open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1431/15-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Військової частини НОМЕР_1

2. Чернігівського обласного військового комісаріату

провизнання неправомірною бездіяльності та стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до 1. військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 , відповідач -1), 2. ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач -2), в якому просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно не зарахування ОСОБА_1 на продовольче забезпеченім з 18.03.2014 по 19.05.2014 до в/ч НОМЕР_1 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч НОМЕР_1 ;

- визнати неправомірною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 стосовно не виплати ОСОБА_1 нарахованої згідно наказу ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.12.2014 № 575 (додаток № 11) за період з 18.03.2014 по 19.05.2014 включно грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 1092,44 грн.;

- стягнути з в/ч НОМЕР_1 нараховану грошову компенсацію в сумі 1092,44 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що його не було зараховано на продовольче забезпечення, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб`єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України. За період з 18.03.2014 по 19.05.2014 позивачу належить до виплати 1092,44 грн. грошової компенсації замість встановлених норм харчування. В/ч НОМЕР_1 в добровільному порядку не виплачено позивачу вказана сума грошової компенсації, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі.

Представник в/ч НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та письмові заперечення, в яких зазначив, що упродовж березня-листопада 2014 року витяги з наказів військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 чи будь-які інші документи про зарахування позивача до списків особового складу частини та постановку на продовольче забезпечення або про виплату йому грошової компенсації замість установленої норми харчування №1-загальновійськова до в/ч НОМЕР_1 не надходили. Отже, представник вважає, що службові особи в/ч НОМЕР_1 не мали можливості та не зобов`язані були вчиняти жодних дій щодо забезпечення позивача триразовим харчуванням за рахунок держави як особі, мобілізованої на особливий період, або виплати грошової компенсації замість установленої норми харчування № 1 загальновійськова.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі. В наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача-2 просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що враховуючи неможливість забезпечення гарячою їжею позивача, приймаючи до уваги пункт 2.10. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, було прийнято рішення про виплату позивачу грошової компенсації замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою № 1 загальновійськова, за період з 18.03.2014 по 30.11.2014. Вказаний наказ був направлений на адресу в/ч НОМЕР_1 .

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом від 18.03.2014 № 16 військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду солдат, що підтверджується витягом з наказу (а.с. 6)

Дослідивши фактичні обставини справи та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно статті 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.3. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 у Збройних Силах України (далі Положення № 402) забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

При цьому, за рахунок держави харчуванням забезпечуються, зокрема громадяни, які призвані на військову службу у зв`язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату (підпункт н пункт 1 приміток до норми № 1 загальновійськова норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426).

Відповідно до п. 1.10 Положення № 402 військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

Отже, судом встановлено, що відповідно до розпорядження начальника Центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно ведуть військове господарство військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_3 та військових комісаріатів області знаходяться на продовольчому забезпеченні в/ч НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачами.

10.12.2014 тимчасово виконуючим обов`язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 видано наказ № 575 про зарахування на продовольче забезпечення військовослужбовців, призваних у зв`язку з мобілізацією (у т.ч. ОСОБА_1 згідно Додатку 11 до наказу від 10.12.2014 № 575), при в/ч НОМЕР_1 з 01.12.2014 та про виплату військовослужбовцям, призваним у зв`язку із мобілізацією, грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 згідно затверджених відомостей (у т.ч. ОСОБА_1 згідно Додатку 11 до наказу від 10.12.2014 № 575 у розмірі 1092,44 грн.).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що з вищезазначеними наказами позивач ознайомлений не був, доказів їх оголошення Чернігівським ОВК суду також надано не було.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності заявлених вимог, суд наголошує, що з матеріалів справи вбачається, що 18.03.2014 було здійснене зарахування позивача до списків особового складу частини та на всі види забезпечення військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно наказу № 16 (а.с. 6). Натомість зарахування на продовольче забезпечення ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 фактично було здійснено тимчасово виконуючим обов`язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 10.12.2014, що підтверджується наказом від № 575.

Суд наголошує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у приєднаних до матеріалів справи запереченнях фактично визнає встановлені судом обставини, оскільки зазначає, що саме з метою приведення власної діяльності до вимог законодавства України та відновлення порушених прав позивача наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.12.2014 № 575 позивача було зараховано на продовольче забезпечення при в/ч НОМЕР_1 .

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в Аудиторському звіті про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 (від 26.12.2014 № 234/31/82) зазначено, що втрату доходів на загальну суму 2446343,18 грн. (бюджетом 366951,48 грн. та фізичними особами на суму 2079391,70 грн.) було допущено внаслідок не нарахування та не виплати грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були призвані на військову службу у зв`язку із оголошенням мобілізації за період з 18.03.2014 по 30.11.2014. При цьому, Північно-Східне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю МОУ в даному аудиторському звіті зазначило про необхідність в термін до 26 січня 2015 року організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , які призвані на військову службу у зв`язку із оголошенням мобілізації на загальну суму 2446343,18 грн.

Про необхідність відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців також повідомлялось в телеграмі тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу першого заступника командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_5 командиру в/ч НОМЕР_1 .

За таких обставин, суд визнає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 18.03.2014 (дата зарахування на військову службу) по 19.05.2014 (дата звільнення з військової служби або убуття для подальшого проходження військової служби до іншої військової частини згідно наказу №37) було неправомірно незараховано ОСОБА_1 на продовольче забезпечення до в/ч НОМЕР_1 , оскільки саме з дня прибуття до військового комісаріату громадяни, які призвані на військову службу у зв`язку з оголошенням мобілізації, забезпечуються харчуванням за рахунок держави; військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення відповідним наказом. Як вбачається з матеріалів справи, фактичне зарахування позивача на продовольче забезпечення було здійснено 10.12.2014, у зв`язку з чим, ІНФОРМАЦІЯ_2 було несвоєчасно подано документи на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч НОМЕР_1 , а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

Поряд з цим необхідно зазначити, що п 1.11 Положення № 402 передбачено, що військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття на підставі наказу командира військової частини про вибуття з видачею атестата на продовольство.

Згідно п. 2.10 Положення № 402, за час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація може виплачуватися за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до чинного законодавства.

У зв`язку з встановленим, суд приходить до висновку, що згідно вимог чинного законодавства військовослужбовцям та іншим категоріям передбачена виплата грошової компенсації у розмірі вартості установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) в разі не видачі їх через відповідні їдальні у межах терміну, що не перевищує загального строку позовної давності. Підставою для здійснення такої компенсації є відповідний наказ.

Таким чином, оскільки докази, які б підтверджували виплату позивачу суми грошової компенсації замість встановлених норм харчування №1 - загальновійськова за період з 18.03.2014 по 19.05.2014 в/ч НОМЕР_1 суду не надано, то суд приходить до висновку, що позивачу належить до виплати грошова компенсація замість встановлених норм харчування, за вказаний період в сумі 1092,44 грн., що підтверджується актом взаємозвірки вартості компенсації замість норм харчування військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації Борзнянського РВК за період з 18.03.2014 по 19.05.2014, копія якого міститься в матеріалах справи, наказом від 10.12.2014 № 575.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безпосереднім судом.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати пункту 1 статті 6, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

За таких обставин, суд визнає безпідставним посилання відповідача-2 на необхідність залишення даного адміністративного позову без розгляду, оскільки обмеження доступу до правосуддя, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою, не відповідає принципу закріпленому у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи статті 19 Конституції України та частину 1 статті 11, статей 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно незарахування ОСОБА_1 на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 19.05.2014 до в/ч НОМЕР_1 та несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч НОМЕР_1 та бездіяльність в/ч НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 нарахованої згідно наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.12.2014 № 575 за період з 18.03.2014 по 19.05.2014 грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 1092,44 грн. І оскільки зміст судового захисту порушеного права полягає у визнанні права позивача на виплату грошової компенсації у розмірі вартості установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) з огляду на їх не видачу через відповідні їдальні, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з в/ч НОМЕР_1 нарахованої грошової компенсації в сумі 1092,44 грн.

Керуючись статей 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно не зарахування ОСОБА_1 на продовольче забезпеченім з 18.03.2014 по 19.05.2014 до в/ч НОМЕР_1 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч НОМЕР_1 ;

Визнати неправомірною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 стосовно не виплати ОСОБА_1 нарахованої згідно наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 № 575 (додаток № 11) за період з 18.03.2014 по 19.05.2014 включно грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 1092,44 грн.;

Стягнути з в/ч НОМЕР_1 нараховану грошову компенсацію в сумі 1092,44 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб

Джерело: ЄДРСР 44122038
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку