ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2010 р.

справа № 2а-1968/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Сафронової С.В. Мартиненка О.В.

при секретарі судового засідання: Близнюк Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року по справі № 2а-1968/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі, про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",-

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з вимогами, в яких просив зобов’язати відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн., а також доплатити невиплачену суму за 2008 рік.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити щомісячне нарахування позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України", з урахування положення ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст.41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року – були відсутні, оскільки дії відповідача щодо невиплати у цей період підвищення до пенсії ґрунтувалися на Законі України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, який діяв на той час.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” у 2007 році не здійснював, а також не проводив виплату.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Задовольняючи вимоги за 2008 рік, суд першої інстанції правомірно застосував норми матеріального права.

Так, підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тому, підстави для підвищення пенсії за період з січня 2008 року – були відсутні, оскільки позивачам пенсія з підвищенням на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність виплачувалася.

Проте, рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо викладення положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в новій редакції.

Таким чином, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено, тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суди обґрунтовано до уваги не взяли, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню для виконання покладених на нього обов`язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судами не розглядається.

Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки суди не ухвалюють рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Проте, в резолютивній частині постанови суд першої інстанції визнав бездіяльність відповідача та зобов’язав його провести виплати як з урахуванням Закону України “Про соціальний захист дітей війни” так і з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що є взаємовиключним, тому посилання на Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»та на Закон України “Про державний бюджет на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України” необхідно виключити з другого абзацу резолютивної частини постанови.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду зазначивши в абзаці другому резолютивної частини кінцеву дату до якої необхідно провести виплати, в межах заявлених позовних вимог –31.12.2008 року.

Керуючись п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року – змінити виклавши абзац другий та третій резолютивної частини постанови в наступній редакції.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - протиправними.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням виплачених сум.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів в порядку передбаченому ст. 212 КАС України.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: О.В. Мартиненко