open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2010 р.

справа № 2а-997/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.

суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26.10.2009 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді про нарахування допомоги дитині війни

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА _1 24.03.2009 звернулась до Кіровського районного суду м.Кіровограда з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді про нарахування допомоги дитині війни за 2006-2008 роки.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтями 99, 100 КАС України.

Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26.10.2009 позов задоволений частково. Визнані протиправними дії Управління Пенсійного фонду та зобов’язано здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008 з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що Конституційним Судом України скасовані положення законів України про державний бюджет на 2007 і 2008 роки, якими зупинялась дія або вносились зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд визнав поважною причину пропущення річного строку звернення з адміністративним позовом.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду в частині задоволення позову скасувати та повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що в бюджеті не передбачена виплата, яку просить позивачка, і механізм виплати законодавчо не врегульований.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно наданих сторонами доказів, ОСОБА_1 1942рн встановлений статус «дитина війни». Вона отримує пенсію, яка нараховується і виплачується Управлінням Пенсійного фонду України в м.Кіровограді. В 2006, 2007 роках підвищення як дитині війни їй не нараховувалось, з 01.01.2008 виплачувалось в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22.05.2008 –в розмірах, передбачених Постановою КМУ №530 від 28.05.2008.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік»та «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинялась.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладалась в такій редакції: «Дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що з часу ухвалення рішень Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду протиправно не виплачувало підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Районний суд правильно визначив періоди для перерахунку. До винесення рішень Конституційним Судом України спірні правовідносини, в тому числі в 2006 році, регулювались законами України про державний бюджет на відповідний рік. Рішення Конституційного Суду України не мають зворотної сили у часі, а повноваженнями перевіряти названі закони на відповідність їх Конституції України наділений лише Конституційний Суд України.

В подальшому стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась та зміни до неї не вносились.

При здійсненні виплат після 22.05.2008 Управління Пенсійного фонду повинно керуватись не Постановою КМУ №530 від 28.05.2008, а Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який відповідно до статей 6, 19, 113, 116 Конституції України має вищу юридичну силу. Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

В апеляційній скарзі відповідач не оскаржував постанову з мотивів визнання поважною причину пропущення строку звернення до суду. В свою чергу, з урахуванням стану здоров’я ОСОБА_1, її матеріального положення, неможливості через похилий вік своєчасно отримати інформацію про порушене право та юридичну допомогу, доводів що вона тривалий час не знала про рішення Конституційного Суду України, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Після ухвалення рішень Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду було зобов’язане негайно здійснити перерахунок пенсії позивачки, не чикаючи її звернення.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів та механізму виплати колегією суддів не приймається. Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов’язковими до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Через те що відповідно до частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, з метою захисту конституційного права на підвищення до пенсії в розмірі, встановленому законом, слід застосовувати аналогію закону відповідно частини 7 статті 9 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що при визначені розміру підвищення до пенсії, Управління Пенсійного фонду зобов’язано виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26.10.2009 – без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий А .В.Суховаров

Судді Л .М.Нагорна

ОСОБА_2

Джерело: ЄДРСР 47290684
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку