КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа№ 910/28629/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі

судового засідання: Грабовському Д.А.

за участі представників

сторін:

позивач не з'явився, про день, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

відповідач - 1 не з'явився, про день, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

відповідач - 2 не з'явився, про день, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

третя особа - 1 не з'явився, про день, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

третя особа - 2 не з'явився, про день, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фінансова компанія "Профкредит"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015

у справі № 910/28629/14 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Підприємства "Антос ЛТД" у вигляді товариства з

обмеженою відповідальністю

відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю

"Оптимум Фактор"

відповідача -2 Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фінансова компанія "Профкредит"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю

"Спецавтотехніка Центр";

2. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

про визнання Договору відступлення права вимоги

від 23.09.2014 № 23-09/14.32 недійсним

ВСТАНОВИВ:

Підприємство "Антос ЛТД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство "Антос ЛТД") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" (далі - ТОВ "Оптимум Фактор"), відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" (далі - ТОВ "ФК "Профкредит"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Центр" (далі - ТОВ "Спецавтотехніка Центр"), Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") про визнання Договору відступлення права вимоги № 23-09/14.32 від 23.09.2014 недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 № 910/28629/14 позов Підприємства "Антос ЛТД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Центр", Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання Договору відступлення права вимоги № 23-09/14.32 від 23.09.2014 недійсним задоволено; визнано недійсним Договір відступлення права вимоги № 23-09/14.32, укладений 23.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит".

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач-2 ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 № 910/28629/14 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Позивач у своєму Відзиві на апеляційну скаргу від 28.04.2015 вх. № 09-11/7786/15 просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача-2 без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 № 910/28629/14 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Відповідач-1 та треті особи по даній справі не скористалися своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надали суду письмовий відзив на скаргу відповідача-2, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою КАГС від 14.04.2015 № 910/28629/14 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача-2 та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Гончарова С.А., Куксова В.В.).

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 28.04.2015, враховуючи перебування судді Гончарова С.А. у черговій відпустці, склад колегії суддів змінено, для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Куксова В.В., Яковлєва М.Л.).

Ухвалою КАГС від 28.04.2015 № 910/28629/14 прийнято апеляційну скаргу відповідача-2 ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Куксова В.В., Яковлєва М.Л..

В судове засідання від 16.06.2015 представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Про належне повідомлення позивача свідчить залучене до матеріалів справи поштове повернення №09-33/22688/15 з відміткою: «за закінченням встановлено строку зберігання».

Про належне повідомлення відповідача-1 свідчить розписка сторін про відкладення від 26.05.2015 за підписом представника - Ганжи В.С..

Про належне повідомлення відповідача-2 свідчить залучене до матеріалів справи поштове повідомлення №09-3321906/15.

Про належне повідомлення третьої особи - 1 свідчить залучене до матеріалів справи поштове повернення № 09-33/22354/15 з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою».

Про належне повідомлення третьої особи - 2 свідчить залучене до матеріалів справи поштове повідомлення № 09-33/21904/15.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз.3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 встановлено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки, Ухвалу про порушення провадження у даній справі від 14.04.2015 та Ухвали КАГС про відкладення розгляду даної справи від 28.04.2015, 26.05.2015 було надіслано за належною адресою сторін, останні вважається належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, без порушення вимог процесуального закону.

За пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої Постанови Пленуму ВГСУ.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін по даній справі не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи та те, що явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалася, про час та дату судового засідання їм було відомо, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача-2 ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги таке.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.06.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником прав і обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (банк, третя особа-1 у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Центр" (позичальник, третя особа-2) був укладений Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 18 000 000 грн. у порядку і на умовах, зазначених у даному Договорі, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку вказаний кредит у повному обсязі в термін не пізніше 26.10.2012, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту.

10.07.2008 у якості забезпечення виконання зобов'язань за цим Кредитним договором між Підприємством "Антос ЛТД" (іпотекодавець, позивач у даній справі) та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) був укладений Іпотечний договір (зі змінами та доповненнями до нього), відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: нежиле приміщення підвалу № 629, загальною площею 44,7 кв.м., нежиле приміщення підвалу № 506, загальною площею 25,3 кв.м. та нежиле приміщення (автосалон) загальною площею 291,2 кв.м., що знаходяться адресою: місто Одеса, площа Катерининська, будинок 5.

У подальшому позичальник (третя особа-2 у даній справі) неналежним чином виконав умови вищевказаного Кредитного договору в частині повного та своєчасного повернення кредиту, у зв'язку з чим у ПАТ "УкрСиббанк" виникло право на звернення стягнення на зазначене іпотечне майно у рахунок погашення кредитної заборгованості.

24.09.2014 кредитор - ПАТ "УкрСиббанк" уклав з ТОВ "Оптимум Фактор" (новий кредитор) Договір № 62/FАА про відступлення права вимоги за вказаним вище кредитним договором, за яким первісний кредитор, в порядку, на умовах та за плату, визначених цим Договором в повному обсязі відступив, а новий кредитор (ТОВ "Оптимум Фактор") набув в повному обсязі право грошових вимог банку до позичальника - ТОВ "Спецавтотехніка Центр".

У свою чергу, ТОВ "Оптимум Фактор" (кредитор) уклав з ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" (новий кредитор) Договір № 23-09/14.32 (оспорюваний Договір) про відступлення права вимоги за кредитним договором № 11360207000 від 13.06.2008, відповідно до якого ТОВ "Оптимум Фактор" в порядку, на умовах та за плату, визначених цим Договором в повному обсязі відступило, а ТОВ "ФК "Профкредит" набуло в повному обсязі право грошової вимоги кредитора за вищевказаним Кредитним договором з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Спецавтотехніка Центр", що має перейти до ТОВ "Оптимум Фактор" на підставі Договору про відступлення права вимоги № 62/FАА від 24.09.2014. При цьому оспорюваний Договір відступлення права грошової вимоги був укладений 23.09.2014.

Судом першої інстанції зазначено, що вказані вище фактичні обставини справи сторонами визнаються та не заперечуються, однак, спір між ними виник з приводу наявності (відсутності) підстав для визнання Договору відступлення права вимоги № 23-09/14.32 від 23.09.2014 недійсним.

Так, позивач вважає вказаний Договір таким, що укладений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки за цим Договором відповідачем-1 було передано відповідачу-2 вимогу, яка не була дійсною на час укладення Договору.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент укладення спірного Договору про відступлення права вимоги, а саме - 23.09.2014 року, ТОВ "Оптимум Фактор" не володіло правом грошової вимоги до боржника, оскільки 23.09.2014 Договір між первісним кредитором ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Оптимум Фактор" ще не був укладений.

Тільки на наступний день - 24.09.2014 року був укладений Договір № 62/ГАА між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Оптимум Фактор" про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "ФК "Профкредит" отримало право вимоги від ТОВ "Оптимум Фактор". При цьому Акт прийому-передачі права вимоги за оспорюваним Договором був складений між ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" та ТОВ "Оптимум Фактор" лише 26.09.2014.

Так, відповідно до пункту 1.3 Договору № 23-09/14.32 моментом переходу права вимоги від кредитора за кредитним договором до нового кредитора вважається момент підписання сторонами акту прийому-передачі права вимоги. Підписання акту відбувається не раніше наступного робочого дня від дати надходження суми вартості відступленого права, передбаченої пунктом 2.1 цього Договору, на рахунок кредитора відповідно до умов п. 2.2 цього Договору.

Пунктом 2.2 Договору сторони передбачили, що новий кредитор повинен виконати своє зобов'язання щодо оплати вартості відступленого права шляхом перерахування суми, зазначеної в п. 2.1 цього Договору, у гривнях на рахунок кредитора № 26507506459000 в ПАТ "УкрСиббанк" не пізніше 25 вересня 2014 року.

На підтвердження виконання цього пункту Договору відповідачі у справі посилаються на виписку з банківського рахунку за 25.09.14, з якого вбачається, що готівкові кошти в сумі 6 100 000,0 грн. та 2 300 000,00 грн. були перераховані.

Місцевий господарський суд, дослідивши названу банківську виписку, встановив, що зазначені кошти були перераховані не на виконання спірного Договору, а на виконання іншого Договору, а саме - Договору № 62/FАА від 24.09.2014, та на обумовлений у ньому рахунок № 3648901000 на користь первісного кредитора - ПАТ "УкрСиббанк", що також підтверджується меморіальним ордером № 0631515183/06, поданим представником ПАТ "УкрСиббанк" у судовому засіданні.

Належних доказів перерахування відповідачем-2 (ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит") коштів на користь відповідача-1 (ТОВ "Оптимум Фактор") у якості оплати переданого йому права вимоги за оспорюваним Договором (№ 23-09/14.32 від 23.09.14 р.) відповідачі суду першої інстанції не надали, матеріали справи таких не містять.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наявних у справі доказів умови п.п. 2.1-2.2 спірного Договору відповідачі не виконали.

Як вбачається з пункту 8.2 Договору відступлення № 23-09/14.32, у разі невиконання новим кредитором свого зобов'язання щодо оплати вартості відступленого права, цей Договір втрачає чинність через 5 робочих днів після закінчення строку для оплати, передбаченого у п. 2.2 цього Договору (що закінчувався 02.10.2014 року).

Також судом першої інстанції прийнято до уваги п. 1.5 спірного Договору, відповідно до якого з переходом від кредитора права вимоги за Кредитним договором (після укладення сторонами договорів про відступлення права вимоги за договором забезпечення) до нового кредитора в повному обсязі переходять право вимоги кредитора за договорами забезпечення, укладеними на забезпечення вимог за кредитним договором, перелік яких зазначений у пп. б п. 3.3 даного Договору.

Відповідно до пп. а), б) п. 3.3 Договору не пізніше одного робочого дня від дати підписання акту, кредитор зобов'язаний:

- не пізніше одного робочого дня з дня підписання акту передати новому кредитору оригінали документів, що підтверджують зобов'язання боржника перед ним, а саме - оригінал Кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13.06.2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього;

- не пізніше наступного робочого дня з дня підписання акту підписати Договори про відступлення на користь нового кредитора прав, зокрема, за Іпотечним договором від 10.07.2008 року;

- передати новому кредитору оригінали зазначених в п. 3.3 (б) Договорів забезпечення до Кредитного договору, з усіма змінами та доповненнями;

- у термін не пізніше ніж 30 календарних днів за дати підписання акту передати новому кредитору всі інші наявні документи, що стосуються виключно Договорів та повноважень боржника, заставодавців, поручителів, копії наявних матеріалів судових справ.

Згідно з пп. в) п 3.3 Договору сторони узгодили, що кожна передача документів згідно за цим пунктом оформлюється шляхом підписання сторонами актів прийому - передачі документів повноважними представниками нового кредитора та кредитора в момент фактичної передачі зазначених документів.

Зважаючи на вищевказані умови спірного Договору, моментом переходу права вимоги первісного кредитора до нового кредитора пов'язується із вчиненням сторонами певних дій, без яких цей Договір не породжує для сторін відповідні права та обов'язки.

Судом першої інстанції встановлено, що у матеріалах справи відсутні передбачені Договором № 23-09/14.32 акти прийому - передачі документів, підписані повноважними представниками первісного кредитора та нового кредитора. А наявні у даній справі Акти приймання-передачі документів від 25.09.2014, що були подані ПАТ "Укрсиббанк", свідчать про виконання іншого Договору - Договору № 62/FАА від 24.09.2014.

Крім того, місцевий господарський суд звертає увагу і на те, що за Договором про відступлення прав за Іпотечним договором від 10.07.2008, ТОВ "Оптимум Фактор" відступило всі права іпотекодержателя відповідачу-2 -ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" лише 29.09.2014.

З огляду на викладене, за висновком суду першої інстанції, Договір про відступлення права вимоги № 23-09/14.32, укладений між ТОВ "Оптимум Фактор" та ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" 23.09.2014 року, був укладений відповідачами за недійсним правом вимоги, що свідчить про порушення норм діючого законодавства, зокрема ст. 514 Цивільного кодексу України.

Також суд першої інстанції звернув увагу, що за Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 № 916/195/13-г вже були встановлені обставини щодо недійсності спірного Договору відступлення права вимоги від 23.09.2014, які судом було прийнято у якості таких, що не підлягають доведенню відповідно до ст. 35 ГПК України.

Місцевим господарським судом, оскільки предмет спору у пов'язаній справі № 916/195/13-г за участю тих же осіб, що і у даній справі №910/28629/14 був про звернення стягнення на предмет іпотеки, в той час як по даній справі предмет спору є визнання Договору відступлення права вимоги від 23.09.2014 № 23-09/14.32 недійсним, суд відмовив у клопотанні позивача про припинення провадження у даній справі, де предметом розгляду є недійсність правочину, як заявленого необґрунтовано.

За оцінкою колегії суддів, на підставі вищевикладеного, враховуючи ту обставину, що оспорюваний Договір суперечить вимогам ст.ст. 203 та 514 Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов цілком вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У своїх доводах апеляційного оскарження відповідач-2, продовжував стверджувати, що датою переходу права вимоги первісного кредитора (ПАТ «УкрСиббанк») за Кредитним договором № 11360207000 від 13.06.2008 до відповідача-1 (ТОВ «Оптимум Фактор») вважається дата надходження суми вартості відступленого права на рахунок первісного кредитора, а оскільки така сума надійшла, то, за оцінкою ТОВ «Фінансова компанія "Профкредит", право грошової вимоги було дійсним, яке в подальшому за спірним Договором було передано відповідачу-2.

Всі заперечення ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит", викладенні у його апеляційній скарзі, базуються на тих же доказах та поясненнях, які надавались у суді першої інстанції, та яким вже надана належна правова оцінка за оскарженим судовим рішенням, та, зокрема, зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими місцевим господарським судом обставинам, переоцінити ці обставини, що не впливають на результат розгляду даної справи.

Колегія суддів, погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 № 916/195/13-г, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 № 916/195/13-г, за якими скасовано Рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2014 № 916/195/13-г, та визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги №23-09/14.32 від 13.06.2008.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В силу ч.5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

У даному випадку, визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №23-09/14.32 від 13.06.2008 за Постановою ВГСУ від 01.04.2015 № 916/195/13-г, який є предметом розгляду цієї справи №910/28629/14 в силу ст. 35 ГПК України має преюдиціальний характер і не потребує повторного доведення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 № 910/28629/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 № 910/28629/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 № 910/28629/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/28629/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв