ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.07.2009 року. Категорія 30. Справа 2а-23030\09\1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Чиркіна С.М. при секретарі Лисенко Є.М.

за участю позивача Мельничук С. А.,

за відсутності відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Жовтневого районного відділу Луганського міського Управління Міністерства внутрішніх справ України, Луганського міського Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язанні вчинити певні дії та відшкодуванні моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Жовтневого районного відділу Луганського міського Управління Міністерства внутрішніх справ України (далі 1-й відповідач), Луганського міського Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області (далі 2-й відповідач), про визнання дій протиправними, зобов'язанні вчинити певні дії та відшкодуванні моральної шкоди

В обґрунтування позову зазначив, що 29.07.2008 року від 1-го відповідача отримав документ викладений іноземною російською мовою.

Стверджував, що дії працівників 1-го відповідача, з приводу направлення йому відповіді російською мовою на звернення українською мовою є протиправними та порушує вимоги Конституції України в частині обов'язковості застосування державної мови органами державної влади.

Оскільки зазначені протиправні антиконституційні дії працівників міліції порушують його конституційне право на всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, яке гарантоване статтею 10 Конституції України, - то такі дії працівників 1-го відповідача вважає дискримінаційними за мовною ознакою.

Стверджував, що зазначений факт порушення прав людини і громадянина спричинив йому моральну шкоду, та потребує додаткової душевної енергії для угамування негативних емоцій і спрямування своїх дій, усупереч емоціям, у конструктивне русло для відстоювання правовими засобами своїх конституційних прав, та людської й громадської честі й гідності.

Звертаючись до суду за захистом своїх конституційних прав, змушений відриватися від вирішення проблем свого звичайного розпорядку особистого життя, що породжує негативні душевні емоції та призводить до душевних страждань погіршуючи і так не дуже добрий стан здоров'я.

Відшкодування моральної шкоди має сатисфакційну функцію. Вимагаючи відшкодування моральної шкоди, вимагає сатисфакції, на даний час, у вигляді сплати певної суми грошей за порушення моїх конституційних прав.

Моральну шкоду просив стягнути з 2-го відповідача, який є юридичною особою, до складу якої входить 1-й відповідач.

Просив визнати надання 1-м відповідачем документу викладеного російською мовою протиправним, дискримінаційним за мовною ознакою, зобов'язати 1-го відповідача надати оскаржуваний документ - державною українською мовою, зобов'язати 1-го відповідача офіційно вибачитись у письмовій формі за порушення конституційних прав, стягнути з 2-го відповідача моральну шкоду в сумі 1000 грн.

1-й відповідач в судове засідання не з'явився про час розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.22, 43), заперечень проти позовних вимог не надіслав.

З урахуванням думки позивача, вимог статей 71, 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності 1-го відповідача, на підставі наявних доказів, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

2-й відповідач позов не визнав надав заперечення, в якому зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 19 Кримінально-процесуального кодексу України, судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Враховуючи той факт, що в Луганській області більшість населення спілкується і вільно володіє російською мовою, то на теперішній час діловодство у кримінальних справах ведеться російською мовою. Матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи, у тому числі і повідомлення про прийняте рішення за заявою позивача, також були складені російською мовою. Дії співробітників міліції по збору матеріалів за заявою позивача, винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та направлення повідомлення заявникові про прийняте рішення за його заявою були зроблені у чіткому дотриманні законодавства і дії співробітників міліції в цій частині позивач не оскаржує.

Згідно з п. “а” ст. 1 Європейської хартії регіональних мов або меншин від 05.11.1992 року, яку ратифіковано Законом № 802-1У, від 15.05.2003 року, термін “регіональні мови або мови меншин ” означає мови, які традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельність менша, ніж решта населення цієї держави та відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави; він не включає діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів.

Відповідно до ст. 9 зазначеної Хартії сторони зобов'язуються, стосовно тих судових округів, в яких чисельність мешканців, що вживають регіональні мови або мови меншин, відповідно до стану розвитку кожної з цих мов і за умови, що використання можливостей, які надаються цим пунктом, на думку судді, не перешкоджатиме належному відправленню правосуддя у кримінальному судочинстві складати, на клопотання, документи, пов'язані з кримінальним судочинством, відповідною регіональною мовою або мовою меншини.

Згідно положеннями ст. 10 Хартії, сторони повинні дозволяти адміністративним органам складати документи регіональною мовою або мовою меншини.

Стверджував, що співробітники міліції не допустили порушень чинного законодавства при направленні позивачеві повідомлення про прийняте рішення про відмову у порушенні кримінальної справи російською мовою та не порушили його право на всебічний розвиток і функціонування української мови.

Стверджував, що позивачем не надані данні на підтвердження спричинення моральної шкоди та підстав для її задоволення.

Позивач підтримав позовні вимоги, додатково зазначив, що звернення до 1-го відповідача було усним, викладеним українською мовою, у зв'язку із необхідністю притягнення до кримінальної відповідальності певних осіб. Стверджував, що 1-й відповідач зобов'язаний був, як орган владних повноважень, дати відповідь державною українською мовою.

На спростування заперечень 2-го відповідача зазначив, що у визначенні пункту 1 Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, російська мова в Луганській області є регіональною, та не обмежує його право отримувати відповідь мовою звернення до органу владних повноважень.

2-й відповідач у судове засідання 31.07.2009 року, не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений, просив відкласти розгляд справи у зв'язку із знаходженням представника у відпустці (а.с.41).

З урахуванням вимог ст. 128 КАС України, приймаючи до уваги тривалий термін розгляду страви, та наявність у штаті 2-го відповідача інших фахівців з правознавства, суд, визнав причину неявки 2-го відповідача неповажною, та вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника 2-го відповідача.

Сторонам були роз'яснені вимоги статей 69-72 КАС України та наладки їх невиконання.

На виконання вимог ч.ч.5 ст. 11 КАС України, суд приймав заходи по встановленню обставин по справі та витребував у відповідачів додаткові докази ( а.с.38).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали

Враховуючи, що на виконання ухвали суду від 17.07.2009 року, відповідачами не надані додаткові докази, та приймаючи до уваги відсутність звернення відповідачів до суду з клопотанням про надання допомоги в отриманні доказів, або повідомленні про неможливість їх надання, суд на виконання вимог ч.2 ст. 71 КАС України вважав за необхідне розглянути справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог статей 1, 7, 18 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади… одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги, вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

06.01.2008 року, позивач, звернувся до 1-го відповідача з заявою, викладеною державною мовою, за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень, на яку отримав відповідь російською мовою (а.с.3).

Відповідачами не спростовувався факт звернення позивача українською мовою.

Розгляд звернень громадян в органах прокуратури України в залежності від предмету звернення, з урахуванням даних наданих сторонами, регламентується Кримінально-процесуальним кодексом України, Законом України «Про звернення громадян».

Згідно з вимогами статей 6, 14, 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади…, посадові особи.., зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника

Відповідно до ст. стаття 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Рішенням Конституційного Суду України від 14.12.1999 року № 10-рп/99 вирішено: «...українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про міліцію», міліція в Україні це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про міліцію», діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Діяльність міліції є гласною, вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення.

Згідно із с таттею 10 Закону України «Про міліцію» відповідачі зобов'язані забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.

З вищевикладеного вбачається, що позивачем оскаржуються дії відповідача, щодо повідомлення, про відмову в порушені кримінальної справи в порядку встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, викладеним російською мовою.

Пунктом 1 ст. З КАС України встановлено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідачами у справі є державний орган виконавчої влади, який входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, діяльність його регламентується Законом України "Про міліцію", повноваження яких щодо правомірності відповіді на звернення не залежать від наявності статусу юридичної особи.

Згідно зі ст. 19 КПК України судочинство у кримінальному процесі провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого цим Кодексом порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Згідно зі статтею 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені з діловодства в органах прокуратури..

Системний аналіз зазначених норм права, свідчить про зобов'язання відповідача надавати відповіді на заяву позивача держаною мовою, та про наявність у позивача права на отримання відповіді українською мовою.

Лист 1-го відповідача № 621ж - 08 від 08.05.2008 року, не відноситься до процесуальних документів передбачених кримінально - процесуальним кодексом, і відповідно не може бути оскарженим в порядку встановленому главою 22 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем були порушені права позивача передбачені Законом України «Про звернення громадян», та КПК України, в частині отримання відповіді державною мовою, та порушений обов'язок покладений на орган владних повноважень надавати відповідь державною мовою.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій, стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю, виконання зупиненої чи не вчиненої дії, встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

З урахуванням норм ст. 105 КАС України, даних позовної заяви, та наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що фактично позивачем оскаржуються дії 10го відповідача по направленню позивачу листа № 42\200 від 14.01.2008 року, в частині його викладення російською мовою.

В зв'язку з некоректним формулюванням позивачем, який є інвалідом другої групи, позовних вимог, з метою повного захисту порушених прав, суд вважає необхідним застосувати вимоги ч.2 ст. 11 КАС України.

З урахуванням вкладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1, про визнання дій 1-го відповідача, по направленню відповіді № 42\200 від 14.01.2008 року, викладеній російською мовою протиправними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 56 Конституції України, статей 24, 25 Закону України «Про звернення громадян», порушення прав позивача в даному випадку, зобов'язує відповідача компенсувати шкоду.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди шляхом зобов'язання 1-го відповідача офіційно вибачитись в письмовій формі суд вважає необґрунтованими. Правовідносини між сторонами виникли з підстав відшкодування моральної шкоди спричиненої діями працівників відповідача по направленню позивачу відповіді російською мовою, та повинні в цій частині регламентуватись статтями 1166, 1167, 1172 ЦК України, які не передбачають зазначеної форми відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що в даному випадку стягнення моральної шкоди не передбачено законодавством України, суд вважає позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягаючими задоволенню.

Посилання представника відповідача на Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, ратифіковану законом України № від 15.05.2008 року (далі хартія), суд вважає необґрунтованим оскільки в зазначеній хартії термін "регіональні мови або мови меншин" означає мови, які традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави; та відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави. З європейської хартії вбачається, що термін регіональна мова не підміняє та не є тотожним терміну державна мова, закріпленому в ст. 10 Конституції України.

Питання про судові витрати не вирішується в зв'язку з їх відсутністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Жовтневого районного відділу внутрішніх справ Луганського міського Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області з направлення Мельничуку Сергію Андрійовичу відповіді № 42\200 від 14.01.2008 року, російською мовою, протиправними.

Зобов'язати Жовтневий районний відділ внутрішніх Луганського міського Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області направити Мельничуку Сергію Андрійовичу відповідь на звернення ОСОБА_1 від 05.01.2008 року, викладену у відповіді № 42\200 від 14.01.2008 року, українською мовою.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 04.08. 2009 року.

Суддя С.М. Чиркін.