УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2010

справа № 2а-235/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Кожана М.П.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Ганноченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з’явився

від відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська

на постанову : Амур- Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 вересня 2009 р. у справі № 2а-235/09 (категорія статобліку- 2.19)

за позовом: ОСОБА_1

до: Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

про: стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -

в с т а н о в и л а:

У січні 2009року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнати дії відповідача неправомірними; стягнути із відповідача на користь позивача недоплачену позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з січня 2006р. по січень 2008р. в сумі 2732грн.00коп.; зобов`язати відповідача нарахувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарахуванні позивачу пенсії.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.09.2009р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з врахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позивних вимог у зв`язку з порушенням судом норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.

Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” не здійснював, а також не проводив виплату.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Доводи відповідача про відсутність виплат у зв`язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України не може бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями в тому числі при відсутності достатніх коштів за рахунок власних з наступних їх погашенням з Державного бюджету України.

Згідно з частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на постанову Амур- Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 вересня 2009 р. у справі № 2а-235/09 –залишити без задоволення.

Постанову Амур- Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 вересня 2009 р. у справі № 2а-235/09–залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий суддя: М.П. Кожан

Судді: Л.П. Туркіна

ОСОБА_2