ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року

. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про визнання рішень недійсними, зобов'язання здійснити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про визнання рішень недійсними, зобов'язання здійснити дії у якому зазначила, що протоколом № 2613 від 24.11.2008 року управління ПФ України в Кобелякському районі Полтавської області призначило їй пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як медичному працівникові - незалежно від віку за наявності спеціального страхового стажу не менше 25 років. На момент первинного призначення пенсії її загальний стаж роботи УПФУ визначило в 30 років, 9 місяців і 26 днів (369 повних місяців) станом на 31.08.2008 року, із яких медичний стаж - 25 років, 0 місяців, 28 днів. Копію протоколу № 2613 від 24.11.2008 року або виписку з нього УПФУ не видало, тому вона була позбавлена можливості перевірити правильність обчислення її страхового стажу.

У зв'язку з її переїздом на постійне місце проживання в АДРЕСА_1 її пенсійна справа була направлена в Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області яке продовжило виплату їй пенсії за вислугу років. Розпорядженням від 01.12.2013 року № б/н УПФУ провело перерахунок її пенсії.

Оскільки УПФУ копію розпорядження від 01.12.2013 року № б/н їй не видало, вона була змушена 07.06.2014 року звернутися в УПФУ із заявою про видачу їй копії розпорядження про перерахунок пенсії. Листом № 94/1-4 від 25.06.2014 року УПФУ видало їй копії наступних документів: розпорядження про перерахунки пенсії від 01.12.2013 р. № б/н; персоніфікованого обліку; розрахунку стажу; розрахунку заробітної плати.

З вказаних копій документів їй стало відомо, що медичний стаж роботи і доплата за наднормативний стаж їй обчислені не вірно, а саме.

3а період до 31.08.2008 року її страховий стаж і прирівняні до нього періоди за підрахунками УПФУ складає 30 років 9 місяців 26 днів (369 повних місяців). Загальний страховий стаж і прирівняні до нього періоди вона не оспорює.

Період

Місце роботи і посада

Стаж роботи

Примітка

років

місяців

днів

01.09.77-28.02.80

Навчання в Стахановському медучилищі

2

5

28

У медстаж не включено

25.04.80-01.06.83

Бердянська СЕС - помічник санітарного лікаря по комунальній гігієні

3

1

7(+1)

07.06.83-10.08.83

Санаторій «Нафтохімік» - медсестра

0

2

4(+1)

У медстаж не включено

12.08.83-06.09.85

Портова СЕС - черговий помічник епідеміолога санітарно-карантинного відділу

2

0

26 (+1)

11.09.85-31.12.87

Кобиляківська рай СЭС - лаборант хімлабораторії, фельдшер-лаборант

2

3

21 (+!)

01.01.88-03.01.88

Догляд за дитиною до півтора року

0

0

3

У медстаж не включено

04.01.88-28.02.05

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра психоневрологічного відділення

17

1

25

01.03.05-31.03.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - дезінфектор

3

1

0

У медстаж не включено

01.04.08-22.05.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра +0,5 ставки дезінфектора

0

1

22

23.05.08-31.08.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - фельдшер +0,5 ставки дезінфектора

0

2

9

30

9

26 (+3)

Проте при визначенні стажу медичної роботи УПФУ врахувало тільки 25 років, 0 місяців, 28 днів, не включивши в нього наступні періоди:

- навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 року в Стахановському медучилищі - 2 роки, 5 місяців, 28 днів;

- період роботи медсестрою з 07.06.1983 року по 10.08.1983 року в санаторії «Нафтохімік» - 2 місяці, 4 дні;

- період роботи дезінфектором з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року в Ліщинівському психоневрологічному будинку інтернаті - 3 роки, 1 місяць, а всього не враховано 5 років, 9 місяців, 2 дні.

Зазначені періоди включені в загальний стаж роботи, але не включені в медичний стаж, який дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, медичні працівники мають право на пільгові умови пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), періоди трудової діяльності і інші періоди, які враховувалися в стаж роботи для призначення пенсії до вступу до дії цього Закону, зараховуються в страховий стаж у порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше, окрім випадків, передбачених цим Законом.

У розділі XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 зазначено:

«2.Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють ... на посадах, що дають право на призначення пенсії за ... вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

16. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років».

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких приводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ст. 52 Закону № 1788 право на пенсію по вислузі років мають «працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55».

Відповідно до ст. 55 Закону № 1788 право на пенсію по вислузі років мають: «е) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку».

Таким чином, пенсія за вислугу років призначається відповідно до законодавства, яке діяло до вступу в дію Закону № 1058 і продовжує діяти до введення пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 в стаж роботи зараховується також:

«д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

При збільшенні розміру пенсії за віком за кожний рік роботи (стаття 19) поряд з роботою враховуються також періоди, передбачені пунктами «а» - «ж» цієї статті і статтями 57-61 цього Закону.

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах».

Правлінням Пенсійного фонду України 01.12.2006 року затверджений і з 1 січня 2007 року введений в дію «Порядок зарахування в стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, періодів проходження термінової військової служби, навчання і перебування на виборних посадах засобами АСОПД/КОМТЕХ-W».

Відповідно до ч. 2 вказаного Порядку (категорія стажу «навчання, яке включається в пільговий стаж»), період навчання в медичному училищі зараховується в стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах /категорія стажу СП.1 (ст.100), СП.2 (ст.100)/ в межах стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, якщо за днем закінчення учбового закладу слідувала пільгова робота. Період навчання прирівнюється до роботи, яка слідувала за періодом навчання.

Відповідно до правових позицій, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року у справі № К/9991/64997/12 (у ЕГРСР за № 39034828), навчання в медичному училищі включається в пільговий трудовий стаж для пенсії по вислузі років в одинарному розмірі.

Таким чином, період навчання в Стахановському медичному училищі (01.09.77-28.02.80) - 2 роки, 5 місяців і 28 днів підлягав включенню не лише в загальний стаж роботи, але і в спеціальний стаж для пенсії по вислузі років, оскільки після закінчення училища вона з 25.04.1980 року по 01.01.1983 року (3 роки 1 місяць і 7 днів) працювала помічником санітарного лікаря по комунальній гігієні Бердянської СЕС. А робота помічником санітарної лікаря включена УПФУ в спеціальний стаж як медичному працівникові.

Їй включено в загальний стаж період роботи з 07.06.1983-10.08.1983 (2 місяці і 4 дні) медсестрою санаторію «Нафтохімік», але в пільговий медичний стаж для пенсії по вислузі років цей період не включений.

Відповідно до вказаних вище норм матеріального права медичні працівники мають право на пенсію по вислузі років.

Відповідно до п. 2 вирішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року до події, факту застосовується той закон або нормативний акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до ухвали Верховної Ради України від 12.09.1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР», на території України по питаннях, не врегульованих законодавством України, застосовуються акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.

Оскільки вона працювала медсестрою санаторію «Нафтохімік» в 1983 році, то до спірного право відношення підлягає застосуванню Перелік установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років (затверджено ухвалою РМ СРСР від 17.12.1959 року № 1397, із змінами і доповненнями, внесеними ухвало ЦК КПРС і РМ СРСР від 12.04.1984 року № 313). Пунктом 1 розділу II «Лікарі та інші медичні працівники» цього Переліку передбачено право на пенсію за вислугу років всіх медичних сестер, незалежно від найменування посади, санаторіїв всіх найменувань. Крім того, в п. 2 приміток до Переліку вказано: «2. Робота за фахом в установах, організаціях і посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію, незалежно від відомчої приналежності установ або організацій».

У цей же період (1983 рік) діяв Перелік установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, розділ II якого також передбачав право на пенсію по вислузі років всіх медичних сестер санаторіїв всіх найменувань, незалежно від найменування посади і відомчої приналежності санаторію. Крім того, в п.2 приміток до Переліку № 135 вказано: «2. Робота за фахом в установах, організаціях і посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію, незалежно від відомчої приналежності установ або організацій».

Крім того, постановою КМУ від 04.11.1993 р. № 909 (з подальшими змінами і доповненнями) затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорона здоров'я і соціального захисту і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, в п.2 «Охорона здоров'я» якого передбачено право на пенсію по вислузі років всіх лікарів і середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) санаторно-курортних закладів. При цьому, в примітках до цього Переліку вказане наступне:

«2. Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

3. Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

4. При призначенні пенсії за вислугу років зазначеним у цьому Переліку особам допускається підсумовування стажу за періоди їх роботи у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту».

Відповідно до статей 3 і 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я, установами охорони здоров'я є підприємства, установи і організації, завданнями яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широких профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників. Безпосередньо охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні і інші установи охорони здоров'я.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 року № 385 Перелік установ охорони здоров'я, серед яких в п. 1.4 вказано санаторно-курортні установи (санаторії, санаторії-профілакторії, курортні поліклініки та інше). До цього діяв «Перелік установ охорони здоров'я, перелік лікарських посад та перелік посад фармацевтичних працівників» (за твердж. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.06.1995 року № 114), до якого діяла Номенклатура лікарських посад в установах охорони здоров'я (затвердж. наказом МОЗ СРСР від 04.05.1970 року № 280, з подальшими змінами), якими санаторії також відносилися до установ охорони здоров'я.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про курорти», і п. 1 постанови КМУ від 11.07.2001року № 805 «Про затвердження Загального положення про курортно-санаторні установи», санаторно-курортні установи - це установи охорони здоров'я, яка забезпечує надання громадянам послуг лікувального, профілактичного і реабілітаційного характеру. Пунктом 8 вказаної постанови КМУ передбачено, що санаторії створюються для лікування захворювань органів кровообігу, травлення, обміну речовин, хвороб нервової системи, опорно-рухового апарату, органів дихання нетуберкульозного характеру, жіночої статевої сфери, шкіри, печінки і так далі.

При розгляді аналогічних пенсійних спорів Вищий адміністративний суд України багато разів висловлював свої правові позиції, відповідно до яких медичні сестри санаторіїв мають право на пенсію по вислузі років. Дивіться ухвали ВАСУ від 13.12.2012 року в справі № К/9991/49370/11-е (у ЕГРСР за № 28050044). від 23.06.2011г. у справі № К-2780/09 (у ЕГРСР за № 16577210) та інші.

Таким чином, період її роботи з 07.06.1983 року по 10.08.1983 року (2 місяці і 4 дні) медсестрою санаторію «Нафтохімік» підлягає включенню в спеціальний страховий стаж для пенсії по вислузі років.

Період її роботи з 01.03.2005 р. по 31.03.2008 р. (3 роки і 1 місяць) дезінфектором Ліщинівського психоневрологічного будинку - інтернату включено в загальний стаж роботи, але не включено в спеціальний страховий стаж для пенсії по вислузі років.

Розглядаючи аналогічний пенсійний спір Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.07.2013 р. у справі № К-9991/58411/12 (у ЕГРСР за № 32726955) висловив свої правові позиції, відповідно до яких дезінфектор має право на пенсію по вислузі років.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу»: «Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці».

Відповідно до п. 3 Переліку організацій і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, робота медичних працівників (незалежно від найменування посад) в інтернатних установах для інвалідів, дітей інвалідів і пристарілих дає право на пенсію за вислугу років, незалежно від форми власності і відомчої приналежності установи.

Відповідно до ст. 60 Закону № 1788 робота в психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується в стаж роботи в подвійному розмірі.

Проте, при визначенні страхового стажу УПФУ не зарахувало їй у подвійному розмірі наступний період роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті на посаді медсестри і фельдшера психоневрологічного відділення:

Період

Місце роботи і посада

Стаж роботи

Примітка

років

місяців

днів

04.01.88-28.02.05

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра психоневрологічного відділення

17

1

25

01.04.08-22.05.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра

0

1

22

23.05.08-21.08.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - фельдшер

0

2

9

17

5

26

Відмова УПФУ від врахування їй вказаних періодів роботи в подвійному розмірі є неправомірним з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я:

«заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників;

медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами;

медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров'я у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою;

охорона здоров'я - система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров'я, медичними та фармацевтичними працівниками і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини».

Відповідно до ст. 33 Основ «медична допомога за видами поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію».

Про те, що ці 17 років, 5 місяців і 26 днів роботи медсестрою в Ліщинівському психоневрологічному будинку-інтернаті є медичним стажем, що дає право на пенсію по вислузі років, не заперечувало і УПФУ, призначивши їй пенсію по вислузі. Але ці 17 років 5 місяців і 26 днів не включені відповідачем в її спеціальний стаж в порядку ст. 60 Закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про психіатричну допомогу»:

«психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади;

психіатричний заклад - психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається психіатричними установами всіх форм власності, а також лікарками-психіатрами.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення обов'язкових попередніх і періодичних психіатричних оглядів (завтвердж. постановою КМУ від 27.09.2000 року № 1465) і п. 2 Інструкції про проведення обов'язкових попередніх і періодичних психіатричних оглядів (затвердж. наказом МОЗ України від 17.01.2002 року № 12), психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром в державних і комунальних психіатричних установах, установах охорона здоров'я, які мають в своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні установи).

Відповідно до Типового положення про психоневрологічний інтернат (затвердж. наказом Мінтруда і соцполітики України від 29.12.2001року № 549):

«1.1. Психоневрологічний інтернат /далі - інтернат/ є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

2.1 Основним завданням інтернату є забезпечення належних умов проживання психічно хворих громадян, які потребують стороннього догляду і допомоги.

2.2 Мешканці інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм цілодобовим медичним обслуговуванням.

3.1. До інтернату приймаються на державне утримання психічно хворі особи, які досягли пенсійного віку, та інваліди першої і другої груп з психоневрологічними захворюваннями, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги».

Мінтруда і соцполітики України, МОЗ України і ПФУ в спільному листі від 29.12.2005 року N 625/0/15-05/039-6 N 10.01.09/2606 N 16918/02-20 роз'яснили, що психіатричні кабінети, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується в стаж роботи в подвійному розмірі.

Вищий адміністративний суд України неодноразово висловлював правові позиції, відповідно до яких медичні сестри психоневрологічних установ мають права на числення стажу роботи в подвійному розмірі для пенсії по вислузі років в ухвалах:

- від 11.06.2014 р. у справі № К/800/53417/13 (у ЕГРСР за № 39198565):

- від 25.06.2014 р. у справі № К/9991/1669/12 (у ЕГРСР за № 39553743);

- від 13.12.2012 р. у справі № К/9991/49370/1 (у ЕГРСР за № 28050044);

- від 12.09.2012 р. у справі № К/9991/93054/12 (у ЕГРСР за № 26084195);

Таким чином, її робота в Ліщинівському психоневрологічному будинку-інтернаті відповідно до ст. 60 Закону № 1788 відноситься до роботи в психіатричних закладах охорони здоров'я. Стаття 60 Закону є спеціальною нормою у сфері пенсійного забезпечення, не містить яких-небудь вказівок на те, що якісь періоди роботи не зараховуються в подвійному розмірі. Не містять таких обмежень і які-небудь інші законодавчі акти.

З урахуванням вищевикладеного її загальний страховий стаж складає 30 років 9 місяців 26 днів, з яких спеціальний стаж для пенсії по вислузі років складає не 25 років 0 місяців 28 днів (як його визначило УПФУ), а 30 років 9 місяців і 23 дні в одинарному розмірі. З цього стажу (30 років, 9 місяців і 23 дні) в подвійному розмірі підлягає включенню в страховий стаж 17 років, 5 місяців і 26 днів:

Період

Місце роботи і посада

Стаж роботи

років

місяців

днів

04.01.88-28.02.05

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра психоневрологічного відділення

17

1

25

01.04.08-22.05.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра

0

1

22

23.05.08-31.08.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - фельдшер

0

2

9

РАЗОМ:

17

5

26

Таким чином, з урахуванням подвійного нарахування спеціального стажу, її загальний страховий стаж складає:

- 30 років, 9 місяців, 26 днів

- 17 років, 5 місяців, 26 днів, а всього

48 років, 3 місяці, 22 дні.

У пункті 42 Порядку подачі і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії (затвердж. постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1) вказано: «При підрахунку страхового стажу до отриманої тривалості стажу за кожним випадком звільнення необхідно додавати 1 день».

З урахуванням цієї норми, при 4 випадках звільнень треба додати ще 4 дні:

- 25.04.80 - 01.06.83 Бердянська СЕС - помічник санітарного лікаря по комунальній гігієні - 1 день;

- 07.06.83 - 10.08.83 Санаторій «Нафтохімік» - медсестра - 1 день;

- 12.08.83 - 06.09.85 портова СЕС - черговий помічник епідеміолога санітарно-карантинного відділу - 1 день;

- 11.09.85 - 31.12.87 Кобилякська районна СЕС - лаборант хімлабораторії, фельдшер-лаборант - 1 день.

Разом стаж: 48 років, 3 місяці, 22 дні + 4 дні = 48 років, 3 місяці 26 днів.

На підставі ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» неповний місяць роботи зараховується в страховий стаж як повний місяць. Після округлення загальний стаж складає 48 років 4 міс. = 580 місяців.

Згідно статей 25 і 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», коефіцієнт страхового стажу визначається по формулі: (місяці х 1,35:1200). В результаті коефіцієнт страхового стажу повинен скласти: 580x1,35:1200=0,65250.

УПФУ вказує коефіцієнт страхового стажу з кратністю 1,35 -0,41513, що значно менше.

УПФУ встановило їй доплату за 10 років наднормативного стажу роботи (30-20=10). Але оскільки її загальний стаж роботи складає 48 років, 4 місяці, то наднормативний стаж складає 28 років (48-20=28), тобто надбавка має бути встановлена за 28 років наднормативного стажу.

У відповідності з ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожен повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії, вказаного в абзаці першому цієї частини.

У грудні 2013 року (місяць перерахунку пенсії) мінімальна пенсія складала 949 грн., 1% від якої складає 9 грн. 49 коп. Їй підвищення пенсії за 10 років наднормативного стажу роботи встановили в сумі 44,82 грн., з розрахунку мінімальної пенсії 448,20 грн.

Доплата за 28 років наднормативного стажу складає: 28 x 9,49 = 265 грн. 72 коп. Недоплата щомісячно складає: 265,72-44,82=220,90 грн.

Викладене свідчить, що доплата за наднормативний стаж їй встановлена в занижених розмірах як по кількості років, так і за розміром мінімального розміру пенсії в Україні.

Відповідно до ст. 42 Закону № 1058:

«1. Пенсії, призначені за цим Законом індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

2. Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік».

Індексація пенсії повинна проводитися відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення (затвердж. постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078).

Порушуючи приписи ст. 42 Закону № 1058 відповідач жодного разу не провів їй індексацію пенсії і її щорічне підвищення.

Вказана індексація і підвищення проводяться понад підвищення, встановлене ч. 3 ст.42 Закону № 1058 для мінімальних пенсій.

Відповідно до ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний термін, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинно було дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів.

Вона дізналася про порушення її прав на пенсійне забезпечення 25.06.2014 року, тільки після отримання від відповідача копії оскаржуваного розпорядження.

Специфіка спірних правовідносин, об'єктом яких є вирахування, призначення і виплата щомісячних пенсійних платежів, припускає тривалий характер порушення прав, за захистом яких вона звернулася до суду. Предмет цього спору безпосередньо пов'язаний з виплатою пенсії і визначенням її розміру.

Оскільки даний вид соціальних виплат є щомісячним платежем, а обов'язок правильного його вирахування покладений законом на відповідача, то виплата пенсії в занижених розмірах є триваючим порушенням (бездіяльністю). Оскільки позовні вимоги стосуються щомісячної соціальної виплати, то, відповідно до судової практики, що склалася, шестимісячний термін на звернення до суду обчислюється після закінчення кожного календарного місяця, за який особа отримала пенсію.

Саме таких правові позиції висловив ВАС України при розгляді пенсійних спорів, що відображено в його ухвалах:

- від 10.10.2013 р. по справі № К/9991/25815/11;

- від 04.07.2013 р. по справі № К/9991/30337/11;

- від 21.06.2012 р. по справі № К/9991/17161/12;

- від 15.03.2012 р. по справі № К/9991/50519/11-е, в яких зазначено наступне:

«Специфіка спірних правовідносин, об'єктом яких є призначення та виплата пенсії, обумовлює триваючий характер порушення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Предмет спору безпосередньо пов'язаний з виплатою пенсії та визначенням її розміру. Пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Тому про можливе порушення своїх прав у кожному конкретному місяці позивач міг дізнатись лише після нарахування та виплати пенсії в цьому місяці.

Оскільки пенсія є щомісячним платежем, а обов'язок її призначення та обчислення покладений законом на пенсійний орган, то це є триваючим порушенням (бездіяльністю).

В такому випадку строк звернення до суду необхідно обраховувати окремо за кожний день вчинення порушення, беручи до уваги строки звернення до суду, передбачені законом, діючим у відповідний день вчинення бездіяльності».

Відповідачем порушено ст. ст. 19, 46, 64 Конституції України.

Згідно ч. 2 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 17, ст. 3 КАС України даний спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Дії відповідача відносно неї не можуть бути визнані такими, які здійснені на підставі та в межах повноважень і способом, встановленими Конституцією і законами України, неупереджено і сумлінно, тому її позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідач діяв упереджено, без належних правових підстав, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами і інтересами конкретної особи.

Просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області:

- по невключенню їй в спеціальний (медичний) страховий стаж для нарахування пенсії по вислузі років періоду навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 року в Стаханівському медичному училищі, роботи з 07.06.1983 року по 10.08.1983 рік медсестрою санаторію «Нафтохімік» і з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року дезінфектором в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті;

- по неврахуванні їй в подвійному розмірі (рік - за два роки) періодів роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку-інтернаті на посаді медсестри з 04.01.1988 року по 28.02.2005 року і з 01.04.2008 року по 22.05.2008 року, а також на посаді фельдшера в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті з 23.05.2008 року по 31.08.2008 року;

- по вирахуванні їй надбавки за наднормативний стаж роботи в занижених розмірах по показнику наднормативної кількості років і по показнику застосовуваної мінімальної пенсії за віком.

- по непроведенню ОСОБА_1 індексації пенсії і її підвищення в порядку ч. 2 ст. 42 Закону № 1058.

Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області від 01.12.2013 року № б/н про перерахунок пенсії, в частині визначення їй коефіцієнта страхового стажу і розміру доплати за наднормативний стаж роботи - визнати недійсним.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по вислузі років з 01.04.2014 року з врахуванням:

- включення в спеціальний (медичний) страховий стаж періоду навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 року в Стаханівському медичному училищі, роботи з 07.06.1983 року по 10.08.1983 рік медичною сестрою санаторію «Нафтохімік» і роботи з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року дезінфектором в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті;

- вирахування в подвійному розмірі (рік - за два роки) періодів роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті на посаді медсестри з 04.01.1988 року по 28.02.2005 рік і з 01.04.2008 року по 22.05.2008 рік, а також на посаді фельдшера з 23.05.2008 року по 31.08.2008 рік;

- коефіцієнта страхового стажу 0,65250 (з урахуванням кратності 1,35) при загальному страховому стажі 48 років і 4 місяці;

- доплати за 28 років наднормативного страхового стажу роботи;

- індексації пенсії відповідно до законодавства:

- підвищення пенсії в порядку ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з бюджету в її користь витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Представники відповідача в письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і пояснили суду, що згідно з ст. 16 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення ЗУ «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Пунктом «е» ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено право на пенсію за вислугу років незалежно від віку працівникам освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р. зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1436 від 26.09.2002 р. «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Протоколом № 2613 від 24.11.2008 року управлінням Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області позивачці призначено пенсію за вислугу років.

Пенсія призначена при загальному стажі 30 років 9 місяців 26 днів, з них 25 років 28 днів спеціального медичного стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

До спеціального медичного стажу зараховано період з 25.04.1980 р. по 01.06.1983 р., з 12.08.1983 р. по 06.09.1985 р., з 11.09.1985 р. по 31.12.1987 р., з 04.01.1988 р. по 31.12.2003 р., з 01.01.2004 р. по 28.02.2005 р., з 01.04.2008 р. по 07.09.2008 р., що підтверджується розрахунком стажу, який знаходиться в пенсійній справі.

Період навчання в Стахановському медичному училищі з 01.09.1977 р. по 28.02.1980 р. в спеціальний (не страховий) стаж не може бути зараховано, тому що не передбачено чинним законодавством.

Посилання позивачки щодо зарахування до спеціального стажу періоду навчання в п. 1.2 адміністративного позову на ч. З ст. 56 ЗУ № 1788 є безпідставним та необґрунтованим, тому що вказана норма Закону передбачає зарахування навчання до загального стажу роботу, а не спеціального (не передбачений постановою КМУ № 909 від 04.11.1993 р.).

Є хибним висновок позивачки про тотожність поняття «пенсія за віком на пільгових умовах» (ст. 13, 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення») та «пенсія за віком за вислугу років» (ст.55 «ЗУ Про пенсійне забезпечення»)

Є також хибним посилання на ч.2 Порядку зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах ( а не за вислугу років) періоди проходження строкової військової служби, період навчання та перебування на виборних посадах засобами АСОПД/КОМТЕХ-W. Категорія стажу сп. 1 (ст.100), сп.2 (ст.100), які зазначені в адміністративному позові - це стаж який дає право на пенсію на пільгових умовах (ст.ст.13,14 ЗУ №1788- XII)

АСОПД/КОМТЕХ-W не є нормативно-правовим актом, а є програмою, тому посилатись на неї, як на норму Закону є некоректним.

Період роботи позивачки починаючи з 07.06.1983 р. по 10.08.1983 р. медсестрою санаторія «Нафтохімік» управлінням Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області згідно розпорядження №191454 від 14.11.2014 р. зараховано до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років. Необхідно зазначити, що раніш цей період не був зарахований до спеціального медичного стажу, оскільки у позивачки був достатнім 25-річний стаж роботи, який давав право на призначення пенсії за вислугу років.

Період роботи позивачки з 01.03.2005 р. по 31.03.2008 р. дезінфектором у Ліщинівському психоневрологічному домі-інтернаті неможливо зарахувати до спеціального медичного стажу, оскільки в Переліку, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1436 від 26.09.2002 р. «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» зазначено, що лікарі та середній медичний персонал користуються правом на призначення пенсії за вислугу років.

Згідно Державного класифікатора України професія дезінфектора код кп 9142 відноситься до розділу «найпростіші професії». Для виконання професійних завдань достатньо неповної середньої освіти та мінімальної професійної підготовки на виробництві. Вищезазначене підтверджується штатним розкладом, в якому «дезінфектор» віднесений до молодшого персоналу.

Не має ніякого відношення до спірних правовідносин і посилання позивачки на ст.19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» «Розміри пенсій за віком», яка регулює розмір призначеної пенсії в т.ч. призначеним пенсіям на пільгових умовах відповідно ст.13, 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Пенсійна справа ОСОБА_1 взята на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області з 01.04.2012 р.

Загальний стаж роботи становить 30 років, 9 місяців, 26 днів, врахований по 07.09.2008 р., стаж роботи в закладах охорони здоров'я складає 25 років, 3 місяці, 2 дні.

Щодо врахування стажу роботи в психіатричному закладі до загального стажу роботи у пільговому обчисленні, то за ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» робота в психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р. №2801 заклад охорони здоров'я - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Законом України від 22.02.2000 р. №1489 «Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатричний заклад - це психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.

Як зазначено у статуті Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату даний інтернат є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

Основним завданням інтернату є забезпечення належних умов проживання психічно хворих громадян та підопічних спеціального відділення, які потребують стороннього догляду і допомоги.

Вищезазначений статут затверджений наказом начальника управління соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації.

Згідно відтиску печатки Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат відноситься до Міністерства соціальної політики, а не до Міністерства охорони здоров'я.

Оскільки Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат не є спеціалізованим закладом охорони здоров'я, (основним завданням якого є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних працівників) право на пільгове обчислення стажу у подвійному розмірі роботи з 04.01.1988 р. по 28.02.2005 р. відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» позивачка не має.

Посилання позивачки на спільний лист Мінпраці та соцполітики України, МОЗ України та ПФУК від 29.12.2005 р. № 625/0/15-05/039-6, № 10.0119/2606, № 16918/12-20, в якому роз'яснено, що психіатричні кабінети, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до тих, час роботи в яких зараховуються в стаж роботи в подвійному розмірі також не є належним доказом, оскільки позивачка не працювала в вищезазначених закладах, а працювала в психоневрологічному будинку-інтернаті.

На підставі вищезазначеного, період роботи в Ліщинівському психоневрологічному закладі не може бути зараховано в подвійному розмірі.

З 1 січня 2004 року набув чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким вперше введено поняття страхового стажу та страхових внесків.

Згідно ч. 4 ЗУ № 1058 періоди трудової діяльності, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Таким чином, страховий стаж за період з 25.04.80 р. по 01.06.83 р., з 07.06.83 по 10.08.83 р., з 12.08.83 по 06.09.85 р., з 11.09.85 р. по 31.12.87 р. необхідно враховувати по трудовій книжці. Останній день роботи вважається трудовим днем, тому немає необхідності додавати за кожним випадком звільнення по одному дню.

Таким чином, хибним також є твердження щодо зарахування неповного місяця роботи як повного, тому що стаж роботи до набрання чинності ЗУ № 1058, тобто до 1 січня 2004 року береться по трудовій книжці.

Призначена пенсія розраховується згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за новою формулою з урахуванням набутого стажу та заробітної плати.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи загальний стаж роботи становить 30 років, 9 місяців, 26 днів, врахований по 07.09.2008 р. Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 складає 0,41513=(30х12+9):1200х1,35.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований на підставі довідки Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату за період з 01.01.1995 р. по 31.12.1999 р. та згідно даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 р. по 31.08.2008 р., становить 1079,69 грн. (0,90131 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати х 1197,91грн. - середня заробітна плата по Україні за 2007 рік).

Що до п. 8 адміністративного позову пояснили, що згідно ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції чинній на час спірних правовідносин за кожний рік страхового стажу понад 20 років у жінок пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру, обчисленої відповідно статті 27. Позивачка має стаж 30 років 9 місяців 26 днів, тому їй проведена доплата за понаднормативний стаж 10 років. Вищезазначене підтверджується протокол №2613 від 24.11.2008 р.

Таким чином, хибним є твердження позивача про необхідність доплати їй за 28 років сверхнормативного стажу.

Щодо проведення перерахунків пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначили, що оскільки пенсія за вислугу років призначена з 12.09.2008 р., то право на перерахунок пенсії позивачка не мала.

Згідно ЗУ «Про індексацію» індексується дохід працюючому пенсіонеру за місцем роботи.

Згідно трудової книжки 15.06.2010 року позивачка звільнена.

14.04.2010 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 308 «Про підвищення розміру пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника», якою визначено підвищення пенсій на коефіцієнт 1,011, який відповідає не менш, ніж 20% темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком.

При визначенні індивідуального коефіцієнту підвищення пенсійних виплат у 2010 році порівнювався розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2009 р. до розміру пенсійної виплати станом на 31.12.2008 р. шляхом ділення вказаних розмірів.

Якщо результат більше 1,011- пенсія не перераховувалась.

Розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2008 р. становив 588,82 грн., станом на 31.12.2009 р. - 617,82грн. Коефіцієнт підвищення пенсії становив 1,0493. Отже право на перерахунок позивачка не мала.

20.04.2011 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 430 «Про підвищення розміру пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника», якою визначено підвищення пенсій на коефіцієнт 1,04, який відповідає не менш, ніж 20% темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком. При визначенні індивідуального коефіцієнту підвищення пенсійних виплат у 2010 році порівнювався розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2010 р. до розміру пенсійної виплати станом на 31.12.2009 р. шляхом ділення вказаних розмірів.

Якщо результат більше 1,04 - пенсія не перераховувалась.

Розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2009 р. становив 617,82 грн., станом на 31.12.2010 р. - 778,82 грн. Коефіцієнт підвищення пенсії становив 1,26. Отже право на перерахунок позивачка не має.

26.03.2012 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 257 «Про підвищення розміру пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника», якою визначено підвищення пенсій на коефіцієнт 1,0352, який відповідає не менш, ніж 20% темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком. При визначенні індивідуального коефіцієнту підвищення пенсійних виплат у 2011 році порівнювався розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2011 р. до розміру пенсійної виплати станом на 31.12.2010 р. шляхом ділення вказаних розмірів.

Якщо результат більше 1,0352 - пенсія не перераховувалась.

Розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2010 р. становив 778,82 грн., станом на 31.12.2011 р. - 844,82 грн. Коефіцієнт підвищення пенсії становив 1,0847. Таким чином, право на перерахунок пенсії з 01.03.2012 р. позивачка не має.

15.04.201З р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 264 «Про підвищення розміру пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника», якою визначено підвищення пенсій на коефіцієнт 1,0298, який відповідає не менш, ніж 20 % темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком. При визначенні індивідуального коефіцієнту підвищення пенсійних виплат у 2012 році порівнювався розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2012 р. до розміру пенсійної виплати станом на 31.12.2011 р., шляхом ділення вказаних розмірів.

Якщо результат більше 1,0298 - пенсія не перераховувалась.

Розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2011 р. становив 844,82 грн., станом на 31.12.2012 р. - 1028,82 грн. Коефіцієнт підвищення пенсії становив 1,2178. Отже право на перерахунок позивачка не мала.

Згідно розділу III Закону України від 27.03.2014 р. №1166 «Про запобігання катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до стабілізації економічної ситуації в країні зупинено дію частини 2 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому у 2014 р. такий перерахунок пенсії не проводився.

Позивачкою подано адміністративний позов до суду 30.09.2014 р. Згідно ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з метою визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Необхідно зважити чи мала особа реальну можливість дізнатись про наявність порушення раніше. Якщо мала - тоді для відліку строку на звернення береться до уваги саме цей момент. Позивачці призначено пенсію згідно її заяви 12.09.2008 р. Необхідно зауважити, що саме з цього часу позивачка мала реальну можливість дізнатися про підстави та умови призначення її пенсії.

Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституцій України державні органи, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень, в порядку і способом, які передбачені Конституцією України і законами.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на належне забезпечення в старості.

Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених Конституцією України. Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і набуте право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, статтями 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, не може бути звужено. Розпорядженням від 01.12.2013 року УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії і її загальний розмір складає 993,82 грн. За розрахунком загальний стаж позивача складає 30 років, 9 місяців, 26 днів, спеціальний 25 років, 0 місяців, 28 днів. Коефіцієнт стажу складає 0,41513.

Відповідно до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, медичні працівники мають право на пільгові умови пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності і інші періоди, які враховувалися в стаж роботи для призначення пенсії до вступу в дію цього Закону, зараховуються в страховий стаж у порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше, окрім випадків, передбачених цим Законом.

У п. 2 прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

16. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких приводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ст. 52 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію по вислузі років мають працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55 цього Закону.

Відповідно до ст. 55 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають:

е) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Таким чином, пенсія за вислугу років призначається відповідно до законодавства, яке діяло до вступу в дію ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і продовжує діяти до введення пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в стаж роботи зараховується також:

«д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

При збільшенні розміру пенсії за віком за кожний рік роботи (стаття 19) поряд з роботою враховуються також періоди, передбачені пунктами «а» - «ж» цієї статті і статтями 57-61 цього Закону.

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Правлінням Пенсійного фонду України 01.12.2006 року затверджений і з 1 січня 2007 року введений в дію «Порядок зарахування в стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, періодів проходження термінової військової служби, навчання і перебування на виборних посадах засобами АСОПД/КОМТЕХ-W».

Відповідно до ч. 2 вказаного Порядку (категорія стажу «навчання, яке включається в пільговий стаж»), період навчання в медичному училищі зараховується в стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах (категорія стажу СП. 1 (ст.100), СП.2 (ст.100) в межах стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, якщо за днем закінчення учбового закладу слідувала пільгова робота. Період навчання прирівнюється до роботи, яка слідувала за періодом навчання.

Таким чином, період навчання в Стахановському медичному училищі з 01.09.1977 р. по 28.02.1980 р. - 2 роки, 5 місяців і 28 днів підлягає включенню в спеціальний стаж для пенсії за вислугу років, оскільки із наданої копії трудової книжки позивача видно, що після закінчення училища вона з 25.04.1980 року по 01.01.1983 року (3 роки, 1 місяць і 7 днів) працювала помічником санітарного лікаря по комунальній гігієні Бердянської СЕС, а робота помічником санітарного лікаря включена УПФУ в спеціальний стаж як медичному працівникові.

ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідач при перерахунку пенсії 01.12.2013 року не включив в пільговий медичний стаж для нарахування пенсії за вислугу років період роботи з 07.06.1983 року по 10.08.1983 року (2 місяці і 4 дні) медсестрою санаторію «Нафтохімік», але під час розгляду справи розпорядженням №191454 від 14.11.2014 року цей період зараховано ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) медичного стажу (а.с.81), який дає право на призначення пенсії за вислугу років, тому ці вимоги не підлягають задоволенню.

Суд вважає безпідставним невключення періоду роботи позивача з 01.03.2005 р. по 31.03.2008 р. (3 роки і 1 місяць) дезінфектором Ліщинівського психоневрологічного будинку - інтернату в спеціальний страховий стаж для призначення пенсії по вислугу років виходячи з наступного.

Згідно з постановою КМУ №909 від 04.11.1993 року затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до даного Переліку до осіб, що мають право на пенсію за вислугу років відносяться медичні працівники (незалежно від найменування посад) в інтернатних закладах для інвалідів, дітей-інвалідів і престарілих.

Згідно трудової книжки позивач з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року (3 роки і 1 місяць) працювала дезінфектором Ліщинівського психоневрологічного будинку - інтернату (а.с.118-119), який за витягом зі статуту є установою для постійного проживання інвалідів І та ІІ груп (а.с.39).

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я:

заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників;

медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами;

медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров'я у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою;

охорона здоров'я - система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров'я, медичними та фармацевтичними працівниками і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини».

Відповідно до ст. 33 Основ «медична допомога за видами поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу»:

психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади;

психіатричний заклад - психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається психіатричними установами всіх форм власності, а також лікарками-психіатрами.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення обов'язкових попередніх і періодичних психіатричних оглядів (завтвердж. постановою КМУ від 27.09.2000 року № 1465) і п. 2 Інструкції про проведення обов'язкових попередніх і періодичних психіатричних оглядів (затвердж. наказом МОЗ України від 17.01.2002 року № 12), психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром в державних і комунальних психіатричних установах, установах охорона здоров'я, які мають в своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні установи).

Відповідно до Типового положення про психоневрологічний інтернат (затвердж. наказом Мінтруда і соцполітики України від 29.12.2001року № 549):

1.1. Психоневрологічний інтернат /далі - інтернат/ є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

2.1 Основним завданням інтернату є забезпечення належних умов проживання психічно хворих громадян, які потребують стороннього догляду і допомоги.

2.2 Мешканці інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм цілодобовим медичним обслуговуванням.

3.1. До інтернату приймаються на державне утримання психічно хворі особи, які досягли пенсійного віку, та інваліди першої і другої груп з психоневрологічними захворюваннями, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Відповідно до п. 3 Переліку організацій і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ №909 від 04.11.1993 року, робота медичних працівників (незалежно від найменування посад) в інтернатних установах для інвалідів, дітей інвалідів і пристарілих дає право на пенсію по вислузі років, незалежно від форми власності і відомчої приналежності установи.

Відповідно до ст. 60 Закону № 1788 робота в психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується в стаж роботи в подвійному розмірі.

Крім того, Мінтруда і соцполітики України, МОЗ України і ПФУ в спільному листі від 29.12.2005 року N 625/0/15-05/039-6, N 10.01.09/2606, N 16918/02-20 роз'яснили, що психіатричні кабінети, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується в стаж роботи в подвійному розмірі.

Згідно витягу зі статуту Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату він є стаціонарною соціально- медичною установою, який призначений, в тому числі, для медичного обслуговування. Аналогічне зазначено і в п. 1.1 Положення Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату (а.с. 39, 107-113).

Проте, при визначенні страхового стажу УПФУ не зарахувало ОСОБА_1 у подвійному розмірі наступний період роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті на посаді медсестри і фельдшера психоневрологічного відділення:

Період

Місце роботи і посада

Стаж роботи

Примітка

років

місяців

днів

04.01.88-28.02.05

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра психоневрологічного відділення

17

1

25

01.04.08-22.05.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра

0

1

22

23.05.08-21.08.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - фельдшер

0

2

9

17

5

26

Виходячи з викладеного відмова УПФУ від врахування позивачу 17 років 5 місяців і 26 днів роботи медсестрою та фельдшером у Ліщинівському психоневрологічному будинку-інтернаті, які є медичним стажем, що дає їй право на пенсію по вислузі років і невключення цього періоду в спеціальний стаж в порядку ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» подвійному розмірі є неправомірним.

З урахуванням вищевикладеного загальний страховий стаж позивача складає 30 років, 9 місяців, 26 днів, з яких спеціальний стаж для пенсії за вислугу років складає не 25 років, 0 місяців, 28 днів, а 30 років, 9 місяців і 23 дні в одинарному розмірі.

З цього стажу (30 років, 9 місяців і 23 дні) в подвійному розмірі підлягає включенню в страховий стаж 17 років, 5 місяців і 26 днів:

Період

Місце роботи і посада

Стаж роботи

років

місяців

днів

04.01.88-28.02.05

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра психоневрологічного відділення

17

1

25

01.04.08-22.05.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - медсестра

0

1

22

23.05.08-31.08.08

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат - фельдшер

0

2

9

РАЗОМ:

17

5

26

Таким чином, з урахуванням подвійного нарахування спеціального стажу загальний страховий стаж позивача складає:

- 30 років, 9 місяців, 26 днів,

- 17 років, 5 місяців, 26 днів, а всього

48 років, 3 місяці, 22 дні.

У п. 46 Порядку подачі і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 вказано, що при підрахунку страхового стажу у період до 01 січня 2004 року до одержаної тривалості зазначеного стажу за кожним випадком звільнення додається один день.

З урахуванням цієї норми, при 4 випадках звільнень треба додати ще 4 дні:

- з 25.04.80 р. по 01.06.83 р. Бердянська СЕС - помічник санітарного лікаря по комунальній гігієні - 1 день;

- з 07.06.83 р. по 10.08.83 р. Санаторій «Нафтохімік» - медсестра - 1 день;

- з 12.08.83 р. по 06.09.85 р. портова СЕС - черговий помічник епідеміолога санітарно-карантинного відділу - 1 день;

- 11.09.85 р. - 31.12.87 р. Кобилякська районна СЕС - лаборант хімлабораторії, фельдшер-лаборант - 1 день.

Разом стаж становить: 48 років, 3 місяці, 22 дні + 4 дні = 48 років 3 місяці 26 днів.

На підставі ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» неповний місяць роботи зараховується в страховий стаж як повний місяць. Таким чином, після округлення загальний стаж позивача складає 48 років 4 місяці або 580 місяців.

Згідно статей 25 і 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», коефіцієнт страхового стажу визначається по формулі: (місяці х 1,35:1200). В результаті коефіцієнт страхового стажу позивача складає: 580x1,35:1200=0,65250.

УПФУ встановило позивачу доплату за 10 років наднормативного стажу роботи (30-20=10). Але оскільки у ОСОБА_1 загальний стаж роботи складає 48 років 4 місяці, то наднормативний стаж складає 28 років (48-20=28), тобто надбавка має бути встановлена за 28 років наднормативного стажу.

У відповідності з ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожен повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії, вказаного в абзаці першому цієї частини.

У грудні 2013 року (місяць перерахунку пенсії) мінімальна пенсія складала 949 грн., 1% від якої складає 9 грн. 49 коп. Позивачу підвищення пенсії за 10 років наднормативного стажу роботи встановили в сумі 44,82 грн., з розрахунку мінімальної пенсії 448,20 грн.

Доплата за 28 років наднормативного стажу складає: 28 x 9,49 = 265 грн. 72 коп. Недоплата щомісячно складає: 265,72-44,82=220,90 грн.

Викладене свідчить, що доплата за наднормативний стаж ОСОБА_1 встановлена в занижених розмірах як по кількості років, так і за розміром мінімального розміру пенсії в Україні.

Відповідно до ст.42 Закону ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

1. Пенсії, призначені за цим Законом індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

2. Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Індексація пенсії повинна проводитися відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення (затвердж. постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078).

Вказана індексація і підвищення проводяться понад підвищення, встановлене ч. 3 ст.42 Закону № 1058 для мінімальних пенсій.

Беручи до уваги, що рішенням суду задоволенні вимоги позивача в частині збільшення спеціального та зверхнормативного трудового стажу, що не було враховано відповідачем при визначенні підстав для індексації пенсії ОСОБА_1, тому вимоги що стосуються непроведення індексації в порядку ч. 2 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання здійснити таку підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вимоги про визнання недійсним розпорядження УПФУ в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області від 01.12.2013 року № б/н та вимоги про зобов'язання УПФУ провести перерахунок пенсії по вислугу років, крім періоду роботи з 07.06.1983 року по 10.08.1983 року медичною сестрою санаторію «Нафтохімік», підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний термін, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинно було дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів.

На підставі ст. ст. 87, 94, 98 судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у сумі 219,24 грн..

Керуючись ст. ст. 158 - 163 КАС України, 1, 3, 6, 8, 19, 22-24, 46, 64 Конституції України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про пенсійне забезпечення»; Основами законодавства України про охорону здоров'я; ЗУ «Про психіатричну допомогу», Переліком організацій і установ освіти, охорона здоров'я і соціального захисту і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років (затвердж. ухвалою КМУ від 04.11.1993 р. № 909), Порядком проведення індексації грошових доходів населення (завтердж. ухвалою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078), Порядком проведення обов'язкових попередніх і періодичних психіатричних оглядів (затвердж. ухвалою КМУ від 27.09.2000 р. № 1465), Переліком установ охорони здоров'я (затвердж. наказом МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385); Інструкцією про проведення обов'язкових попередніх і періодичних психіатричних оглядів (затвердж. наказом МОЗ України від 17.01.2002 р. № 12); Типовим положенням про психоневрологічний інтернат (затвердж. наказом Мінтруда і соцполітики України від 29.12.2001 р. № 549); Порядком подачі і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії (затвердж. Ухвалою Правління ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1); сумісними роз'ясненнями Мінтруда і соцполітики України, МОЗ України і ПФУ від 29.12.2005 р. N 625/0/15-05/039-6, N 10.01.09/2606, N 16918/02-20, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонд України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області:

- по невключенню ОСОБА_1 в спеціальний (медичний) страховий стаж для нарахування пенсії по вислузі років періоду навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 року в Стаханівському медичному училищі, і з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року дезінфектором в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті;

- по неврахуванню ОСОБА_1 в подвійному розмірі (рік - за два роки) періодів роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку-інтернаті на посаді медсестри з 04.01.1988 року по 28.02.2005 року і з 01.04.2008 року по 22.05.2008 року, а також на посаді фельдшера в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті з 23.05.2008 року по 31.08.2008 року;

- по вирахуванні ОСОБА_1 надбавки за наднормативний стаж роботи в занижених розмірах по показнику наднормативної кількості років і по показнику застосовуваної мінімальної пенсії за віком.

- по непроведенню ОСОБА_1 індексації пенсії і її підвищення в порядку ч. 2 ст. 42 Закону № 1058.

Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області від 01.12.2013 року № б/н про перерахунок пенсії, в частині визначення ОСОБА_1 коефіцієнта страхового стажу і розміру доплати за наднормативний стаж роботи - визнати недійсним.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по вислузі років з 01.04.2014 року з урахуванням:

- включення в спеціальний (медичний) страховий стаж періоду навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 року в Стаханівському медичному училищі, роботи з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року дезінфектором в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті;

- вирахування в подвійному розмірі (рік - за два роки) періодів роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті на посаді медсестри з 04.01.1988 року по 28.02.2005 року і з 01.04.2008 року по 22.05.2008 року, а також на посаді фельдшера з 23.05.2008 року по 31.08.2008 року;

- коефіцієнта страхового стажу 0,65250 (з урахуванням кратності 1,35) при загальному страховому стажі 48 років і 4 місяці;

- доплати за 28 років наднормативного страхового стажу роботи;

- індексації пенсії відповідно до законодавства:

- підвищення пенсії в порядку ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 219 грн. 24 коп. судового збору

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя