КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"26" червня 2015 р. Справа №927/206/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів : Коршун Н.М.

Алданової С.О.

дослідивши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська

лляна компанія плюс» в особі Семенівської філії ТОВ

«Українська лляна компанія плюс»

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 16.04.2015 р. (суддя Бобров Ю.М.)

у справі №927/206/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техновіт Агро»

(далі - ТОВ «Техновіт Агро»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська

лляна компанія плюс» в особі Семенівської філії ТОВ

«Українська лляна компанія плюс»

(далі - ТОВ «Українська лляна компанія плюс»)

про зобов'язання здійснити поставку товару та

стягнення 15 045,39 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.04.2015 р. у справі №927/206/15 позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача здійснити за договором поставки №1208-П від 12.08.2014 р. поставку товару позивачу, стягнуто з відповідача на користь позивача 15 045,39 грн. пені та 2 960,91 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТОВ «Українська лляна компанія плюс» оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2015 р. у справі №927/206/15 (головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.) через недоплату судового збору апеляційну скаргу відповідача не прийнято до розгляду й повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а також повернуто сплачений згідно квитанції від 06.05.2015 р. судовий збір в сумі 913,50 грн.

Вважаючи усуненими обставини, що зумовили повернення скарги, апелянт на підставі ч. 4 ст. 97 ГПК України звернувся до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №927/206/15 за апеляційною скаргою ТОВ «Українська лляна компанія плюс» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.

Дослідивши матеріали повторно поданої апеляційної скарги, додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаргу не може бути прийнято до розгляду, а відтак вона підлягає поверненню апелянту за таких обставин.

Так, на підставі ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі на підставі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року становить 1 218,00 гривень.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ТОВ «Техновіт Агро» до ТОВ «Українська лляна компанія плюс» про зобов'язання здійснити поставку товару та стягнення 15 045,39 грн. пені носять як майновий, так і немайновий характер.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Постановою пленуму Вищого господарського суду №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (п. 2.10) визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як видно з позовної заяви, вона містить дві вимоги як майнового, так і немайнового характеру, й за подання позову до суду першої інстанції сплаті підлягає судовий збір в розмірі 3 045,00 грн., адже пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Апелянтом на підтвердження доказу сплати судового збору до апеляційної скарги додано належним чином засвідчену копію квитанції від 06.05.2015 р. на суму 913,50 грн. та оригінал квитанції від 16.06.2015 р. на суму 566,95 грн.

Оскільки згідно апеляційної скарги відповідач оскаржив рішення повністю, відтак сплатив судовий збір не в повному обсязі (913,50 грн. + 566,95 грн.), оскільки 50% ставки, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяви до місцевого суду у даній справі, складає 1 522,50 грн.

Крім того, як визначено постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (п. 2.20), чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Разом з тим, згідно п. 2.21 згаданої постанови платіжні доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанції установи банку про прийняття платежу готівкою, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, додана апелянтом до апеляційної скарги як доказ сплати судового збору за її подання належним чином засвідчена копія квитанції від 06.05.2015 р. на суму 913,50 грн. не може бути належним доказом сплати судового збору.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України).

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Українська лляна компанія плюс» не може бути прийнято до розгляду, вона підлягає поверненню апелянту без розгляду по суті.

У відповідності до ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення скарги, проте, оскільки скаржником до скарги додано не оригінал квитанції від 06.05.2015 р. на суму 913,50 грн., а її копію, така квитанція не вважається належним доказом сплати судового збору й збір не підлягає поверненню. В свою чергу, сплачений згідно квитанції від 16.06.2015 р. (оригінал долучено до апеляційної скарги) судовий збір в розмірі 566,95 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, ст.ст. 4, 6, 7 Закону України «Про судовий збір», Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.04.2015 р. у справі №927/206/15 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» в особі Семенівської філії ТОВ «Українська лляна компанія плюс» без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» в особі Семенівської філії ТОВ «Українська лляна компанія плюс» (с. Іванівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400; п/р 2600685701 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 26519879) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 95 коп., сплачений згідно квитанції від 16.06.2015 року.

Матеріали справи №927/206/15 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Н.М. Коршун

С.О. Алданова