2/2605/2932/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Великохацької В.В.

при секретарі - Вербич Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Банк Столиця”, 3-тя особа: ЗАТ “Київмісьбуд”про визнання майнових прав та права власності на незавершений об’єкт будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2012 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом з метою визнання за собою права власності на об’єкт незавершеного будівництва - недобудоване житлове приміщення - квартиру 37 (будів.) на 11 поверсі, загальною площею 90,91 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Макіївський, ділянка 4(будів.) секція №3 (будів.) в Оболонському районі, оскільки вважає, що відповідач порушив її майнові права на зазначений об’єкт нерухомості внаслідок несвоєчасного завершення його будівництва та введення в експлуатацію, та оскільки на даний час НБУ України відкликав банківську ліцензію ПАТ “ОСОБА_2 ініціює процедуру ліквідації у позивача існує загроза втрати об’єкта інвестування.

У судове засідання зявилась позивач, представник третьої особи.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак до суду подав заяву з проханням розглянути справу без участі представника відповідача та про визнання позову.

Позивачка та її представник позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник третьої особи проти позову не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши наявні в матеріалах справи письмові пояснення відповідача, всебічно та об’єктивно дослідивши зібрані докази та обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановлює ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, враховуючи те, що визнання позову відповідачем не порушує прав та свобод інших осіб та не суперечить закону, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до умов Договору № фк00043037 про участь у фонді фінансування будівництва “Столиця-7”виду А від 12.04.2010 р. (а.с. 5-7), укладеного між відповідачем, як Продавцем та позивачем, як Покупцем, останні домовились, що Продавець продає, а Покупець купує майнові права на квартиру за будівельною адресою: м. Київ, пров. Макіївський, ділянка 4(будів.) секція №3 (будів.) в Оболонському районі вартістю 1 011 479 грн. 21 коп. Строк введення в експлуатацію якого становить: вересень 2010 р.

Відповідач своїх договірних зобовязань належним чином не виконав, доказів про відсутність його вини у затримці закінчення будівництва об’єкта інвестування суду не надав, зокрема, не надав доказів про належне та своєчасне інвестування (фінансування) будівництва та здійснення заходів контролю обумовленого умовами Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 190 ЦК України, майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦК України, неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб).

На підставі вищенаведеного та виходячи з того, що законодавець визначив, що право на річ (майно), тобто речове право (майнове право), уособлює собою право власності на неспоживчу річ (майно), позивачка одночасно з набуттям майнового права на об’єкт інвестувала - набула право власності на нього в силу умов вищевстановленого договору та діючого законодавства.

З огляду на наведене, виходячи з обставин справи, суд не вбачає будь-яких правових підстав для відмови у визнанні права власності позивачки на об’єкт інвестування, яке вона вже набула.

Як зазначає позивачка, обєкт інвестування - квартира, на сьогоднішній день не добудований, внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем, взятих на себе договірних зобовязань, що є перешкодою для реєстрації нею права власності на нього, як нерухоме майно, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Поряд слід відзначити, що відповідач та представник третьої особи проти позову не заперечують, позивачка просить визнати за нею право власності на об’єкт незавершеного будівництва вартість якого вона сплатила в повному обсязі, з метою захисту свого майнового права в умовах кризового стану будівництва, виходячи з того, що об’єкт інвестування мав бути добудований ще більше двох років тому.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва. право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 185, 190, 316, 328, 392 ЦК України ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 217 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ “Банк Столиця”, 3-тя особа: ЗАТ “Київмісьбуд”про визнання майнових прав та права власності на незавершений об’єкт будівництва - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об’єкт інвестування –квартиру 37 (будів.) на 11 поверсі, загальною площею 90,91 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Макіївський, ділянка 4(будів.) секція №3 (будів.) в Оболонському районі

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об’єкт незавершеного будівництва –квартиру 37 (будів.) на 11 поверсі, загальною площею 90,91 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Макіївський, ділянка 4(будів.) секція №3 (будів.) в Оболонському районі

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.В. Великохацька

06.07.2012 Справа № 2605/6364/12