1

№ 335/5914/14-ц

2-з/335/36/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року

місто Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Бойка О.Ю., при секретарі Крижко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Страхова компанія “ЮНІВЕС” ОСОБА_2 про забезпечення позову, –

встановив:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ПрАТ “ЮНІВЕС” до ОСОБА_3 про стягнення в регресному порядку грошової суми.

В порядку забезпечення позову представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача.

Дослідивши заяву, заслухавши пояснення сторін, суд доходить висновку, що заява позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно до п.1 ч.1 статті 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до вимог ч.3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.2. статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову, але в заяві вони відсутні, як і будь-які докази необхідності забезпечення позову, що унеможливлює накладення арешту на зазначене майно.

За змістом ч.1 статті 152 ЦПК України накладення арешту на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Позивач не надав будь-яких відомостей про майно, на яке він просить накласти арешт в якості забезпечення позову, крім того, в заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому заява позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, –

вирішив:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Страхова компанія “ЮНІВЕС” ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала є остаточною.

Суддя О.Ю. Бойко