open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р.

справа № 2а-781/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Уханенка С.А.

          суддів:                     Юхименка О.В. Мірошниченка М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління пенсійного Фонду України в Приазовському районі Запорізької області на постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України в Приазовському районі Запорізької області про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2009 року позивач звернувся до суду з вимогами, в яких просив визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення права на 30% підвищення пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по теперішній час, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", такі дії визнані як незаконні згідно Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008у 2008 році, зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року до чинного часу, з урахування підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов`язати сплатити недоплачену суму за строк з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року до чинного часу з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення.

Постановою Приазовського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача у вигляді не донарахування і не виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у період з 16.09.2008 року по 01.10.2009 року, зобов`язано відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії до пенсії відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з період з 16.09.2008 року по 01.10.2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і яка розраховується відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог та відмовити в задоволені позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року – були відсутні, оскільки дії відповідача щодо невиплати у цей період підвищення до пенсії ґрунтувалися на Законі України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, який діяв на той час.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” у 2007 році не здійснював, а також не проводив виплату.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Задовольняючи вимоги за 2008 – 2009 роки з суд першої інстанції правильно виходив з положень статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо викладення положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в новій редакції.

Таким чином, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено.

У 2009 році дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню для виконання покладених на нього обов`язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судами не розглядається.

Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки суд не ухвалює рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

Висновок суду щодо застосування строку позовної давності з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 16.09.2008 року з урахуванням клопотання відповідача про застосування пропуску строку звернення до суду є обґрунтованим, оскільки позивачем поважності причини пропуску строку не доведено.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області – залишити без задоволення.

Постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2009 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:                                                            С.А. Уханенко

          Суддя:                                                            О.В. Юхименко

          Суддя:                                                            М.В. Мірошниченко

Джерело: ЄДРСР 47290795
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку