-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"09" липня 2015 р. справа № 926/1307-б/13
За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ
до товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост", м. Чернівці
про визнання банкрутом
Суддя Ковальчук Т.І.
Представники :
ТОВ "УніКредит Лізинг" - ОСОБА_1, дов. від 11.06.2015 р.
ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" - не з'явився
ТОВ "ІБК "Трансмост" - ОСОБА_3, дов. від 05.11.2013 р.
Ліквідатор - представник ОСОБА_4, дов. від 08.07.2015 р.
СУТЬ СПРАВИ:
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 20.01.2014 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" порушено провадження у справі про банкрутство товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 (суддя Дутка В.В.).
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство офіційно оприлюднено на веб-сайті Вищого господарського суду України 22.01.2014 р.
Ухвалою від 06.02.2014 р. до участі у справі залучено регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.
Розпорядженням від 23.06.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Дутки В.В. у щорічній відпустці справу № 926/1307-б/13 передано до провадження судді Ковальчук Т.І.
Розпорядженням від 19.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Ковальчук Т.І. в черговій щорічній відпустці розгляд справи у порядку повторного автоматичного розподілу доручено судді Бутирському А.А.
Ухвалою від 24.09.2014 р. прийнято до розгляду заяву ТОВ "УніКредит Лізинг" про визнання недійсним укладеного між боржником і товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Трансмост" договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р., до участі у справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Трансмост".
У заяві ТОВ "УніКредит Лізинг" просить визнати недійсним укладений 18.07.2013 року між ТДВ "Трансмост" і ТОВ "Інвестиційна будівельна компанія "Трансмост" договір купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 в порядку абз. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та повернути боржнику відчужене за цим договором майно з тих підстав, що продаж цього майна боржник здійснив протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, за ціною, що не відповідає ринковій та із значним заниженням його вартості в той час, як згідно з фінансовою звітністю боржник у І півріччі 2013 р. зазнав збитків у розмірі 8671 тис. грн., а за 9 місяців 2013 р. - 21223 тис. грн., з чого випливає, що внаслідок укладення оспорюваного договору ТДВ "Трансмост" зазнав значних майнових втрат та погіршення фінансового стану, що, в свою чергу, призвело до неможливості задоволення в повній мірі вимог кредиторів і є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним (т.с. 8, а.с. 104-107).
06.10.2014 р. ТДВ "УніКредит Лізинг" надало додаткові письмові пояснення, в яких зазначило, що оспорюваний договір, як і низка інших договорів купівлі-продажу, що оспорюються ініціюючим кредитором, укладені між ТДВ "Трансмост" і ТОВ "ІБК "Трансмост", засновниками яких є одні й ті ж самі фізичні особи, тому як продавця, так і покупця можливо розглядати як єдиний суб'єкт господарювання в розумінні ст.ст. 1, 23 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і це свідчить про те, що укладення оспорюваних договорів мало на меті виведення майна з ліквідаційної маси боржника з метою недопущення її реалізації в ліквідаційній процедурі та задоволення вимог кредиторів (т.с. 8, а.с.163-166).
06.10.2014 р. ТДВ "Трансмост" надало відзив на заяву про визнання договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 недійсним, в якому заперечило проти вимог кредитора, зазначивши, що твердження останнього про те, що майно відчужене за ціною, яка не відповідає ринковій і є заниженою, не відповідає дійсності і не підтверджене документально. Насправді ж, вказано у відзиві, боржник провів експертну оцінку ринкової вартості відчужуваного майна сертифікованим оцінювачем, а відсутність порушень чинного законодавства при здійсненні оспорюваної угоди підтверджена відповідною довідкою державної податкової інспекції за результатами податкової перевірки ТДВ "Трансмост" (т.с. 8, а.с. 145).
У ході розгляду заяви ухвалою від 06.10.2014 р. до участі у справі залучено ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1".
У порядку повторного автоматичного розподілу в зв'язку з перебуванням судді Бутирського А.А. у відпустці розпорядженням від 03.11.2014 р. справу передано до провадження судді Ковальчук Т.І.
У судовому засіданні 03.11.2014 р. представники ініціюючого кредитора надали письмові додаткові пояснення та звіти з дослідження ринку бурового обладнання, просили призначити комплексну товарознавчу та транспортно-товарознавчу експертизу для встановлення ринкової вартості проданих за спірним договором активів і її відповідності ринковій вартості аналогічного обладнання, визначеній на дату продажу, відповідно до письмового клопотання від 03.10.2014 р. (т.с. 8, а.с. 133-134).
Ухвалою від 03.11.2014 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 18.11.2014 р. для подання ініціюючим кредитором своїх пропозицій щодо особи експерта, якому слід доручити проведення рецензування звітів, вмотивовано висновок суду про доцільність вирішення питання про призначення комплексної товарознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи після проведення рецензування звітів про незалежну експертну оцінку майна, яка проводилася на замовлення боржника.
Ухвалою від 18.11.2014 р. призначено рецензування звітів про оцінку майна, відчуженого ТДВ "Трансмост" за договорами купівлі-продажу № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № УЕЗ-2013 від 26.09.2013 р. та № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. Проведення рецензування доручено судовому експерту ОСОБА_6 (м. Чернівці, вул. Доброго, 13, офіс 2, Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 08.12.2003 р. № 831), строк проведення рецензування встановлено до 09.12.2014 року, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 09 грудня 2014 року.
До початку судового засідання 09.12.2014 р. від експерта ОСОБА_6 через канцелярію суду надійшли рецензії на звіти про оцінку майна.
У судовому засіданні 09.12.2014 р. представник ТДВ "Трансмост" подав копії повних звітів про оцінку відчуженого за спірними договорами майна, в зв'язку з чим за клопотанням представника ініціюючого кредитора і ТОВ "ІБК Трансмост" за згодою інших учасників засідання розгляд справи ухвалою від 09.12.2014 р. відкладено на 25.12.2014 р.
24.12.2014 року ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" надало відзив на заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, в якому вважає вимоги останнього необґрунтованими з тих підстав, що укладаючи спірні договори (в т.ч. договір купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р.) ТДВ "Трансмост" і ТОВ "ІБК "Трансмост" мали необхідний обсяг дієздатності, їх волевиявлення було вільним, договори укладені у встановленій законом формі та спрямовані на реальне настання обумовлених ними наслідків. Крім того, зазначено у відзиві, ТОВ "ІБК "Трансмост" не є кредитором "ТДВ "Трансмост" у справі про банкрутство останнього, тому приписи ст. 20 Закону про банкрутство не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, відсутні докази, які підтверджують, що укладення спірних договорів потягло за собою неплатоспроможність товариства або призвело до невиконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково, відчужені боржником бурові установки та трубовкручуючий стіл виступають забезпеченням по кредиту ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" і в разі визнання договорів купівлі-продажу недійсними будуть порушені законні вимоги банку одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами боржника (т.с. 17, а.с. 1-2).
До початку судового засідання 25.12.2014 р. від ініціюючого кредитора надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що на замовлення ТОВ "УніКредит Лізинг" Громадська організація "Асоціація незалежних оцінювачів" провела рецензування 8-ми звітів про оцінку майна, виконаних суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_7, за результатами рецензування встановлено, що звіти не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними і не можуть бути використані, а оцінювач-рецензент ОСОБА_6 не звернула уваги на існуючі недоліки в цих звітах. Рецензії Громадської організації "Асоціація незалежних оцінювачів" на вісім звітів про незалежну оцінку майна додано до додаткових пояснень ТОВ "УніКредит Лізинг" (т.с. 17, а.с. 3-133).
Представник боржника в судовому засіданні 25.12.2014 р. подав для залучення до матеріалів справи баланси ТДВ "Трансмост" за 9 місяців 2013 р. та 2013 рік і копії укладених з ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" договорів застави.
За результатами розгляду справи в судовому засіданні 25.12.2014 р. ухвалою від 25.12.2014 р., серед іншого, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 20.01.2015 р., ТДВ "Трансмост" зобов'язано:
- надати належним чином засвідчену копію балансу товариства за 6 місяців 2013 року;
- надати документально підтверджену інформацію про стан виконання договорів купівлі-продажу № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № УЕЗ-2013 від 26.09.2013 р. та № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. (передача майна, проведення розрахунків);
- провести незалежний аудит впливу операцій з купівлі-продажу майна за договорами купівлі-продажу № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № УЕЗ-2013 від 26.09.2013 р. та № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. на фінансовий стан товариства (зокрема, висвітлити питання, чи не було (стало) недостатньо майна боржника для задоволення вимог кредиторів в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання, чи укладення зазначених договорів купівлі-продажу не призвело до погіршення фінансового становища ТДВ "Трансмост", не виступило обставиною, котра потягнула за собою неплатоспроможність боржника або неможливість виконання зобов'язань перед іншими кредиторами (повністю або частково).
Ухвалою від 20.01.2015 р. (з урахуванням ухвали від 02.03.2015 р. про виправлення описки в пункті 2 резолютивної частини ухвали від 20.01.2015 р.) за клопотанням ТОВ "УніКредит Лізинг" призначено комплексну судову товарознавчу та транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експертизи поставлені наступні питання:
- якою є ринкова вартість відчуженого за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. майна:
1) бурової установки BG 9, ідентифікаційний № 274, 1995 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Спеціальтифбау ГмбХ), станом на 18 липня 2013 року,
2) бурової установки BG 40, ідентифікаційний № 1370, 2007 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Машинен ГмбХ), станом на 18 липня 2013 року;
3) трубовкручуючого стола BV 1680/4, 2008 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Машинен ГмбХ), станом на 18 липня 2013 року.
Цією ж ухвалою ТДВ "Трансмост" та ТОВ "Інвестиційна будівельна компанія "Трансмост" зобов'язано надати експерту на його вимогу всі необхідні додаткові документи і пояснення, забезпечити вільний доступ до предметів обстеження, присутність представників у разі необхідності. Оплату за проведення експертизи за згодою покладено на ТОВ "УніКредит Лізинг".
Супровідним листом від 23.01.2015 р. № 02.02-23-100/15 матеріали справи № 926/1307-б/13 надіслано до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту експертиз для проведення призначених судом експертиз (т.с. 17, а.с. 271).
Ухвалою від 03.03.2015 р. задоволено клопотання експерта ОСОБА_8, зобов'язано товариство з додатковою відповідальністю "Трансмост" в двотижневий строк надати головному судовому експерту Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8 документально підтверджену інформацію:
1) по буровій установці BG 9, ідентифікаційний № 274, 1995 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Спеціальтифбау ГмбХ) - про термін придбання, договір на придбання, вартість на момент придбання, ОСОБА_1 про технічний стан на момент придбання, первісну балансову вартість та нарахування відсотків зносу, ОСОБА_1 про технічний стан на зазначену в Ухвалі суду дату 18.07.2013 р. та якісну копію реєстраційного документу;
2) по буровій установці BG 40, ідентифікаційний № 1370, 2007 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Машинен ГмбХ) - про термін придбання, договір на придбання, вартість на момент придбання, ОСОБА_1 про технічний стан на момент придбання, первісну балансову вартість та нарахування відсотків зносу, ОСОБА_1 про технічний стан - на виправлену ухвалою суду від 02.03.2015 р. дату - 18.07.2013 р., та якісну копію реєстраційного документу;
3) по трубовкручуючому столу BV 1680/4, 2008 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Машинен ГмбХ) - про термін придбання, договір на придбання, вартість на момент придбання, ОСОБА_1 про технічний стан на момент придбання, первісну балансову вартість та нарахування відсотків зносу, ОСОБА_1 про технічний стан - на виправлену ухвалою суду від 02.03.2015 р. дату - 18.07.2013 р. та якісну копію реєстраційного документу.
Супровідним листом господарського суду від 24.03.2015 р. № 02.02-23-347/15 судовому експерту ТВ КНДІСЕ ОСОБА_8 надіслано додаткові документи, що надані ТДВ "Трансмост" на виконання ухвали від 03.03.2015 р. (т.с. 18, а.с. 296).
Постановою від 31.03.2015 р. ТДВ "Трансмост" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5
25.05.2015 р. від Тернопільського відділення КНДІСЕ до господарського суду надійшло повідомлення експерта ОСОБА_8 від 18.05.2015 р. № 83/15-22 про неможливість надання висновку щодо визначення ринкової вартості відчуженого за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. майна:
1) бурової установки BG 9, ідентифікаційний № 274, 1995 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Спеціальтифбау ГмбХ), станом на 18 липня 2013 року,
2) бурової установки BG 40, ідентифікаційний № 1370, 2007 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Машинен ГмбХ), станом на 18 липня 2013 року;
3) трубовкручуючого стола BV 1680/4, 2008 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Машинен ГмбХ), станом на 18 липня 2013 року (т.с. 20, а.с. 4-8).
Ухвалою від 26.05.2015 р. розгляд заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. призначено в судовому засіданні на 09.06.2015 р. за участю ТОВ "УніКредит Лізинг", ТОВ "ІБК "Трансмост", ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1", ліквідатора ОСОБА_5, останнього зобов'язано надати документи, витребувані від ТДВ "Трансмост" ухвалою від 25.12.2014 р.
До початку судового засідання 09.06.2015 р. до суду надійшли копія балансу ТДВ "Трансмост" за 6 місяців 2013 р., довідка ТДВ "Трансмост" від 03.06.2015 р. про відсутність заборгованості по укладених з ТОВ "ІБК "Трансмост" договорах купівлі-продажу, копії видаткових накладних про передачу відчужених ТМЦ, копії угод про припинення зобов'язань та аудиторський висновок Аудиторської фірми "Аудит-сервіс-Чернівці" від 23.01.2015 р.
Ухвалою від 09.06.2015 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 25.06.2015 р. за клопотанням ліквідатора ОСОБА_5 для подання суду аудиторського висновку у відповідності до вимог ухвали від 25.12.2014 р.
24.06.2015 р. до суду надійшов додаток до аудиторського висновку АФ "Аудит-сервіс-Чернівці" від 23.01.2015 р. (розрахунки).
У судовому засіданні 25.06.2015 р. суду подано виконаний на замовлення ліквідатора ОСОБА_5 ОСОБА_9 незалежного аудитора ТОВ "Аудиторська фірма "АКТИВ-АУДИТ" щодо надання впевненості з питань перевірки здійснення товариством з додатковою відповідальністю "Трансмост" операцій з купівлі-продажу окремого майна в 2013 році.
Ухвалою від 25.06.2015 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 09.07.2015 р. за клопотанням представника ТОВ "ІБК "Трансмост" і ліквідатора ОСОБА_5 для ознайомлення зі ОСОБА_9 незалежного аудитора ТОВ "Аудиторська фірма "АКТИВ-АУДИТ та подання на нього пояснень.
До початку судового засідання 09.07.2015 р. від ТОВ "ІБК "Трансмост" надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що аудиторський висновок ТОВ "Аудиторська фірма "АКТИВ-АУДИТ" не підтверджує наявність обставин, які необхідні для визнання спірного договору недійсним згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство, оскільки містить висновок аудиторів про те, що на момент укладення спірного договору майна ТДВ "Трансмост" вистачало для задоволення вимог кредиторів і виконання зобов'язань за цим договором не призвело до погіршення його фінансового становища і не виступило обставиною, яка потягнула за собою неплатоспроможність боржника або неможливість виконання зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково, а твердження ТОВ "УніКредит Лізинг" про продаж боржником майна за цінами нижче ринкових ґрунтується лише на оціночних судженням кредитора і не підтверджується наявними у справі доказами (т.с. 20, а.с. 228-230).
09.07.2015 р. до суду надійшли також письмові пояснення ТОВ "УніКредит Лізинг", в якому в узагальненому вигляді викладено обґрунтування вимог про визнання недійсними укладених між ТДВ "Трансмост" і ТОВ "ІБК "Трансмост" договорів купівлі-продажу № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № УЕЗ-2013 від 26.09.2013 р. та № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. і підстави, з яких заявник вважає за недоцільне проведення повторної експертизи з визначення ринкової вартості відчуженого майна (т.с. 20, а.с. 239-246).
Представник ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" в судове засідання 09.07.2015 р. не з'явився без повідомлення причин неявки, однак це не перешоджає розгляду справи, оскільки всіх учасників провадження належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання.
У судовому засіданні 09.07.2015 р. представник ініціюючого кредитора ТОВ "УніКредит Лізинг" просив визнати спірний договір купівлі-продажу недійсним, посилаючись на викладене у заяві та додаткових письмових поясненнях, представник ТОВ "ІБК "Трансмост" проти задоволення заяви заперечував, зазначаючи, що заявником не подано доказів у підтвердження передбачених законом підстав для визнання недійсним укладеного боржником договору, представник ліквідатора у вирішенні заяви поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву ініціюючого кредитора про визнання договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. недійсним, відзиви боржника і залучених осіб, додаткові письмові пояснення учасників провадження, матеріали справи, суд встановив наступні обставини та прийшов до таких висновків.
18 липня 2013 року між товариством з додатковою відповідальністю "Трансмост" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Трансмост" (Покупець) серед низки інших було укладено договір купівлі-продажу № АЗ/БО-2013, відповідно до якого ТДВ "Трансмост" продало, а ТОВ "ІБК "Трансмост" купило рухоме майно, відображене в специфікації № 1 до договору, а саме:
- бурову установку BG 9, ідентифікаційний № 274, 1995 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Спеціальтифбау ГмбХ) за ціною 576000,00 грн.,
- бурову установку BG 40, ідентифікаційний № 1370, 2007 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Машинен ГмбХ) за ціною 4275600,00 грн. та
- трубовкручуючий стіл BV 1680/4, 2008 року випуску, виробництва Бауер (постачальник: Бауер Машинен ГмбХ) за ціною 386400,00 грн. (т.с. 8, а.с. 112-115).
Загальна вартість договору з ПДВ, відповідно, склала 5238000,00 грн.
Згідно з пунктом 4.2 договору право власності покупця на товар переходить з моменту підписання сторонами накладної на відповідний товар, платежі за товар покупець здійснює до 31.05.2018 р. (пункт 3.3 договору, специфікація № 1 від 18.07.2013 р.) .
Також в пунктах 4.5, 4.6, 4.8 договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. зроблено застереження, що на дату укладення договору товар, що продається, обтяжений заставою на користь АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" на підставі договору застави основних засобів № 2477 від 16 липня 2012 року, договору застави основних засобів № 492 від 20 лютого 2012 р., договору застави транспортних засобів та обладнання № 2478 від 16 липня 2012 р., договору застави транспортних засобів та обладнання № 493 від 20 лютого 2012 р., передача товару передається з дозволу АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1", а покупець, до якого перейшло право власності на транспортні засоби та обладнання, набуває статусу заставодавця за вказаними договорами застави з врахуванням внесених змін до них в тому обсязі і на тих умовах, що існували відповідно до договорів застави у продавця до набуття покупцем права власності на предмет застави.
Пунктом 5.2.2 зазначеного договору передбачено обов'язок покупця - ТОВ "ІБК "Трансмост" з моменту набуття права власності на товар укласти з АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" договори про доповнення та зміни до договорів застави № 12/42-2/9 від 16.07.2012 р., № 12/42-2/1 від 16.07.2012 р., № 12/42-2/10 від 16.07.2012 р., № 12/42-2/2 від 20.02.2012 р., згідно із якими покупець виступатиме заставодавцем.
18 ж липня 2013 року між ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" (Кредитор), ТДВ "Трансмост" (Первісний Боржник) та ТОВ "ІБК "Трансмост" (Новий Боржник) було укладено договір про переведення боргу № 012/01-05-2/71, відповідно до якого ТДВ "Трансмост" за згодою банку перевів на ТОВ "ІБК "Трансмост" свої боргові зобов'язання за кредитними договорами № 010/42-2/5 від 20.02.2012 р. та № 010/42-2/20 від 16.07.2012 р. на загальну суму 6500000 грн., при цьому застережено, що боргові зобов'язання Первісного боржника забезпечено заставою в тому числі бурового комплексу Bauer BG-9 (п. 1.4.3) та бурового комплексу Bauer BG-40 (п. 1.4.4 ), а цим договором Кредитор надає Первісному боржнику згоду на відчуження Предмета застави Новому боржнику за відплатними договорами (п. 1.5) (т.с. 8, а.с. 127-130). В пункті 3.2 договору про переведення боргу сторони обумовили, що розрахунки Первісного боржника з Новим Боржником за цим договором та договорами купівлі-продажу на загальну суму 10082040,00 грн. здійснюються в день укладення цього договору шляхом підписання договору припинення зобов'язань за домовленістю сторін згідно статті 604 Цивільного кодексу.
У томах справи 17 і 19 представлені кредитні договори ТДВ "Трансмост" з АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1", додаткові угоди до них, укладені з ТОВ "ІБК "Трансмост" в зв'язку з укладенням договору про переведення боргу, договори про зміни і доповнення до згаданих вище договорів застави, з яких вбачається, що бурові машини Bauer BG-9 (заводський № 274) і Bauer BG-40 (великий буровий агрегат БГ 40, 2007 р. випуску) передані в заставу в забезпечення зобов'язань ТДВ "Трансмост" за укладеними з АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" кредитними договорами і після відчуження ТОВ "ІБК "Тансмост" це обладнання передано в заставу банку в зв'язку з укладенням договору про переведення боргу № 012/01-05-2/71 від 18.07.2013 р. (т.с. 17, а.с. 162, 169, 192-193, 198, 201, 212-213, 216, т.с. 19, а.с. 25-36).
Відповідно до видаткової накладної № ЛНА-РБ_089 від 18 липня 2013 року на виконання договору № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. ТДВ "Трансмост" передало товариству з обмеженою відповідальністю "ІБК "Трансмост" буровий станок (бурову установку) BG 9, бурову установку BG 40 та трубовкручуючий стіл BV 1680/4 виробництва Бауер загальною вартістю 5238000,00 грн. (т.с. 20, а.с. 121).
18.07.2013 р. між ТОВ "ІБК "Трансмост" та ТДВ "Трансмост" було укладено договір про припинення зобов'язання за домовленістю сторін (т.с. 20, а.с. 127) наступного змісту:
У зв'язку з тим, що Сторона-1 (Новий боржник - ТОВ "ІБК "Трансмост") відповідно до Договору про переведення боргу № 012/01-05-2/71 від 18 липня 2013 р. взяла на себе боргові зобов'язання Сторони-2 (Первісного боржника - ТДВ "Трансмост") за кредитними договорами № 010/42-2/5 від 20.02.2012 р. та № 010/42-2/20 від 16.07.2012 р. та у зв'язку з переданою Стороною-2 (Продавцем - ТДВ "Трансмост") у власність Сторони-1 (Покупця - ТОВ "ІБК "Трансмост") Товарів відповідно умов наступних договорів купівлі-продажу: № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 p., № АЗ/АвМТ-2013 від 18.07.2013 р., № АЗ/БуГ-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/АвМТ-2013 від 18.07.2013р., № АЗД/ЕВ-2013 від 18.07.2013 р., - Сторона-1 та Сторона-2 дійшли згоди:
- про припинення зобов'язання Сторони-1 (Покупця) перед Стороною-2 (Продавцем), що випливає з умов наступних договорів купівлі-продажу: № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013р., № АЗ/АвМТ-2013 від 18.07.2013р., № АЗ/БуГ-2013 від 18.07.2013р., № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/АвМТ-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/ЕВ-2013 від 18.07.2013 р.
З моменту набрання чинності цим Договором вважається, що Сторона-1 оплатила Стороні-2 вартість придбаних товарів відповідно умов наступних договорів купівлі-продажу: № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р., № АЗ/АвМТ-2013 від 18.07.2013 р., № АЗ/БуГ-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/АвМТ-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/ЕВ-2013 від 18.07.2013 р., а Сторона-2 відшкодувала Стороні-1 вартість боргових зобов'язань, взятих на себе Стороною-1 відповідно умов Договору про переведення боргу № 012/01-05-2/71 від 18 липня 2013 р. в сумі 10 082 040,00 гривень (Десять мільйонів вісімдесят дві тисячі сорок гривень 00 копійок).
З моменту набрання чинності цим Договором вважається, що зобов'язання між Сторонами, які випливають з наступних договорів купівлі-продажу: № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р., № АЗ/АвМТ-2013 від 18.07.2013р., № АЗ/БуГ-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/АвМТ-2013 від 18.07.2013 р., № АЗД/ЕВ-2013 від 18.07.2013 р. і з Договору про переведення боргу № 012/01-05-2/71 від 18 липня 2013 р. в межах суми 10082040,00 гривень (Десять мільйонів вісімдесят дві тисячі сорок гривень 00 копійок), - вже виконані, взаємних претензій немає.
Таким чином, підсумовуючи, встановлено, що між ТДВ "Трансмост" та ТОВ "ІБК "Трансмост" відбулася низка угод, у тому числі оспорюваний договір купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р., відповідно до яких в обмін на прийняття ТОВ "ІБК "Трансмост" зобов'язань ТДВ "Трансмост" за кредитними договорами, укладеними з АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1", ТДВ "Трансмост" зарахувало вартість зазначених зобов'язань в погашення зобов'язань ТОВ "ІБК "Трансмост" з оплати придбаного за договорами-купівлі продажу майна, в результаті чого взаємні зобов'язання сторін на загальну суму 10082040,00 грн. сторони припинили 18.07.2013 р. за домовленістю (ст. 604 ЦК України).
У відповідності до абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з такої, зокрема, підстави: боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
У заяві ТОВ "УніКредит Лізинг" просить визнати спірний договір між ТДВ "Трансмост" і ТОВ "ІБК "Трансмост", посилаючись на абз. 4 ч. 1 ст. 20 Закону, однак у вказаному абзаці передбачено, що правочини боржника або його майнові дії можуть відповідно бути визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах справи про банкрутство, якщо боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами стало повністю або частково неможливим.
Враховуючи, що, посилаючись на абзац 4 частини 1 статті 20 Закону, заявник в обгрунтування підстав визнання спірного договору боржника недійсним текстуально відтворює норму абзацу 5 частини 1 цієї статті Закону і всі подані ним докази та аргументація спрямовані на доведення наявності обставин, передбачених саме зазначеним абзацом п'ятим, суд виходить з того, що посилання на абзац 4 заявником здійснено помилково, а фактично подано заяву про визнання недійсним правочину боржника з підстав, передбачених абзацом 5 частини 1 статті 20 Закону.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 20 Закону визнання укладених боржником правочинів, вчинених ним після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можливо за наявності одночасно двох обставин:
1) відчуження (придбання) майна за цінами відповідно нижчими (або вищими) від ринкових;
2) в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Стосовно спірного випадку для визнання недійсним в порядку абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. необхідно встановити, що відчуження майна здійснено за цінами, що нижче ринкових, та що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна ТДВ "Трансмост" було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів
Значення поняття "ринкова вартість" (ринкова ціна) визначено в низці нормативних актів, зокрема в п. 1.4 Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20 грудня 2005 р. № 480, в п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440, в пункті 14.1.219 статті 14 Податкового кодексу України.
Відповідно до абз. 31 п. 3 Національного стандату 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу
Пункт 14.1.219 статті 14 Податкового кодексу України визначає ринкову ціну як ціну, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Обгрунтовуючи твердження, що майно за договором № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. продане ТДВ "Трансмост" за цінами, що нижче ринкових, ТОВ "УніКредит Лізинг" послався на виконаний ТОВ "Інвестиційна група" ОСОБА_9 з дослідження ринку бурового обладнання (т.с. 11, а.с. 140-143, 144-207).
Згідно цього ОСОБА_9 визначена оцінювачами ринкова вартість бурової установки BG 40 2007 року випуску виробництва Бауер станом на 01 січня 2013 року становить 10405241,35 грн., що на 59% більше ніж ціна продажу (4275600,00 грн.), а ринкова вартість бурової установки BG 9 1995 року випуску виробництва Бауер станом на 01 січня 2013 року становить 1513160,64 грн., що на 62% більше ніж ціна продажу (576000,00 грн.) (т.с. 11, а.с. 172, 175).
Ринкову вартість трубовкручуючого стола BV 1680/4, 2008 року випуску, виробництва Бауер, у згаданому ОСОБА_9 ТОВ "Інвестиційна група" не визначало.
ТДВ "Трансмост", у свою чергу, доводило, що реалізація майна за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. відбулася за ринковою вартістю, визначеною експертним шляхом незалежним оцінювачем ОСОБА_7 у звітах про незалежну оцінку майна, а саме:
- звіт № 151/13 від 16.04.2013 р. про незалежну оцінку роторної бурової установки BG 40, серійний № 1370, відповідно до якого ринкова вартість майна складає 4274595,00 грн. (т.с. 14, а.с. 29-50);
- звіт № 152/13 від 16.04.2013 р. про незалежну оцінку роторної бурової установки BG 9, серійний № 274, відповідно до якого ринкова вартість майна складає 575911,00 грн. (т.с. 14, а.с. 51-73);
- звіт № 158/13 від 15.04.2013 р. про незалежну оцінку трубовкручуючого стола BV Bauer 1680/4, відповідно до якого ринкова вартість майна складає 386208,00 грн. (т.с. 14, а.с. 74-98).
За результатами проведення призначеного судом рецензування зазначених звітів оцінювач ОСОБА_6 надала Рецензії від 01.12.2014 р. на звіти № 151/13 від 16.04.2013 р., № 152/13 від 16.04.2013 р. та № 158/13 від 15.04.2013 р. про незалежну оцінку майна: роторних бурових установок BG 40 та BG 9 і трубовкручуючого стола BV Bauer 1680/4 (т.с. 13, а.с. 13-19, 20-27, 28-30). Висновок рецензента - звіти відповідають категорії Б (додаток № 4 до наказу ФДМ України від 03.08.2007 р. № 1291) - в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Разом з тим, ТОВ "УніКредит Лізинг" надало рецензію на звіт № 152/13 про незалежну оцінку майна, виконану на його замовлення Громадською організацією "Асоціація незалежних оцінювачів" від 23.12.2014 р. (т.с. 17, а.с. 15, 33-68).
У цій рецензії ГО "Асоціація незалежних оцінювачів" на звіт про незалежну оцінку майна: роторної бурової установки BG 9, серійний № 274, зроблено висновок, що звіт № 152/13 не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний, зокрема в зв'язку з такими недоліками: не чітко ідентифіковано об'єкт оцінки, відсутні обгрунтування проведених коригувань, відсутня характеристика об'єкту оцінки, зазначено інші недоліки та зроблено висновок, що звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.
Також ТОВ "УніКредит Лізинг" надало виконану Громадською організацією "Асоціація незалежних оцінювачів" рецензію на звіт № 151/13 про незалежну оцінку майна: роторної бурової установки BG 40, серійний № 1370, згідно якої цей звіт також містить такі недоліки, що унеможливлюють його використання (т.с. 17, а.с. 116-131).
У листах від 23.12.2014 р. № 28/2014/ГНР та № 29/2014/ГНР Голови Наглядової Ради ГО "Асоціація незалежних оцінювачів" на адресу ТОВ "УніКредит Лізинг" зазначено, що за результатами аналізу звітів ОСОБА_7 про оцінку майна та рецензій на звіти оцінювача ОСОБА_6 рецензенти ГО "Асоціація незалежних оцінювачів" припускають, що оцінювач-рецензент ОСОБА_6 не уважно проаналізувала надані на рецензування звіти, не звернула увагу на допущені СОД ФОП ОСОБА_7 грубі порушення, у тому числі недостатню ідентифікацію об'єктів оцінки, не звернула уваги на відсутність обгрунтування проведених коригувань у розрахунках у звітах та на невірне застосування методики розрахунків при визначення ринкової вартості КТЗ (т.с. 17, а.с. 132-133). Вказано також, що якщо в інших звітах при оцінці подібного майна оцінювачем використано такий самий метод визначення вартості, що й у звітах, щодо яких проведено рецензування, то такі звіти виконані з порушенням чинного законодавства і рецензії на них не можуть бути позитивними.
Враховуючи, що зібрані у справі докази щодо ринкової вартості відчужених боржником за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. бурових установок виявилися взаємно суперечливими, у суду виникли також сумніви у правильності визначеної згідно поданих боржником звітів про незалежну оцінку майна ринкової вартості іншого об'єкта продажу - трубовкручуючого стола BV Bauer 1680/4, в зв'язку з чим ухвалою від 20.01.2015 р. (з урахуванням ухвали від 02.03.2015 р. про виправлення описки) у справі була призначена комплексна судова товарознавча та транспортно-товарознавча експертиза для визначення ринкової вартості відчуженого за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. майна станом на день укладення договору, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Втім, у Повідомленні про неможливість надання висновку від 18.05.2015 р. головний судовий експерт ТВ КНДІСЕ ОСОБА_8 повідомила про неможливість надання висновку щодо ринкової вартості бурової установки BG 9, ідентифікаційний № 274, 1995 року випуску, виробництва Бауер, бурової установки BG 40, ідентифікаційний № 1370, 2007 року випуску, виробництва Бауер, та трубовкручуючого стола BV 1680/4, 2008 року випуску, виробництва Бауер, у зв'язку з недостатністю наданих експерту документів та відсутністю необхідної для надання експертного висновку інформації щодо, зокрема, технічного стану і технічних характеристик об'єктів дослідження, даних про комплектацію, обсягів можливих пошкоджень, проведення відновлювальних робіт тощо (т.с. 20, а.с. 5-8).
При цьому в Повідомленні про неможливість надання висновку від 18.05.2015 р. експертом зазначено про недоліки виконаних оцінювачем ОСОБА_7 ОСОБА_9 про незалежну оцінку майна, які щонайменше не дають можливості ідентифікувати об'єкти оцінки.
Разом з тим, суд на клопотання експерта від 14.02.2015 р. ухвалою від 03.03.2015 р. зобов'язав ТДВ "Трансмост" в двотижневий строк надати головному судовому експерту ТВ КНДІСЕ ОСОБА_8 запитувану нею документально підтверджену інформацію щодо об'єктів експертного дослідження, необхідну для надання експертного висновку (т.с. 18, а.с. 21-22).
Надані ТДВ "Трансмост" на виконання зазначеної ухвали додаткові документи суд направив до експертної установи супровідним листом № 02.02.-23-347/15 від 24.03.2015 р., при цьому ТДВ "Трансмост" повідомив суд, що частину документів надати немає можливості в зв'язку з їх відсутністю (т.с. 18, а.с. 295-296).
Представник ініціюючого кредитора в судовому засіданні 09.07.2015 р. пояснив, що вважає за недоцільне призначення повторної експертизи з визначення ринкової вартості об'єктів продажу, враховуючи, що експерт офіційно констатувала недостатність наявних документів для визначення такої ринкової вартості.
Таким чином, у справі відсутні достовірні докази, які засвідчують дійсну ринкову вартість відчуженого ТДВ "Трансмост" за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. майна.
Так, надані боржником ОСОБА_9 про незалежну оцінку майна № 151/13 від 16.04.2013 р., № 152/13 від 16.04.2013 р. та № 158/13 від 15.04.2013 р. мають недоліки, які, за висновком рецензента ОСОБА_6 не вплинули на достовірність оцінки, а за судженнями експерта ОСОБА_8 та висновками громадської організації "Асоціація незалежних оцінювачів" стосовно ОСОБА_9 № 152/13 та № 151/13 (т.с. 17, а.с. 33-59, 116-122) зазначені звіти не відповідають нормативно-правовим актам з оцінки майна і не можуть бути використані.
Однак сам факт неякісності ОСОБА_9 СОД ОСОБА_7 про оцінку майна не є беззаперечним доказом, що визначена ним ринкова вартість майна (при тому, що боржник продав майно дещо дорожче), є нижчою за дійсну ринкову вартість цього майна.
Наданий ТОВ "УніКредит Лізинг" виконаний ТОВ "Інвестиційна група" ОСОБА_9 з дослідження ринку бурового обладнання також не є належним доказом, який засвідчує дійсну ринкову вартість об'єктів, відчужених за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р.
Об'єктами оцінки за вказаним ОСОБА_9 були не безпосередньо відчужені боржником бурові установки, а їх аналоги на ринку - бурові установки BAUER BG 40 та BAUER BG 9, при цьому вартість цих аналогів оцінювачі визначили станом на 01.01.2013 р., тоді як продаж майна відбувся 18.07.2013 р.
Однак, для визнання недійсним правочину боржника з відчуження майна за правилами абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону належить встановити дійсну ринкову вартість саме цього відчуженого майна, а не його аналогів.
При цьому експерт ОСОБА_8, обгрунтовуючи неможливість надання експертного висновку, зазначала, що ринкова вартість рухомого майна, що є об'єктом експертизи - це цифра, що залежить від великої кількості чинників, тобто ціни (грошовий еквівалент ринкової вартості) на одну і ту ж модель можуть суттєво відрізнятися одна від одної, так як в межах однієї моделі багато що можна змінити - добавити (удосконалити), забрати чи поміняти, тобто майно, що є об'єктом оцінки, орієнтовано на різні індивідуальні вимоги клієнтів (покупців). При цьому експерт також зазначила, що у ОСОБА_9 ТОВ "Інвестиційно-правова група" розраховано ринкову вартість аналогів бурових установок BAUER BG 40 та BAUER BG 9.
Враховуючи відповідні висновки експерта ОСОБА_10 та відсутність всіх необхідних для надання експертного висновку документів, суд також приходить до висновку про недоцільність призначення повторної комплексної судової товарознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи для визначення ринкової вартості відчуженого за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. майна, тому у вирішенні заяви ініціюючого кредитора виходить з доказів, зібраних у справі.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, вимагаючи визнати укладений боржником правочин недійсним, заявник повинен довести належними і допустимими доказами, що ціна відчужених активів є (стосовно спірного випадку) нижчою за ринкову вартість.
Однак, дослідивши та оцінивши зібрані в справі докази в сукупності за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що боржник за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. продав бурове обладнання за ціною, яка визначена у виконаних ОСОБА_7 ОСОБА_9 про оцінку майна, що мають певні недоліки, суд дійшов висновку, що заявник - ТОВ "УніКредит Лізинг", тим не менше, не довів належними і допустимими доказами, що ціна, за якою відчужені активи ТДВ "Трансмост", є меншою, ніж їх ринкова вартість.
Таким чином, відповідні твердження ініціюючого кредитора про заниження ринкової вартості проданого боржником майна є припущеннями, які не доведені матеріалами справи, відповідно, не можуть бути покладені в основу висновку суду про наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. недійсним в порядку абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону, оскільки встановлення заниження ринкової ціни є необхідною (але не достатньою) умовою для застосування зазначеної норми закону.
Стосовно впливу операцій з купівлі-продажу майна ТДВ "Трансмост", в тому числі за договором купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р., на його майновий стан на вимогу ухвали суду від 25.12.2014 р. у справі проведено аудит Аудиторською фірмою "Аудит-сервіс-Чернівці" (т.с. 20, а.с. 129-130,154-156).
В аудиторському висновку незалежної аудиторської фірми "Аудит-сервіс-Чернівці" від 23.01.2015 р. зазначено, що аналіз фінансового стану ТДВ "Трансмост" показав, що товариство мало нестійкий фінансовий стан як на початок так і на кінець звітного періоду (І півріччя та 9 місяців 2013 року), при якому відбувається порушення платоспроможності, але зберігається можливість відтворення рівноваги платіжних засобів та платіжних зобов'язань, коефіцієнт загальної ліквідності товариства був у межах нормативних значень, що підтверджує його платоспроможність, а на момент проведення операцій по купівлі-продажу майна за договорами № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № УЕЗ-2013 від 26.09.2013 р. та № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. у товариства було достатньо майна для задоволення вимог кредиторів і виконання зобов'язань за вищезазначеними договорами не призвело до погіршення його фінансового становища і не виступило обставиною, яка потягнула за собою неплатоспроможність товариства або неможливість виконання зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково.
У додатках до аудиторського висновку АФ "Аудит-сервіс-Чернівці" - таблицях 1, 2, 3, наведено аналіз та оцінку фінансової стійкості фінансового стану ТДВ "Трансмост" станом на 30.06 та 30.09.2013 р., показники фінансового стану ТДВ "Трансмост" станом на 30.06 та 30.09.2013 р. та показники, які характеризують зміну стану забезпеченості зобов'язань ТДВ "Трансмост" протягом третього кварталу 2013 року (т.с. 20, а.с. 154-156). З наведених в таблицях показників видно, що коефіцієнт загальної ліквідності товариства є більшим за мінімальне нормативне значення (1,0), у товариства збільшились власні обігові кошти, товариство в повному обсязі погасило свої довгострокові зобов'язання за цей період (зобов'язання за кредитними договорами з банками), зріс коефіцієнт забезпечення зобов'язань боржника його оборотними активами (з 0,91 станом на 30.06.2013 р. до 1,03 станом на 30.09.2013 р.).
При цьому суд враховує, що оборотні активи (грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, та матеріальні активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом строку до одного року) також є майном юридичної особи, яке охоплюється терміном "майно", за рахунок якого можливе задоволення вимог кредиторів (ст. 190-193 ЦК України, ст.ст. 66, 139 ГК України, п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73).
На замовлення ліквідатора ОСОБА_5 було здійснено ще одну аудиторську перевірку незалежним аудитором ТОВ "Аудиторська фірма "АКТИВ-АУДИТ", яке виконало ОСОБА_9 щодо надання впевненості з питань перевірки здійснення товариством з додатковою відповідальністю "Трансмост" операцій з купівлі-продажу окремого майна в 2013 році (т.с. 20, а.с. 159-196).
У даному звіті ТОВ "Аудиторська фірма "АКТИВ-АУДИТ" проаналізувало, зокрема, умови укладених між ТДВ "Трансмост" і ТОВ "ІБК "Трансмост" договорів купівлі-продажу № АЗД/Ч-2013 від 18.07.2013 р., № УЕЗ-2013 від 26.09.2013 р. і № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. та результати їх виконання і зробило висновок, що операції з продажу майна товариства за вказаними договорами призвели до погіршення окремих фінансових показників, оскільки за їх наслідками товариство не отримало грошових коштів на поточні рахунки в сумі 27504330 грн. та збільшило зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4585055 грн. Реалізація майна призвела до погашення зобов'язань Товариства перед 2-ма кредиторами - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1", однак за даними бухгалтерського обліку в наявності кредиторська заборгованість Товариства по інших зобов'язаннях станом на 30.09.2013 р. в сумі 90528 тис. грн.
Реалізація майна за вказаними договорами призвела до зменшення необоротних активів Товариства, що, на думку аудиторів, негативно вплинуло на можливість боржника в погашенні існуючих вимог кредиторів та на фінансовий стан Товариства, в тому числі мали вплив на його здатність частково задовольнити вимоги кредиторів, оскільки загальна кількість ліквідного майна зменшилась, а активи у вигляді грошових коштів не надійшли.
Оцінюючи даний ОСОБА_9 у сукупності з іншими доказами у справі у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що за наявності дійсно нестійких фінансових показників ТДВ "Трансмост" станом на 30.06.2013 р. та на 30.09.2013 р., які підтверджуються і аудиторським висновком АФ "Аудит-сервіс-Чернівці", і звітом ТОВ "Аудиторська фірма "АКТИВ-АУДИТ", суд, тим не менше, прийшов до висновку, що звітом ТОВ "Аудиторська фірма "АКТИВ-АУДИТ" не доводиться, що майна ТДВ "Трансмост" станом на 30.06.2013 р. було недостатньо, а станом на 30.09.2013 р. за результатами укладення і виконання оспорюваного договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Так, за даними балансу ТДВ "Трансмост" на 30 червня 2013 року довгострокові та поточні зобов'язання ТДВ "Трансмост" (пасив - кредиторська заборгованість, Розділи ІІ і ІІІ частини балансу "Пасив") загалом складали 116257 тис. грн., а активи (майно у вигляді необоротних і оборотних активів) - 156662 тис. грн., що на 40405 тис. грн. більше сукупного розміру всіх кредиторських вимог (т.с. 20, а.с. 118).
Згідно балансу боржника на 30 вересня 2013 року його пасиви (кредиторська заборгованість, Розділи ІІ і ІІІ частини балансу "Пасив") становили 91811 тис. грн., а активи - 119614 тис. грн., що на 27803 тис. грн. більше сукупної кредиторської заборгованості боржника.
Резюмуючи про негативні наслідки виконання боржником оспорюваного договору ТОВ "Аудиторська фірма "АКТИВ-АУДИТ" в якості активів ТДВ "Трансмост" розглядає лише необоротні активи, частина з яких була предметом продажу за спірним договором, у той час як в абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону йдеться про недостатність майна боржника в широкому значенні, а саме як всі активи, якими володіє боржник і які відображаються в його балансі - необоротні і оборотні активи (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73).
Окрім того, 25 лютого 2014 р. державна податкова інспекція у місті Чернівцях провела документальну позапланову перевірку ТДВ "Трансмост" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено довідку за № 332/24-12-22-01/14262749 (т.с. 8, а.с. 146-162).
Під час перевірки було проведено аналіз операцій ТДВ "Трансмост" з реалізації основних засобів купівлі-продажу майна, при цьому не зазначено про виявлення порушень чинного законодавства під час реалізації майна, в тому числі в й частині визначення ринкової вартості для відчуження.
Таким чином, за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про визнання недійсним укладеного між ТДВ "Трансмост" та ТОВ "ІБК "Трансмост" договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. в судовому засіданні не доведено належними і допустими доказами наявність передбачених абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону обставин, які надають підстави для визнання вказаного договору недійсним, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви належить відмовити.
При цьому суд не бере до уваги доводи ініціюючого кредитора, що ТДВ "Трансмост" і ТОВ "ІБК "Трансмост" відповідно до ст.ст. 1, 23 Закону України "Про захист економічної конкуренції" можливо розглядати як єдиного суб'єкта господарювання в силу тієї обставини, що засновниками обох товариств є одні й ті ж самі особи - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (т.с. 8, а.с. 163-181), оскільки це жодним чином не впливає на висновок суду про недоведеність обставин, з яким Закон пов'язує можливість визнання недійсним укладеного боржником правочину в межах "підозрілого" періоду, а твердження ТОВ "УніКредит Лізинг", що укладення спірного договору мало на меті виведення активів боржника з метою недопущення його реалізації в ліквідаційні процедурі та задоволення вимог кредиторів є припущенням, не підтвердженим жодними доказами, особливо з урахуванням того встановленого судом факту, що за результатами оспорюваного правочину боржник погасив довгострокові зобов'язання перед ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1", відчужене майно перебувало в заставі у вказаного банку за кредитними договорами ТДВ "Трансмост" і в зв'язку з укладенням договору про переведення боргу на ТОВ "ІБК "Трансмост" залишилося предметом забезпечення вимог банку.
У зв'язку з відмовою в задоволенні заяви сплачений ТОВ "УніКредит Лізинг" судовий збір слід залишити за заявником.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд
У Х В А Л И В :
1. У задоволенні заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № АЗ/БО-2013 від 18.07.2013 р. відмовити.
2. Ухвалу надіслати ініціюючому кредитору, залученим особам, ліквідатору ОСОБА_5
Суддя Т.І.Ковальчук
скопійовано
-
скопійовано
-
