Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/472/15-а

Провадження № 2-а/321/6/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

при секретарі: Мосієнко О.О.

за участю представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію.

В адміністративному позові зазначено, що позивач в періоди з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року та з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року працював на посадах лікаря рентгенолога, завідуючого рентгенологічним кабінетом, завідуючого ренгенкабінетом, лікаря рентгенолога ТМО Михайлівського району Запорізької області. В зв'язку з наявністю стажу роботи на посадах, визначених списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, та досягненням 50-річного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення йому такої пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до вимог п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, відповідач у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах відмовив. Позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30 листопада 2014 року за періоди роботи з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року та з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року на посаді лікаря-рентгенолога, завідуючого рентгенкабінетом, лікаря рентгенолога.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та пояснила, що вимоги позивача безпідставні та не обґрунтовані, ними подані письмові заперечення проти заявлених вимог. Також зазначила, що для призначення пенсії на пільгових умовах назва посади, на якій працювала особа, повинна точно відповідати назві посади за Списком № 1 та даним атестації робочого місця, якими передбачені посади лікаря-рентгенолога, а посади завідуючого рентгенівським кабінетом, лікаря рентгенолога цими документами не передбачені, тому стаж роботи на цих посадах не повинен враховуватися. Також, практично весь період роботи на посаді лікаря – рентгенолога та завідуючого рентгенівським кабінетом, лікаря рентгенолога, позивач працював за сумісництвом на посадах, які право на призначення пенсії на пільгових умовах не дають, тому в такому разі пенсія призначається на загальних підставах. Крім того, положення ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначають, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а тому вимоги позивача щодо призначення пенсії з дня досягнення ним передбаченого законом пенсійного віку – з 30 листопада 2014 року є такими, що суперечать чинному законодавству. Тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, а також про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, – за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до п. 12300000-20426 розділу XIX Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких дає право на пенсію за віком (за старістю) на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, до переліку виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, також належать: лікарі-рентгенологи, а також лікарі, постійно зайняті у рентгеноопераційних і ангіографічних кабінетах.

Відповідно до п. 12300000-20426 розділу XIX Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, до переліку виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, також належать: лікарі-рентгенологи, а також лікарі, постійно зайняті у рентгеноопераційних і ангіографічних кабінетах.

Відповідно до п. 19 розділу XIX Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, до переліку виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, також належать: лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Як встановлено судом, згідно паспорта громадянина України, виданого 29 лютого 2000 року Михайлівським РВ УМВС України в Запорізькій області, позивач народився 30 листопада 1964 року в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області.

Згідно копії трудової книжки, виданої на ім'я позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1, дата заповнення трудової книжки – 09 квітня 1984 року.

Згідно записів у трудовій книжці, позивач з 14 лютого 1994 року переведений на посаду лікаря рентгенолога, наказ № 29 від 14 лютого 1994 року; з 01 січня 1995 року – призначений на посаду завідуючого рентгенологічним кабінетом, наказ № 12 від 23 січня 1995 року; зміни до наказу № 12 від 23 січня 1995 року викладені в такій редакції: з 01 січня 1995 року призначений на посаду завідуючого рентгенологічним кабінетом, лікаря рентгенолога, наказ № 298-К від 31 грудня 2008 року; з 25 березня 1999 року призначений заступником головного лікаря з поліклінічної справи, наказ № 49 від 22 березня 1999 року; з 01 листопада 2001 року переведений на посаду лікаря рентгенолога та 0,5 ставки завідуючого поліклініки згідно штатного розпису, наказ № 198 від 01 листопада 2001 року; з 01 червня 2007 року переведений на посаду заступника головного лікаря з лікувальної роботи, наказ № 92 від 01 червня 2007 року.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ТМО Михайлівського району від 05 грудня 2014 року № 63, позивач працював повний робочий день на (в) Територіально медичному об'єднанні Михайлівського району і за період з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 рік, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року, з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за професією, посадою: лікар-рентгенолог, завідувач рентгенівським кабінетом, лікар рентгенолог, що передбачена Списком № 1, розділ ХІХ, підрозділ 19. За період з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 рік, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року, з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року – 10 років 8 місяців 13 днів.

Однак, згідно відповіді управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області від 15 січня 2015 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Згідно відповіді управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області від 02 березня 2015 року, позивачу так само відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Разом із цим, згідно наказу № 29 від 14 лютого 1994 року, переведено ОСОБА_2 лікаря-інтерна на посаду лікаря рентгенолога с 14 лютого 1994 року.

Згідно наказу № 12 від 23 січня 1995 року, призначено лікаря рентгенолога ОСОБА_2 завідуючим рентгенологічного кабінету з 01 січня 1995 року.

Згідно наказу № 49 від 22 березня 1999 року, призначено ОСОБА_2 заступником головного лікаря з поліклінічної справи з 25 березня 1999 року.

Згідно наказу № 198 від 01 листопада 2001 року, переведено ОСОБА_2 на посаду лікаря рентгенолога 2 категорії та 0,5 ставки завідуючого поліклініки згідно штатного розпису з 01 листопада 2001 року.

Згідно наказу № 135 від 16 серпня 2005 року, знято з ОСОБА_2 лікаря-рентгенолога сумісництво 0,5 ставки завідуючого поліклінічним відділенням з 15 серпня 2005 року та надано йому сумісництво 0,5 ставки заступника головного лікаря по лікувальній справі з 16 серпня 2005 року.

Згідно наказу № 92 від 01 червня 2007 року, переведено ОСОБА_2 лікаря-рентгенолога поліклініки на посаду заступника головного лікаря з лікувальної роботи на повну ставку з 01 червня 2007 року.

Згідно наказу № 298-к від 01 грудня 2008 року, з метою приведення у відповідність найменувань лікарських посад до наказу МОЗ України «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» від 23 лютого 2000 року № 33 та державного класифікатору професій (ДК-003-95), зроблено зміни та доповнення до штатного розпису поліклінічного відділення, а саме посаду завідуючого рентгенівським кабінетом доповнено наступним змістом – завідуючий рентгенівським кабінетом, лікар-рентгенолог з 01 січня 1995 року; наказ № 12 від 23 січня 1995 року Михайлівської центральної районної лікарні викладено в наступній редакції – призначити на посаду завідуючого рентгенівським кабінетом, лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 з 01 січня 1995 року.

Також, згідно наказу № 52 від 25 березня 1999 року по Михайлівській центральній районній лікарні, затверджено перелік робочих місць, професій та посад працівників, яким підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, куди віднесено посади лікаря-рентгенолога (дві) та рентген лаборанта (три).

Згідно фотографії робочого дня лікаря-рентгенолога ОСОБА_2, занятість лікаря рентгенолога 18 березня 1999 року, який працює на 1,25 ставки, склала 430 хвилин, що відповідає 95,5 % від загального робочого часу (450 хвилин).

Згідно протоколу атестації робочих місця персоналу рентгенслужби Михайлівської центральної районної лікарні № 1 від 19 березня 1999 року, умови праці працівників рентгендіагностичного кабінету (лікаря рентгенолога і рентген лаборантів) відносяться до особливо шкідливим: навантаження на лікаря рентгенолога відповідає двом ставкам. У лікаря рентгенолога – 94 %, у рентген лаборантів – 84,7 % від загального робочого часу, що відповідає Списку № 1, розділ ХІХ, 12300000-20426 лікарі рентгенологи та 12300000-20579 рентгенлаборанти, що надає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно протоколу № 2 засідання атестаційної комісії робочих місць персоналу рентгенодіагностичних кабінетів за умовами праці від 22 березня 1999 року, віднесено медичних працівників лікарів-рентгенологів та рентгенолаборантів рентгенодіагностичних кабінетів Михайлівської центральної районної лікарні до Списку № 1, розділ ХІХ, 12300000-20426 (лікарі рентгенологи) та 12300000-20577 (рентгенлаборанти).

Згідно фотографії робочого дня лікаря-рентгенолога ОСОБА_2П, протягом робочого дня 22 квітня 2004 року лікар-рентгенолог перебуває у особливо шкідливих умовах праці 84,7 % від загального робочого часу.

Згідно протоколу атестації робочих місць працівників рентгенодіагностичних кабінетів Михайлівської районної центральної лікарні № 1, умови праці працівників рентгенодіагностичних кабінетів (лікарів-рентгенологів та рентгенлаборантів) відносяться до особливо шкідливих: навантаження лікаря-рентгенолога складає – 94,2 %, у рентгенлаборанта 87,7 % від загального робочого часу, що відповідає Списку № 1, розділ ХІХ п. 19, затверджено постановою КМУ від 16 січня 2003 року № 36, лікарі-рентгенологи, рентгенлаборанти та надає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно розрахунку робочого часу персоналу рентгенодіагностичних кабінетів у шкідливих умовах праці Михайлівської районної центральної лікарні (додатку до протоколу № 1), на рентгенодіагностичні дослідження та читання флюорограм двома лікарями-рентгенологами витрачено 2837 годин робочого часу; одним лікарем-рентгенологом витрачено 1419 годин робочого часу, що складає 94,2 % від загального робочого часу.

Згідно протоколу № 2 засідання атестаційної комісії робочих місць працівників рентгенодіагностичних кабінетів за умовами праці від 26 квітня 2004 року, віднесено працівників рентгенодіагностичних кабінетів Михайлівської центральної районної лікарні, лікарів рентгенологів – 2 і рентгенлаборантів – 3 до Списку № 1, розділ ХІХ, п. 19, КОД 20426 лікарі-рентгенологи і КОД 24577 рентгенлаборанти (згідно ДК 003-95).

Згідно наказу № 76 від 05 травня 2004 року, затверджено перелік робочих місць, професій та посад працівників, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку № 1, куди віднесено посади лікаря-рентгенолога (дві) і рентгенлаборанта (три).

Згідно висновку Державної експертизи умов праці Запорізької області від 19 липня 2004 року № 62, умови і характер праці лікарів-рентгенологів і рентгенолаборантів рентгенодіагностичних кабінетів Михайлівської центральної районної лікарні відносяться до особливо шкідливих та відповідають позиції 19 розділу ХІХ «Охорона здоров'я» Списку № 1 виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно довідки, виданої ТМО Михайлівського району, Михайлівська центральна районна лікарня на підставі рішення Михайлівської районної ради від 29 липня 2005 року № 20 реорганізована в Територіальне медичне об'єднання Михайлівського району Запорізької області (наказ № 36 від 01 березня 2006 року). Територіальне медичне об'єднання Михайлівського району є правонаступником Михайлівської центральної районної лікарні.

Згідно посадової інструкції лікаря рентгенолога поліклінічного відділення ТМО Михайлівського району ОСОБА_2, лікар рентгенолог проводить кваліфікаційне рентгенологічне обстеження.

Згідно довідки, виданої ТМО Михайлівського району від 02 березня 2015 року, завідувачу рентген кабінетом, лікарю рентгенологу не виділеного окремого кабінету. Робоче місто завідувача рентген кабінетом, лікаря рентгенолога знаходиться в рентген кабінеті (в сфері дії іонізуючого випромінювання).

Згідно довідки, виданої ТМО Михайлівського району від 02 березня 2015 року, в штатному розписі ТМО Михайлівського району відповідно до наказу МОЗ «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» від 23 лютого 2000 року № 33 передбачено одну ставку завідувача рентген кабінетом, лікаря рентгенолога, та одну ставку лікаря рентгенолога. Окремо завідувача рентген кабінетом немає.

Згідно довідки, виданої ТМО Михайлівського району від 24 березня 2015 року, ОСОБА_2 дійсно працює в ТМО Михайлівського району з 01 серпня 1992 року згідно наказу № 113 від 03 серпня 1992 року по Михайлівській центральній районній лікарні на слідуючих посадах: з 01 серпня 1992 року лікар інтерн з терапії згідно наказу № 113 від 03 серпня 1992 року; з 14 лютого 1994 року на повну ставку (повний робочий день) лікарем-рентгенологом згідно наказу № 29 від 14 лютого 1994 року; з 01 січня 1995 року на повну ставку (повний робочий день) завідуючим рентгенологічним кабінетом згідно наказу № 12 від 23 січня 1995 року; зміни до наказу № 12 від 23 січня 1995 року викладені в такій редакції: з 01 січня 1995 року на повну ставку (повний робочий день) завідуючим рентгенівським кабінетом, лікар рентгенолог згідно наказу № 298-К від 31 грудня 2008 року; з 25 березня 1999 року заступник головного лікаря з поліклінічної справи згідно наказу № 49 від 22 березня 1999 року; з 01 листопада 2001 року на повну ставку (повний робочий день) лікарем-рентгенологом та 0,5 ставки завідуючого поліклініки згідно наказу № 198 від 01 листопада 2001 року; з 15 серпня 2005 року знято сумісництво 0,5 ставки завідуючого поліклінічного відділення згідно наказу № 135 від 16 серпня 2005 року, продовжував працювати на повну ставку (повний робочий день) лікарем-рентгенологом; з 16 серпня 2005 року надано сумісництво 0,5 ставки заступника головного лікаря з лікувальної справи згідно наказу № 135 від 16 серпня 2005 року та продовжував працювати лікарем-рентгенологом на повну ставку (повний робочий день); з 01 червня 2007 року заступник головного лікаря з лікувальної роботи згідно наказу № 92 від 01 червня 2007 року по теперішній час (на повну ставку, повний робочий день) та 0,5 ставки лікаря-рентгенолога за сумісництвом.

Таким чином, вбачається, що в періоди з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року та з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року позивач працював повний робочий день в рентгенологічному кабінеті, де знаходиться джерело рентгенівського випромінювання, на посадах лікаря рентгенолога, завідуючого рентгенологічним кабінетом, лікаря рентгенолога. Протягом зазначених часових періодів позивач працював з повною завантаженістю, знаходився у зоні впливу рентгенівського випромінювання повний робочий день та отримував відповідну доплату за роботу у шкідливих умовах. Також позивач працював на посаді завідувача рентгенологічного кабінету, лікаря рентгенолога, не будучи звільненим від виконання основних обов'язків лікаря рентгенолога. Позивач в процесі роботи знаходився в шкідливих та небезпечних умовах праці більше 90 % робочого часу.

За результатами атестацій робочого місця позивача за умовами праці було встановлено, що робота на робочому місці відповідає роботі лікаря-рентгенолога в повному обсязі, із зайнятістю повний робочий день і віднесена до Списку № 1. Державна експертиза умов праці Запорізької області провела перевірку якості атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування Списків, у відповідності до яких призначаються пільгові пенсії за віком, і її висновком підтверджене право на пільгове пенсійне лікарям-рентгенологам рентгендіагностичних кабінетів Михайлівської центральної районної лікарні.

Також, суд враховує, що у відповідності до додатку до наказу МОЗ України від 23лютого 2000 року № 33, в п. 9 визначено, що посади лікарів-рентгенологів встановлюються за наявності відповідного обладнання і апаратури із розрахунку 1 посада на 200 койок, а в п. 21 вказано, що посада завідуючого лабораторією, рентгенівським, фізіотерапевтичним відділенням встановлюється у випадках, якщо в лікарні встановлено не менше однієї посади лікаря відповідної спеціальності, кожна із посад завідуючих вводиться замість 1 посади лікаря. Тобто, за наявності однієї посади лікаря-рентгенолога замість неї може бути введена посада завідуючого рентгенівським кабінетом з виконанням обов'язків лікаря-рентгенолога.

В Михайлівській центральній районній лікарні, яка в подальшому була реорганізована в ТМО Михайлівського району, згідно штатного розпису малося дві одиниці лікаря-рентгенолога і замість однієї з цих посад була введена посада завідуючого рентгенівським кабінетом, лікаря-рентгенолога. Протягом періоду роботи найменування посади, яка обіймалася позивачем – завідуючий рентгенівським кабінетом, лікар рентгенолог, офіційно затверджувалося штатним розписом, про що свідчать відповідні накази та записи в трудовій книжці.

Отже, судом встановлено, що позивач не був звільненим від виконання обов'язків лікаря-рентгенолога, фактично працював повний робочий день лікарем-рентгенологом, виконуючи функції завідуючого та інші обов'язки, за які йому була встановлена доплата в процентах до посадового окладу лікаря-рентгенолога.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконання позивачем повного обсягу функціональних обов'язків лікаря-рентгенолога періоди з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року та з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року дає йому право на призначення пенсії за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на те, що положеннями Списку № 1 передбачається право на пільгове пенсійне забезпечення лише лікарям-рентгенологам, а посади завідуючого рентгенівським кабінетом, лікаря рентгенолога Списком № 1 не передбачені, оскільки позивач не був виключно завідуючим рентгенівським кабінетом, а фактично працював лікарем-рентгенологом з виконанням функцій завідуючого рентгенівським кабінетом.

Так само суд не може прийняті до уваги й посилання відповідача на те, що стаж відповідача не можливо визначити за даними первинної документації, оскільки такі посилання є безпідставними та не відповідають вимогам чинного законодавства України. Так, норми ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначають, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. За змістом до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За приписами п. 10 зазначеного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, як це передбачено п. 20 Порядку. Тобто, ця норма передбачає при відсутності трудової книжки чи відповідних записів надання довідок, які підтверджують особливі умови праці. Але це не відноситься до позивача, який має трудову книжку з відповідними записами та яка заповнена відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює ведення трудових книжок. Надана позивачем копія його трудової книжки містить відповідні записи про роботу позивача на посадах лікаря рентгенолога, завідуючого рентгенологічним кабінетом, лікаря рентгенолога. Цими записами підтверджується право позивача на призначення йому пенсії на пільгових умовах, відповідно до чого уточнюючих довідок та інших документів на підтвердження наявного трудового стажу за Списком № 1 для призначення пенсії позивач надавати не зобов'язаний.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на те, що позивач протягом практично всього періоду роботи на посадах лікаря-рентгенолога, завідуючого рентгенологічним кабінетом, лікаря рентгенолога працював за сумісництвом на посадах, які право на призначення пенсії на пільгових умовах не дають, оскільки суд вважає такі посилання безпідставними і необґрунтованими. Так, відповідач фактично підміняє поняття «сумісництво» поняттям «суміщення». При цьому необхідно враховувати, що сумісництво завжди передбачає укладення окремого трудового договору, водночас суміщення – це завжди виконання додаткової роботи в межах одного й того самого трудового договору. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться у трудовій книжці за бажанням працівника, власником або уповноваженим ним органом. Натомість, суміщенням професій (посад) – це виконання працівником на тому самому підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, відповідно до положень ст. 105 КЗпП України. За таку інтенсивну працю працівникові доплачують до посадового окладу. При роботі за суміщенням професій (посад) окремий трудовий договір з працівником не укладається. На підставі заяви працівника видається наказ про встановлення йому доплати за суміщення професій (посад), збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника тощо. Також важливим є те, що у табелі використання обліку робочого часу робота за суміщенням професій (посад) не відображається. Тривалість роботи за суміщенням – не більше 50% тарифної ставки (посадового окладу) відсутнього працівника або за вакантною посадою чи у відповідному процентному відношенні до окладу за основною посадою. Нарахування заробітної плати за таку роботу здійснюється на підставі наказу. Отже, робота за сумісництвом – це виконання роботи в додатковий час, а суміщення професій (посад) – інтенсивна праця в робочий час. Крім того, відповідно до норм, які містяться в п.п. 8, 12 Переліку робіт, які не є сумісництвом, наведеного у додатку до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 року за № 76, виконання таких робіт як робота без зайняття штатної посади на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також виконання обов'язків, за які установлена доплата до окладу (ставки) в процентах або в українських карбованцях, відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом.

Проте, в порушення вимог п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких позивач, як працівник, зайнятий повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, – за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, має право на призначення на пільгових умовах пенсії за віком, позивачу така пенсія за віком на пільгових умовах призначена не була.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам чинного законодавства України. Тому, при вирішенні питання щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідач повинен був врахувати періоди роботи позивача з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року та з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року на посадах лікаря рентгенолога, завідуючого рентгенологічним кабінетом, лікаря рентгенолога, які діють позивачу право на призначення пенсії за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з 30 листопада 2014 року задоволенню не підлягають, оскільки положеннями п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Так, враховуючи, що позивач досяг передбаченого законом пенсійного віку 30 листопада 2014 року, після чого звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку і 15 січня 2015 року отримав відповідну відмову, тому суд, приймаючи до уваги приписи ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважає, що призначення пенсії позивачу має бути проведене, починаючи з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 01 грудня 2014 року.

Таким чином, оскільки відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», діяв не у спосіб, передбачений законом, тому суд вважає достатнім засобом захисту прав позивача – визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 грудня 2014 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи позивача з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року та з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року на посадах лікаря рентгенолога, завідуючого рентгенологічним кабінетом, лікаря рентгенолога.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 грудня 2014 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи позивача з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року та з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року на посадах лікаря рентгенолога, завідуючого рентгенологічним кабінетом, лікаря рентгенолога, а в іншій частині позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Списками № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, ст.ст. 69, 71, 86, 159, 161 – 163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 грудня 2014 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи ОСОБА_2 з 14 лютого 1994 року по 31 грудня 1994 року, з 01 січня 1995 року по 24 березня 1999 року та з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2007 року на посадах лікаря рентгенолога, завідуючого рентгенологічним кабінетом, лікаря рентгенолога.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови або якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя :

27.05.2015