РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" квітня 2015 р. Справа №902/1724/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Сороці Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Зернова Р.Ю. - представника за довіреністю від 19.03.2015р. №592

від відповідача: Мироновської А.О. - представника за довіреністю від 08.10.2014р. №214

прокурора: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу військового прокурора Київського гарнізону Центрального регіону України

на рішення господарського суду Вінницької області від 11.03.2015р.

у справі №902/1724/14 (головуючий суддя Маслій І.В., судді Банасько О.О., Яремчук Ю.О.)

за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом управління якої є Міністерство внутрішніх справ, Головне управління Національної гвардії України в особі Військової частини 3078, м.Київ

до Приватного підприємства "Картес", смт.Крижопіль Вінницької області

про стягнення штрафних санкцій у сумі 41088,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.03.2015р. у справі №902/1724/14 відмовлено у задоволенні позову Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом управління якої є Міністерство внутрішніх справ, Головне управління Національної гвардії України в особі Військової частини НОМЕР_1 до Приватного підприємства "Картес" про стягнення штрафних санкцій у сумі 41088,00грн..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, військовий прокурор Київського гарнізону Центрального регіону України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати і прийняти нове, яким позов задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, зокрема, що:

- судом першої інстанції не було взято до уваги лист №141 від 17.06.2014р., у якому відповідач повідомив, що партія "жирової суміші" під виглядом "Масла вершкового" була призначена для інших потреб та поставлена помилково. Даний лист підписаний директором приватного підприємства "Картес" та зареєстрований належним чином у діловодстві військової частини;

- згідно з п.2.1. договору якість товару, що поставляється відповідачем повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ. Порядок поставки та приймання товару прописаний у п.5 договору, відповідно до умов якого не було передбачено, що приймання продукції по кількості здійснюється у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6, по якості - у відповідності з Інструкцією №П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю". Відбір проб даного товару було здійснено відповідно до Постанови від 14 червня 2002 року №833 "Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень".

У свою чергу, позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги прокурора, викладені у апеляційній скарзі , просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 11.03.2015р. у справі №902/1724/14 скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Представник відповідача у письмових запереченнях від 17.04.2015р. на апеляційну скаргу та судовому засіданні заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи оскаржене рішення господарського суду Вінницької області від 11.03.2015р. у справі №902/1724/14 законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду прокурора, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності останнього.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 24.02.2014р. Військовою частиною №3078 ВВ МВС України (замовник) та Приватним підприємством "Картес" (учасник) укладено договір №3/ЦОС-2014 (надалі-договір), згідно з п.1.1 якого учасник зобов`язується у 2014 році поставити замовнику товар, зазначений у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1), а замовник - прийняти та оплатити такий товар.

Згідно з п.1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) товару масло вершкове та молочні пасти (масло вершкове) (код згідно Державного класифікатора продукції та послуг 10.51.3) (надалі-товар). Кількість товару за договором 25000кг.

Відповідно до п.2.1. договору якість товару, що поставляється учасником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ.

Згідно з п.5.1. договору строк поставки товару здійснюється протягом 10 днів з моменту подання письмової або телефонної заявки замовником.

При передачі товару учасник повинен направити уповноваженого представника з дорученням, котрий має право підпису на необхідних документах та який зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар, а замовник зобов`язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару (п.5.3 договору).

Відповідно до п.5.4. договору на кожну партію товару, що поставляється, учасник обов`язково надає замовнику наступні документи, а саме: накладну, рахунок-фактуру, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, ветеринарне свідоцтво Ф-2 та декларацію виробника або посвідчення про якість.

Згідно з п. 5.5. договору право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника і підписання уповноваженими на це особами учасника та замовника накладної.

Відповідно до п.5.6. договору замовник має право відкласти приймання товару за кількістю та якістю, у разі, якщо учасник не надав відповідні підтверджуючі (кількість та якість товару) документи або є сумніви щодо якості товару після проведення огляду, на строк - до надання учасником цих документів або встановлення відповідної якості товару. У такому випадку, учасник несе відповідальність перед замовником за будь-які додаткові витрати, пов`язані з перевіркою якості та зберіганням поставленого товару. У разі, якщо сумніви щодо якості товару підтверджуються експертним висновком або протоколом досліджень, замовник має право достроково розірвати цей договір.

У п.7.4. договору сторони встановили, що у разі поставки недоброякісного товару та/або поставки товару з порушенням вимог розділу 2 договору, учасник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості недоброякісного товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується відповідним актом. У випадку відмови від підписання цього акту однією із сторін цього договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін цього договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п`яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язання за цим договором.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання (п.10.1. договору).

Вказаний вище договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Судом встановлено, ПП "Картес", на підставі заявки позивача від 28.05.2014р., поставлено останньому товар (масло вершкове ДСТУ 4399:2005) у кількості 4000кг. на загальну суму 205440,00грн. (з ПДВ), що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною №РНФ-000240 від 06.06.2014р. Вказаний товар супроводжувався накладною, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатом відповідності та декларацією виробника.

При цьому слід зазначити, у вказаній видатковій накладній представником позивача Шаркуновою Н.Л. будь-яких зауважень щодо прийнятого товару не міститься.

Із наявного у матеріалах справи акту відбору зразків (проб) для проведення досліджень №24 від 06.06.2014р. вбачається, що після отримання товару, представниками позивача, із залученням співробітника СБУ, 06.06.2014р. були відібрані проби товару (масло солодковершкове 4399:2005) у кількості 2,0кг. та здані до лабораторії Міністерства оборони України для проведення досліджень.

Відповідно до протоколу випробувань №1514 від 11.06.2014р. представлений на дослідження зразок №377/515 масла солодковершкового селянського не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 та на довольство особовому складу не допускається.

У зв`язку з наведеним, позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу №249 від 13.06.2014р., де зазначив, що у результаті перевірки виявлено, що поставлена продукція не відповідає вимогам ДСТУ та не допускається на харчування особовому складу, а тому згідно з п.7.4. договору відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від вартості недоброякісної продукції.

Відповідач листом №141 від 17.06.2014р. повідомив позивача, що отримана останнім партія товару повинна була бути доставлена на іншу адресу і використовуватися для інших цілей, у зв`язку з чим, просив не рахувати зазначену партію, як поставку товару на установу позивача та зазначив, що зобов`язується на протязі 3-х робочих днів забрати партію товару та доставити позивачу згідно його заявки масло вершкове у необхідній кількості.

Судом встановлено, що товар (масло вершкове) у кількості 4000,00кг. було повернуто відповідачу. Даний факт підтверджується видатковою накладною №200 від 17.06.2014р.

Позивач надіслав на адресу відповідача лист №520 від 17.07.2014р. про розірвання договору, в якому зазначив, що військова частина №3078 на підставі п.6.2.1. договору достроково розриває укладений договір №3/ЦОС-2014 від 24.02.2014р., у зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем умов договору.

Відповідач листом №188 від 21.08.2014р. повідомив позивача, що процедура відбирання зразків та проведення досліджень щодо якості продукції проведена позивачем з порушеннями, зокрема, без повідомлення та участі представника відповідача, а продукція, поставлена позивачу, повернута останнім відповідачу у кількості, у якій і була поставлена, що свідчить про те, що зразки для дослідження якості продукції з поставленої партії не відбиралися, у зв`язку з чим, відсутні підстави для розірвання договору та нарахування штрафу.

01.10.2014р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1121 про заміну недоброякісного товару та сплату штрафних санкцій у розмірі 41088,00грн., на підставі п.7.4. договору.

Відповідач листом від 30.10.2014р. №216 повідомив позивача, що поставлений ним товар відповідає нормам якості, а факт поставки неякісного товару відсутній, а тому і відсутнє порушення умов договору зі сторони відповідача.

За наведених вище обставин, 03.12.2014р. прокурор, посилаючись, зокрема, на ст.121 Конституції України, ст.ст.5, 34, 35, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.526, 673 ЦК України, звернувся до господарського суду з позовом до ПП "Картес" про стягнення штрафу у розмірі 41088,00грн.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 11.03.2015р. у справі №902/1724/14 у задоволенні позову відмовлено.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України. господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними договору №3/ЦОС-2014 від 24.02.2014р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. остачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару (ст.678 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, 06.06.2014р. відповідач передав, а позивач прийняв згідно з видатковою накладною №РНФ-000240 масло вершкове ДСТУ 4399-2005 у кількості 4000,00грн. на загальну суму 205440,00грн. з ПДВ. До вказаного товару відповідачем додано документи, визначені у п.5.4. договору, в т.ч. і сертифікат відповідності на підтвердження того, що масло відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, МБВ №5061-89, ТН6.6.1.1-130-2006.

У п.7.4. договору сторони встановили, що у разі поставки недоброякісного товару та/або поставки товару з порушенням вимог розділу 2 договору, учасник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості недоброякісного товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується відповідним актом. У випадку відмови від підписання цього акту однією із сторін цього договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін цього договору.

Таким чином, договором передбачено приймання товару за якістю у двосторонньому порядку.

Проте, як свідчать матеріали справи, позивач, прийнявши від відповідача згідно з видатковою накладною від 06.06.2014р. товар за кількістю, у його присутності за якістю товар не приймав та і не ставив перед представником постачальника питання про приймання товару за якістю. Передбачений п.7.4. договору акт на підтвердження факту поставки недоброякісного товару не складався.

Відтак, застосуванню підлягала Інструкція "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості", затверджена постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. №П-7, з доповненнями та змінами від 29.12.1973р. №81, від 14.11.1974р. №98 та від 23.07.1975р. №115 (далі Інструкція).

Згідно з п.13 Інструкції приймання продукції проводиться уповноваженим на те керівником підприємства-одержувача або його заступником. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.

Пункт 14 Інструкції передбачає, що приймання продукції по якості та комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, підтверджуючими якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.д.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не призупиняє прийом продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним на маркуванні та супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п.14 даної Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішуванню з іншою однорідною продукцією.

Згідно з п.18 Інструкції повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути відправлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а щодо продукції, яка швидко псується - негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені Основними чи Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором.

Пунктом 20 Інструкції передбачено, що у разі неявки представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника міжміського виробника (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості. За відсутності відповідної інспекції з якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявки його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівництвом або заступником керівника цього підприємства (організації) або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства або в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.

Згідно з п.22 Інструкції для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (по роду роботи, по освіті, по стажу трудової діяльності) у питаннях виявлення якості і комплектності належній до приймання продукції. Матеріально відповідальні і підлеглі їм особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання і відпуск матеріальних цінностей, у якості представників громадськості підприємств-отримувачів виділятися не повинні. У тому числі, не можуть виділятися в якості представників громадськості підприємства-отримувача керівники підприємств та їх заступники (і у тих випадках, коли вони не являються матеріально відповідальними особами), працівники відділу технічного контролю, бухгалтери, товарознавці, повязані з обліком, зберіганням, відпуском та прийманням матеріальних цінностей, працівники юридичної служби цих підприємств, претензіоністи. Строк повноважень представників громадськості підприємства-отримувача, виділених фабричним, заводським, місцевим комітетом профспілки для приймання продукції по якості, може бути встановлений на строк повноважень даного комітету профспілки.

Відтак, виявивши невідповідності якості прийнятого за кількістю товару, позивач зобов`язаний був викликати представника відповідача, однак, як свідчать матеріали справи, представник постачальника для здавання товару за якістю не викликався.

Відповідно до п.29 Інструкції за результатами приймання товару за якістю, за участі вказаних у пунктах 19, 20 представників, складається акт, який має містити відомості, зазначені у цьому пункті.

Як вбачається з матеріалів справи, передбачені пунктами 16, 29 Інструкції акти приймання товару за якістю не складалися.

Слід зазначити, представник СБУ, так само і начальник ВЗЗ МТЗ, начальник складу, заступник командира частини, якими згідно з актом №24 від 06.06.2014р. відібрано зразки проб для проведення досліджень, не є компетентними представниками у визначенні якості товару.

Судом також встановлено, у вказаному вище акті відсутні вказівки, яким чином та згідно з якими нормативними актами проведено відбір зразків (проб) товару для проведення досліджень, а також відсутня інформація про збереження відібраних проб, чим порушено пункти 26, 27 Інструкції №П-7, 1966р.

Крім того, за видатковою накладною №200 від 17.06.2014р. позивач повернув відповідачу товар у тій самій кількості, у якій його було прийнято за видатковою накладною №РНФ-000240 від 06.06.2014р., а саме - 4000 кг, що спростовує факт відбору проб 06.06.2014р.

Таким чином, судом встановлено, що перевірка якості товару проведена позивачем без відправника (відповідача) або його повноважного представника, докази належного повідомлення останнього позивачем про вчинення вказаних вище дій у матеріалах справи відсутні. При цьому, при проведенні перевірки не дотримано вимог Інструкції щодо проведення перевірки якості товару за участю осіб, визначених п.20, зокрема, експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості, тощо.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно зі ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У даному випадку прокурор та позивач, який підтримує позов, повинні довести факти та обставини, на підставі яких побудовано позовні вимоги.

Проте, матеріали справи не містять передбачених Інструкцією Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" №П-7 від 25.04.1966р. доказів на підтвердження факту неякісності товару, який було поставлено відповідачем позивачу.

Щодо доводів апеляційної скарги, з посиланням на лист відповідача від 17.06.2014р. №141, у якому визнано поставку позивачу жирової суміші, слід зазначити, що поставка іншого товару, ніж передбачено договором, не тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу за поставку неякісного товару.

Також, судова колегія вважає безпідставними доводи прокурора в апеляційній скарзі щодо незастосування Інструкції №П-7, 1966р., з посиланням на те, що п.5 договору передбачено порядок приймання товару, оскільки цим пунктом передбачено умови поставки товару та двостороннє приймання-передачу товару, однак цих умов позивач не дотримався, оскільки, як зазначалося, при прийманні товару за кількістю, останній не повідомив відповідача про претензії до якості товару, а також у подальшому не викликав його представника для здавання товару за якістю.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що відбір проб здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 року №833 "Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень" слід вказати, що в акті відбору проб від 06.06.2014р. №24 посилання на зазначений прокурором Порядок відсутні, так само, як і на будь-які інші нормативні акти, якими врегульовано порядок відбору проб з поставленого товару.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на чинному законодавстві, відповідно, не є підставою для скасування оскарженого рішення.

Відтак, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 11.03.2015р. у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 11.03.2015р. у справі №902/1724/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу військового прокурора Київського гарнізону Центрального регіону України - без задоволення.

2. Справу №902/1724/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.