ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 червня 2015 р. Справа № 802/1248/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

представника позивача: Галуші П.В.

представника відповідача: Паламарчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області

до: приватної агропромислової фірми "Світанок"

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області (далі - УПФ України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі) з адміністративним позовом до відповідача - приватної агропромислової фірми "Світанок" (далі - ПАФ "Світанок") про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню до Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті пенсій за віком на пільгових умовах призначених ОСОБА_3 відповідно до пункту "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з січня - квітень 2015 року в сумі 4206,08 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала. Як підставу заперечень відповідач зазначив, що пенсіонерка ОСОБА_3 не працювала на ПАФ "Світанок" та будь-якої участі у діяльності підприємства не приймала. У зв'язку із вказаним, на думку відповідача, у підприємства взагалі відсутній обов'язок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. № 400/97-ВР відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6.1 Розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків. Крім того, відповідно до вимог Інструкції управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою.

За правилами встановленими пунктом 6.7 Розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах, призначених за Списком № 2, та виплачених за період січень-квітень 2015 року пенсіонерці ОСОБА_3 на суму 4206,08 грн. Вказана пенсія призначена вищезазначеній особі відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с.6).

Як встановлено за наслідком дослідження наявних у матеріалах справи доказів (матеріалів пенсійної справи), а саме копії трудової книжки, ОСОБА_3 була прийнята 02.06.2006 року на роботу до ПАФ "Світанок" на різні сільськогосподарські роботи. Вказана обставина підтверджується записом у трудовій книжці за № 10 вчиненим на підставі Наказу № 4 від 02.06.2006 року.

Як встановлено 10.10.2006 року ОСОБА_3 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Хмільницькому районі із заявою про призначення пенсії. На підставі заяви пенсія ОСОБА_3 призначена відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якого на пенсію на пільгових умовах мають право жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 244 від 16 травня 1992 року "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей", жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Таким чином, суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність у ОСОБА_3 трудових правовідносин із ПАФ "Світанок", оскільки досліджені докази чітко підтверджують те, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_3 працювала на підприємстві відповідача, а тому набула право на призначення пенсії відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В такому разі у ПАФ "Світанок" виник обов'язок сплачувати кошти в рахунок погашення витрат на виплату та доставку призначеної ОСОБА_3 пільгової пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, сума, відображена в позовній заяві підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із приватної агропромислової фірми "Світанок" (код ЄДРПОУ 30807303) в користь управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області (код ЄДРПОУ 37730452) кошти в рахунок погашення заборгованості в сумі 4206 грн. 08 коп. (чотири тисячі двісті шість гривень вісім коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович