КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4020/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Мамчура Я.С., Шостака О.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма медіа» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма медіа» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Медіа» звернулися в суд з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 року №0000792204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Фріланс» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено відповідний Акт перевірки.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 423017,71 грн. в тому числі за березень 2011 року на 184430,20 грн., за квітень 2011 року на 101920,84 грн., за травень 2011 року на 115833,34 грн., за червень 2011 року на 20833,33 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 року №0000792204, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 423018,71 грн., в тому числі 423017,71 грн. за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ПП «Фріланс» укладено Договір від 14.03.2011 року №140311, відповідно до умов якого, ПП «Фріланс» бере на себе зобов'язання надавати позивачу послуги з проведення рекламних компаній.

Додатками до вищезазначеного договору №1 від 14.03.2011 року, №2 від 01.04.2011 року, №3 від 28.04.2011 року та №4 від 22.05.2011 року сторонами затверджено: види рекламоносіїв, терміни проведення рекламної компанії, вид рекламного матеріалу, вартість, конкретні адреса супермаркетів, де мали розміщуватися рекламний ролик.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що кореспондується із відповідними нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних господарських відносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціям, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем податкового законодавства став, зокрема, і Акт Алчевської ОДПІ щодо позапланової невиїзної перевірки ПП «Фріланс» №2102/236-36917518 від 14.12.2011 року за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року. Зазначеним Актом встановлено, зокрема, відсутність у ПП «Фріланс» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. Тобто, контрагент позивача не мав реальної можливості надати визначені договором послуги.

Крім того, позивачем до судів першої та апеляційної інстанції не надано жодних належних доказів використання отриманих від контрагента послуг у своїй господарській діяльності, як і не обґрунтовано економічну доцільність їх замовлення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарські відносини між позивачем та його контрагентом не мали реального характеру та фактично не відбулись, а наявність формально складених договорів та інших документів не є безумовною підставою правомірності формування позивачем відповідних податкових пільг.

Колегія суддів зазначає, що оцінка господарським відносинам позивача з його контрагентом повинна даватись комплексно, з урахуванням специфіки їх сторін та предмету, що і було належним чином здійснено судом першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма медіа» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 30.06.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді : Мамчур Я.С.

Шостак О.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С