open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа№ 910/332/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін : від позивача - не з'явився.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та

апеляційну скаргу Павлоградському районі Дніпропетровської області

на рішення

господарського суду міста Києва

від 23.03.2015 року

у справі № 910/332/15-г (суддя: Мудрий С.М.)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та

Павлоградському районі Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким в задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі №910/332/15-г прийнято до провадження у складі головуючого судді: Баранця О.М. (доповідач), суддів: Сітайло Л.Г., Пашкіної С.А. та призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В судове засідання 23.06.2015 року представники позивача та відповідача не з'явилися.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Крім того представником позивача подано клопотання про розгляд вправи без участі представника останнього.

Як вбачається з матеріалів даної справи, органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору в порядку п. 4 Порядку № 1740.

На рахунок Державного бюджету, який відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області, не надійшов збір на обов'язкове пенсійне страхування, через ПАТ "Брокбізнесбанк", сплачений фізичними особами:

Зайченко Ю.В., РНОК 3022013946, у сумі 4462,50 грн., за квитанцією № 33/65 від 01.03.2014 року;

Тимощук О.Д., РНОК 1908423612, у сумі 8 265,00 грн. за квитанцією № 38/75 від 01.03.2014 року.

У газетах "Урядовий кур'єр" (№ 106 (5235) від 14.06.2014 року) та "Голос України" (№ 113 (5863) від 14.06.2014 року) опубліковано відомості про ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Правління Національного банку України від 10.06.2014 року №339 " Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 року № 45 розпочато процедуру ліквідації позивача та призначено уповноваженою особою фонду на ліквідацію позивача Куреного О.В.

Позивач, як кредитор, звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою від 14.07.2014 року № 7880/08/18 про грошові вимоги до банку та визнання кредиторських вимог управління на загальну суму 12727,50 грн. шляхом включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Листом № 63-пр від 03.12.2014 року банк зазначив, що немає правових підстав для включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги управління ПФУ в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області.

Відповідно до Службової записки відповідача від 27.02.2015 року за №3059сл/010-01 кошти в сумі 12727,50 грн., про які зазначає позивач, обліковувалися на рахунку 29025203201001 "Кредиторська заборгованість за прийняті платежі В№1 Дніпропетровського ГРВ Павлоград". 30.10.2014 року вказані кошти було списано на рахунок 63997735000091 "Доходи від незаявлених вимог кредиторів".

Відповідно до копій наданих квитанцій № 33/65 від 01.03.2014 року та № 38/75 від 01.03.2014 року вказані платежі здійснювались в післяопераційний час, про що є відповідна відмітка на квитанціях.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Пунктом 8.1 статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно з п. 1.21 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", операційним днем є частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Операційний час визначено, як частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п. 1.22 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Постановою Правління Національного банку України №107 від 28 лютого 2014 року АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" було віднесено до категорії неплатоспроможних. У зв'язку з цим Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу на тимчасову адміністрацію в АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" з 03 березня по 02 червня 2014 року включно.

Таким чином, платіжні доручення відповідно до квитанцій № 33/65 від 01.03.2014 року та № 38/75 від 01.03.2014 року повинні були бути виконані 02.03.2014 року (тобто не пізніше наступного робочого дня), однак наступним робочим днем є 03.03.2014 року і днем призначення тимчасової адміністрації.

Як зазначив відповідач, у листі № 63-пр від 03.12.2014 року вказані кошти з технічних причин не були перераховані Банком, у зв'язку з запровадженням тимчасової адміністрації кошти платників залишились на обліку на балансовому рахунку № 2902 "Кредиторська заборгованість за прийняті платежі населення.

Відповідно до п. 30.1 статті 30 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Таким чином, оскільки переказ коштів не був завершеним і відповідач немає правових підстав для включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги управління ПФУ в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області.

Наслідки, запровадження тимчасової адміністрації передбачені ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент призначення тимчасової адміністрації).

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент призначення тимчасової адміністрації) з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з ч. 7 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент призначення тимчасової адміністрації) дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на банки не поширюється.

Відповідно до ч. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Переказ відповідачем не був завершений та сума коштів не була зарахована на рахунок отримувача право позивача не порушене.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що оскільки переказ коштів не був завершеним та відповідно право позивача не порушено, тому вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2015 року у справі №910/332/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/332/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.В. Чорна

Повний текст постанови складено 26.06.2015 року.

Джерело: ЄДРСР 45906155
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку