ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року

Справа № 910/18020/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2015 року у справі № 910/18020/14 Господарського суду міста Києва за позовом Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ІДФ КапіталЬ", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ", м. Київ, про стягнення 30 134,47 грн.,

за участю представники сторін:

позивача - Кузьменко С.О. (дов. б/н від 30.12.14);

відповідача - Зубачевський В.С. (дов. від 08.04.14),

в с т а н о в и в:

У серпні 2014 року позивач Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ІДФ КапіталЬ" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" про стягнення 30 134,47 грн.

Вказував, що відповідно до Проспекту емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" (Серія В) здійснено випуск іменних відсоткових забезпечених облігацій серії В у бездокументарній формі в кількості 100 000 (сто тисяч) штук номінальною вартістю 1 000 грн. та загальною вартістю 100 000 000 грн., про що 04.10.11 Державною (Національною) комісією з цінних паперів та фондового ринку внесено запис до Загального реєстру випуску цінних паперів за реєстраційним № 142/2/11.

За умовами Проспекту емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" прийняло зобов'язання перед власниками облігацій виплачувати відсотковий дохід по облігаціям в розмірі, строки та в порядку, що встановлені Проспектом.

Зазначав, що відповідно до Біржового звіту (виписки з реєстру угод) з 01.11.13 по 30.11.13 Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ІДФ КапіталЬ" придбав облігації ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" у кількості 275 штук. Номер біржової угоди № 3321397 від 29.11.13.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 29.11.13 по 18.07.14 Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ІДФ КапіталЬ" придбав ще 25 штук облігацій.

Також вказував, що згідно розкритої інформації в системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" встановив відсоткову ставку за дев'ятий та дванадцятий відсоткові періоди на рівні 25 % річних.

Посилаючись на порушення відповідачем умов Проспекту в частині строків виплати відсоткового доходу за 10, 11, 12 відсоткові періоди, позивач, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.10.14, просив стягнути з відповідача 18 713,64 грн. за 10 відсотковий період з урахуванням інфляційних втрат; 19 395,20 грн. за 11 відсотковий період з урахуванням інфляційних втрат та 18 699,12 грн. за 12 відсотковий період, а всього - 56 807,84 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2014 року (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2015 року (колегія суддів у складі: Синиці О.Ф. - головуючого, Зеленіна В.О., Шевченка Е.О.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" на користь Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ІДФ КапіталЬ" 54 538,75 грн. заборгованості з виплати відсоткового доходу за 10, 11, 12 відсоткові періоди та 2 269,09 інфляційних втрат.

Судові акти обґрунтовані посиланнями на порушення відповідачем умов Проспекту в частині виплати позивачу відсоткового доходу за 10, 11, 12 відсоткові періоди, що є підставою для покладення на нього обов'язку здійснити їх виплату позивачу разом з інфляційними втратами.

У касаційній скарзі ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ч. 2 ст. 218, ч. 3 ст. 219 ГК України та ст.ст. 614, 617 ЦК України, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Проспекту емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" (Серія В) здійснено випуск іменних відсоткових забезпечених облігацій серії В у бездокументарній формі в кількості 100 000 (сто тисяч) штук номінальною вартістю 1 000 грн. та загальною вартістю 100 000 000 грн., про що 04.10.11 Державною (Національною) комісією з цінних паперів та фондового ринку внесено запис до Загального реєстру випуску цінних паперів за реєстраційним № 142/2/11.

За умовами Проспекту емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" прийняло зобов'язання перед власниками облігацій виплачувати відсотковий дохід по облігаціям в розмірі, строки та в порядку, що встановлені Проспектом.

Відповідно до п. 3.10.2 Проспекту відсоткова ставка на перший - четвертий відсоткові періоди для облігацій встановлюється 19 % відсотків річних. Відсоткові ставки на п'ятий - восьмий, дев'ятий - дванадцятий, тринадцятий - шістнадцятий, сімнадцятий - двадцятий відсоткові періоди встановлюється за рішенням Директора Емітента, виходячи з ринкової кон'юктури, але не може бути меншою, ніж облікова ставка Національного банку України.

Емітент зобов'язується надати інформацію про нову відсоткову ставку або підтвердити незмінність попередньої ставки шляхом опублікування такої інформації в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку по відсотковим періодам у строки: п'ятий - восьмий до 15.09.12; дев'ятий - дванадцятий до 14.09.13.

Згідно розкритої інформації в системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідач встановив відсоткову ставку за дев'ятий та дванадцятий відсоткові періоди на рівні 25 % річних.

Судами встановлено, що відповідно до Біржового звіту (виписки з реєстру угод) з 01.11.13 по 30.11.13 позивач придбав на ПАТ "Українська біржа" облігації відповідача у кількості 275 штук. Номер біржової угоди № 3321397 від 29.11.13. Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 29.11.13 по 18.07.14 позивач придбав 10.06.14 ще 25 штук облігацій відповідача.

Пунктом 30.10.1 Проспекту емітент зобов'язався виплатити відсотковий дохід за 10 відсотковий період з 14.04.14 по 18.04.14, за 11 відсотковий період з 14.07.14 по 18.07.14 та за 12 відсотковий період з 13.10.14 по 17.10.14.

На дату початку виплати відсоткового доходу за облігаціями емітент отримує в депозитарії ПрАТ "ВДЦП" зведений обліковий реєстр, складений на кінець робочого дня, що передує даті початку виплати. На підставі зведеного облікового реєстру емітент розраховує суми виплати відсоткового доходу для кожного власника та виплачує власникам належний їм відсотковий дохід згідно з вимогами чинного законодавства України та умовами емісії (п. 3.10.2 Проспекту).

Приписами ч. 3 ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що емітент у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації. Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2998 від 27.12.13 затверджено Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, яке встановлює порядок здійснення емісії, обігу іменних облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій, реєстрації в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку випуску облігацій підприємств та проспекту їх емісії, облігацій міжнародних фінансових організацій та проспекту їх емісії, змін до проспекту емісії облігацій, звіту про результати розміщення облігацій, надання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про наслідки погашення та скасування реєстрації випуску цих облігацій.

Пунктом 5 Розділу І вказаного вище Положення передбачено, що емітент відсоткових облігацій повинен виплачувати відсотковий дохід за облігаціями в розмірі та в строки, що встановлені рішенням про розміщення таких облігацій та проспектом їх емісії.

Положенням ч. 2 ст. 197 ЦК України та ч. 2 ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Судами не встановлено, а матеріали справи не містять належних доказів виконання відповідачем умов Проспекту в частині виплати позивачу відсоткового доходу за 10, 11, 12 відсоткові періоди.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про покладення на відповідача обов'язку по сплаті відсоткового доходу за 10, 11, 12 відсоткові періоди в сумі 54 538, 75 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 572,89 грн. нарахованих на 10 відсотковий період та в сумі 696,20 грн. нарахованих на 11 відсотковий період.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги про те, що ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" було порушено зобов'язання з виплати відсоткових доходів перед Непідприємницьким товариством "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ІДФ КапіталЬ" у зв'язку з понесенням ним значних фінансових втрат через зменшення кількості здійснюваних щомісячних орендних платежів за договорами фінансового лізингу від клієнтів, що проживають на тимчасово анексованих територіях, не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111⁷ ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2015 року у справі № 910/18020/14 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" в дохід Державного бюджету України 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору за перегляд справи в суді касаційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик