open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Номер справи 623/2601/15-к

Номер провадження 1-кп/623/188/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гуренко М.О., за участю прокурора Субботіна В.О., секретаря Довгалюк О.Л., обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №12015220320001029 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ізюма Харківської області, руській, громадянка України, вдова, не працюючій, з неповною середньою освітою, яка зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1, раніше судима:

1)23 жовтня 2013 року Ізюмським міськрайонним судом за ст. 297 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим терміном 1 рік,

2) 29 травня 2015 року Ізюмським міськрайонним судом за ч.1,3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим терміном 3 роки.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 3 червня 2015 року о 10 годині, переслідуючи корисну мету - наживу, маючи умисел на крадіжку чужого майна, за допомогою стільця, проникла через паркан на територію домоволодіння АДРЕСА_2 звідки таємно намагалася викрасти два металевих борта від причепа, розміром 130х35 см, вартістю 180 грн. за один борт, на загальну суму 360 грн., які належали ОСОБА_2, однак свій злочинний намір не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана на місці скоєння злочину потерпілим.

Допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України визнала повністю. У скоєному щиро розкаялася.

Суд вважає. що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, тобто замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у сховище.

Згідно ч. 3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності її позиції немає. ОСОБА_1 роз'яснено, що у такому випадку, вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Досліджені по кримінальному провадженню докази, достовірність і істинність яких ОСОБА_1 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що вина обвинуваченої у інкримінованому злочині доведена повністю, а тому знаходить правильною кваліфікацію її дій органом досудового розслідування, як замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Скоєний злочини відповідно класифікації злочинів, зазначених у ст. 12 КК України, а саме ч.3 ст.185 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. N 8 «Про практику призначення покарання» у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.

Відповідно до ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ст. 71 ч.4 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння слідству.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченої, суд вбачає, що ОСОБА_1 офіційно не працює, має постійне місце реєстрації, вдова, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посереднє, раніше неодноразово судима, про що свідчать копії: паспорту громадянки України, копія вироку, довідки лікаря, характеристика з місця проживання , вимога щодо судимості.

Призначаючи покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, які законом віднесені до категорії тяжкого злочину, особу винної, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання, вчинення злочину в період іспитового строку.

Також при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженої, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 не можливе без ізоляції її від суспільства.

Витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 50, 60, 63, 65-67, 71, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, ст. ст. 2, 94, 351 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого

ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання, не відбуте за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 травня 2015 року та остаточно обрати покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі .

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу змінити з домашнього арешту на - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27, взявши її під варту в залі суду.

Речові докази: два металевих борта від причепу повернуті потерпілому ОСОБА_2 вважати повернутими, дерев'яний стілець - знищіти.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : М.О. Гуренко

Джерело: ЄДРСР 46846815
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку