УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2010 р.

справа № 2а-7200/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Кожан М.П.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Кіровограді та прокурора Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року у справі № 2а-7200/09,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грантрейд»

до відповідача 1: Державної податкової інспекції у м.Кіровограді

до відповідача 2: Головного управління Державного казначейства у Кіровоградській області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Грантрейд»звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м.Кіровограді щодо неннадання Головному управлінню Державного казначейства у Кіровоградській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 603085грн. та про стягнення з державного бюджету України на користь позивача зазначеної суми бюджетного відшкодування. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-1 будо проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Грантрейд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.02.2009р. по 28.02.2009р. та з 01.04.2009 р. по 30.04.2009р., за результатами якої зроблено висновок щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року на суму 23621, 00 грн.; датою перевіркою також підтверджено право ТОВ «Грантрейд»на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 603085,00грн. Висновки перевірки зафіксовані у акті №54/23-50/216/34448875 від 20.07.2009 року. З урахуванням зазначеного та з посиланням на норми пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач наполягає на тому, що податковий орган зобов’язаний був у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, і сума ПДВ має бути відшкодована.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Кіровограді щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства у Кіровоградській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 603085,00 грн., що підлягає відшкодуванню «Грантрейд»з Державного бюджету України, та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму податку на додану вартість у розмірі 603085,00 грн.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач - Державна податкова інспекція у м.Кіровограді подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт вважає постанову незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування своїх доводів зазначає, що однією з підстав виникнення права у платника податку на податковий кредит є сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум. Тобто, робить висновок апелянт, підставою включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджетк України.

Прокурор, в свою чергу, також оскаржує судове рішення в апеляційному порядку. При цьому прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 603085грн. є непідтвердженою, а довідка про підтвердження не складена у зв’язку з неотриманням відповідей від контрагентів по зустрічним перевіркам, які проводяться на виконання п.4.5 Наказу ДПА України №350 від 18.08.2005р. Прокурор також просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позову.

В порядку заперечення проти апеляційних скарг позивач посилається на безпідставніть доводів апелянтів, оскільки право на відшкодування суми ПДВ в розмірі 603085грн. грунтується на нормами п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»з урахуванням висновків самого податкового органу за результатами перевірки.

Під-час розгдіду апеляційних скарг колегією суддів оголошувалить неодноразові перерви з метою надання можливості апелянтам надати докази на підтвердження доводів в обгрунтування апеляційних вимог.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апелянтів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, з 09 по 15 липня 2009 року Державною податковою інспекцією в м.Кіровограді було проведено виїзну документальну перевірку TOB «Грантрейд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.02.2009 р. по 28.02.2009І р. та з 01.04.2009 р. по 30.04.2009 р. Під-час перевірки платником податку на підтвердження заявленого податкового кредиту було надано наступні документи, які надані також до матеріалів справи: копії податкових накладних (а.с.76-79), в якості доказу отримання товару - копії видаткових накладних (а.с.80-82), а також копію договору №08 від 02.08.2006 р. (а.с.68-69) та договору поставки від 02.03.2009 р. (а.с.70-71) з додатковою угодою від 09.03.2009 р. (а.с.72-75), укладених між TOB «Промтехресурс»та TOB «Грантрейд»; копії податкової накладної (а.с.86) та видаткової накладної (а.с.87), виданих відповідно до договору поставки від 01.02.2009 р. укладеного між ПП «Юліус»та TOB «Грантрейд»(а.с.83-84) та копії податкової накладної (а.с.91) та видаткової накладної (а.с.92), виданих відповідно до договору поставки від 01.02.2009 р. укладеного між ПП «Автомир»та TOB «Грантрейд»(а.с.88-89). Зазначені документи, а також докази оплати вартості товарів були досліджені посадовими особами податкового органу, про що зазначено в акті перевірки №54/23-50/216/34448875 від 20.07.2009 року (а.с. 16-28).

За результатами перевірки зроблено висновок, що заявлена до відшкодування сума ПДВ за травень 2009 року в розмірі 626706,00грн., яка виникла внаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах в лютому 2009 року та попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності в квітні 2009 року, є завищеною на суму 23621,00грн. Щодо суми ПДВ в розмірі 603085,00грн. (626 706,00 грн. - 23 621,00 грн.) порушень не встановлено.

При цьому, сторони у справі не сперечаються щодо правильності оформлення податкових накладних, факту сплати вартості та товарності операцій, про що свідчить зміст самого акту перевірки (а.с.19-26).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану варність»бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику поджатку з бюджету у звя’зку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Так , за приписами пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 даного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Норми пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану варність»передбачають, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 даного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства, як встановлено пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

З матеріалів справи вбачається дотримання позивачем норм вищезазначеного законодавства. Згідно з актом №54/23-50/216/34448875 від 20.07.2009 року перевіркою було підтверджено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ в розмірі 603085грн.

Щодо зауважень ДПІ в м.Кіровограді про те, що право на відшкодування виникає у позивача лише за умови при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість та надходження суми податку до бюджету, слід зазначити, що позивач надав докази, що підтверджують виконання з його боку вимог вищезазначеного законодавства. Водночас відпоівдач всуперечь нормам ч.2 ст.71 КАС України не довів факт ненадходження до Державного бюджету України вищезазначеної суми податку. Прокурором також не надано документів, які б спростували право позивача на відшкодування суми ПДВ. Суду не надано документів на підтвердження виконання податковим органом пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану варність». Матеріалами справи підтверджено право TOB «Грантрейд»на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 603085,00грн. Податковий орган у відповідності до пп.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зобов'язаний був у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Однак в порушення вказаної норми ДПІ у м. Кіровограді такий висновок не надала. Будь-яких випадків ненадходження суми податку до бюджету документально не зафіксовано. Надані відповідачем-1 запити та реєстр звернень до податкових органів щодо проведення зустрічних перевірок не є належними доказами ненадходження податку до бюджету.

Таким чином, доводи апелянтів не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об’єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Кіровограді та прокурора Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року у справі № 2а-7200/09 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року у справі № 2а-7200/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.А.Проценко

Судді : М.П.Кожан

ОСОБА_1