open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Це рішення містить правові висновки, від яких відступлено Великою Палатою Верховного Суду
Це рішення містить правові висновки, від яких відступлено Великою Палатою Верховного Суду
emblem

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кривенка В.В.,

суддів:

Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_11 до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - управління ПФУ), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «СКІВ ЛТД», про визнання дій протиправними і зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ, в якому просив: визнати протиправними дії управління ПФУ щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ); зобов'язати управління ПФУ призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах із 3 квітня 2013 року.

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_11 він працював з 5 травня 1982 року по 6 лютого 1997 року на дослідно-експериментальному заводі при Українському науково-дослідному інституті скляної та фарфорової промисловості, який був перейменований на закрите акціонерне товариство (далі -ЗАТ) «СКІВ», правонаступником якого є ТОВ «СКІВ ЛТД», «ставильщиком - выборщиком и обжигальщиком изделий».

У трудовій книжці ОСОБА_11 міститься запис, відповідно до якого в 1995 році ЗАТ «СКІВ» провело атестацію робочих місць за умовами праці. Право на пільгове пенсійне забезпечення щодо робочих місць випалювачів фарфорових і фаянсових виробів за результатами атестації не підтвердилось.

23 листопада 2010 року ЗАТ «СКІВ» видало ОСОБА_11 довідку № 23/11/2010 за списком № 2 про те, що він у період роботи з 5 травня 1982 року по 6 лютого 1997 року працював випалювачем фарфорових і фаянсових виробів.

Листом від 3 травня 2012 року № 4072/07 управління ПФУ повідомило ОСОБА_11, що відповідно до атестації робочих місць, проведеної ЗАТ «СКІВ», робота за професією «випалювач фарфорових і фаянсових виробів» дає право на пільговий стаж тільки із 1 липня 1982 року по 21 серпня 1992 року. Загальний пільговий стаж за списком № 2, як зазначено в листі, складає 10 років 1 місяць 21 день.

3 квітня 2013 року ОСОБА_11 звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, передбаченої для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Листом від 3 липня 2013 року № 6147/07 управління ПФУ повідомило ОСОБА_11 про відмову в задоволенні зазначеної заяви, оскільки довідка від 23 листопада 2010 року № 23/11/2010 за списком № 2, видана ЗАТ «СКІВ», не містить даних про характер виконуваної роботи. При проведенні перевірки підстав видачі зазначеної довідки керівництво цього товариства не надало первинні документи, а саме: картку Т-2, інші документи, в тому числі накази по особовому складу (про прийняття, переведення, звільнення); відмовилось видати пільгову довідку уточнюючого характеру, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 920 (далі - постанова № 920).

Києво-Святошинський районний суд Київської області постановою від 10 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2014 року, відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_11 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України.

На обґрунтування заяви додав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2013 року у справі № К/800/44696/13, яка, на думку ОСОБА_11, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_11 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2014 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

В ухвалі, наданій на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Неможливість з об'єктивних причин надання уточнюючої довідки не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

У справі ж, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій в силі, виходив із того, що керівництво ТОВ не надало первинних документів щодо трудового стажу ОСОБА_11 та відмовилось видавати пільгову довідку уточнюючого характеру за формою, затвердженою постановою № 920.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Згідно зі статтею 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно із статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року № 21-183а13.

З огляду на наведене висновок Вищого адміністративного суду України у справі, яка розглядається, про обґрунтованість відмови управління ПФУ зарахувати період роботи позивача у ЗАТ «СКІВ» за професією «випалювач фарфорових і фаянсових виробів», яка передбачена списком № 2, з 21 серпня 1992 року по 3 лютого 1997 року до пільгового стажу внаслідок відсутності документів на підтвердження проведення атестації цієї посади на підприємстві є вірним і відповідає вимогам закону.

Отже, суд касаційної інстанції при вирішенні справи норми матеріального права застосував правильно, тому підстав для задоволення заяви немає.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_11 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

В.В. Кривенко

Судді:

О.Ф. Волков

М.І. Гриців

О.А. Коротких

О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко

П.В. Панталієнко

О.Б. Прокопенко

І.Л. Самсін

О.О. Терлецький

Джерело: ЄДРСР 43721135
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку