництва та праці, в тому числі скорочення штату.

Після затвердження нового штатного розпису працівники, посади яких скорочуються, згідно зі ст. 49-2 КЗпП України персонально попереджаються про вивільнення не пізніше ніж за два місяці, в даному випадку позивача попередили про наступне вивільнення 08 лютого 2015 року, ( а.с. 15, Т.1).

Стаття 42 КЗпП України, визначає переважне право на залишення на роботі при вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, де при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Отже, зясувавши повно та всебічно обставини в даній частині адміністративного позову про визнання протиправними дії Міністерства юстиції України щодо оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби, суд приходить до переконання, що в ході судового розгляду відповідачем належними та допустимими доказами спростовано доводи адміністративного позову, а відповідно судом не встановлено порушень які б свідчили про очевидність протиправності в діях відповідача щодо оголошення конкурсу.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням, вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо оголошення конкурсу не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, оскільки порушення права позивача носить ймовірний характер та свідчить про можливе порушення такого права у майбутньому, оскільки згідно Постанови КМ України № 423 від 17 червня 1996 року, керівники, які призначаються міністрами, керівниками інших центральних органів державної виконавчої влади можуть прийматися без конкурсного відбору або стажування. Отже, дії відповідача, відповідають визначеній компетенції та не порушують в даному випадку права позивача.

Щодо вимоги зобов'язати Міністерство юстиції України призначити ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби в порядку переведення з Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області.

З огляду на дану вимогу уточненого адміністративного позову, суд звертає увагу позивача, що у справі № 807/417/15 постановою суду вказано на вимоги частини другої статті 40 КЗпП України, за якою у відповідача є безумовний обов'язок запропонувати позивачу всі наявні вакантні посади, які відповідають кваліфікації позивача.

З наведеного слідує висновок, тільки після того як відповідач виконає свій обов'язок і позивачу будуть запропоновані всі вакантні посади, може розглядатися пропозиція про переведення позивача на рівнозначну посаду чи нішу вакантну посаду за вибором позивача. Отже, суд розцінює дану вимогу, як передчасну та яка не може свідчити про протиправність в діях відповідача, оскільки така не відбулася.

Крім того, ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді перебуває у трудових відносинах з Міністерством юстиції та Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області, а отже у суду відсутні правові підстави констатувати про порушення трудових прав позивача шляхом не переведення на посаду, в тому числі й на посаду- заступника начальника ГТУЮ з питань діяльності ДВС - начальника УДВС у Закарпатській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, положення нормативно - правових актів, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв у межах своєї компетенції та відповідно до норм діючого законодавства що ним доведено у межах даної адміністративної справи належними та допустимими доказами, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови підписано 28 липня 2015 року.

Головуюча суддяОСОБА_3

Судді Р.О. Ващилін

ОСОБА_4