3/604/92/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі : Головуючого Сташківа Н.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.

розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ Підволочиського району УДАІ УМВС України в Тернопільської області про притягнення до адміністративної відповідальності :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого головою фермерського господарства «Барселона»,

за ч. 1 ст. 130 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

09 лютого 2015 року о 01.55 год. громадянин ОСОБА_1 у м. Тернополі по вул. Клима Савури, керуючи автомобілем марки ТОЙОТА ХІЛЮКС, д.н.з. ТиСА 2791 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, (а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка водія не відповідала обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у лікувальному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи 17 березня 2015 року відмовився давати пояснення та відповідати на запитання без участі захисника, явку якого зобов’язувався забезпечити у судове засідання на призначене судом число, проте в судове засідання на 27 березня 2015 року не з’явився, заяв чи клопотань про оголошення перерви у судовому засіданні, а також будь-якої інформації щодо укладення угоди із захисником не подав, хоча належним чином був повідомлений про час, місце розгляду справи, про що свідчить письмова розписка останнього, що дає суду підстави у відповідності до вимог ст.. 268 КпАП України продовжити розгляд справи у відсутності правопорушника ОСОБА_1

Суд заслухавши, покази свідків, оглянувши матеріали адміністративної справи, відеозапис, оцінивши докази у їх сукупності з точки зору належності та допустимості вважає, що винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності доводиться наступними доказами :

Так, будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 показав, що являються працівником ДАІ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області. 09 лютого 2015 року під час патрулювання вулиць разом із напарником ОСОБА_3 помітили автомобіль ТОЙОТА ХІЛЮКС д.н.з. ТиСА 2791, котрий рухався на транзитних номерних знаках. Під час руху за вказаним транспортним засобом вони по базі даних ДАІ встановили, що таких номерних знаків на території України зареєстровано не було. З метою перевірки даного автомобіля за допомогою проблискових маячків по вул. Клима Савури у м. Тернополі подали звуковий сигнал про зупинку даного транспортного засобу. Після того як ОСОБА_3 підійшов до автомобіля, представився, назвав причину зупинки, запропонував надати документи на транспортний засіб, однак водій, не виходячи із транспортного засобу, відмовився, мотивуючи, що вулиця являється його приватною власністю і почав продовжувати рух. Коли вони разом із іншим автомобілем ДАІ наздогнали та заблокували його рух, він декілька раз на вимогу водія представлявся, називав причину зупинки та пропонував надати усі необхідні реєстраційні документи, однак водій категорично відмовлявся. Під час спілкування з ним через неадекватну ситуацію в даній обстановці, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, а також коли він привідкрив бокове вікно то з салону автомобіля було відчутно різкий запах алкоголю, що викликало підозру, перебування водія в стані алкогольного сп’яніння. З метою перевірки на стан сп’яніння йому у присутності двох свідків запропонували продути пристрій на місці зупинки транспортного засобу, крім того ним роз’яснювалось право водія у випадку незгоди із результатами проходження огляду на місці проїхати із ними до лікарні, однак він категорично відмовився. У подальшому ним було роз’яснено права, обов’язки та складений протокол про вчинення правопорушення, передбаченого п.2.5 ПДР України, відповідальність за яку наступає за ч.1 ст. 130 КпАП України. Крім того доповнив, що посвідчення водія ним не вилучалось у зв’язку з тим, що водій його не передав, а лише пред’явив, також транспортний засіб не був вилучений, оскільки евакуатор який приїхав відмовився здійснювати його погрузку через можливість пошкодження коробки автомат.

Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 показав, що являється працівником ДАІ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області. 09 лютого 2015 року під час патрулювання вулиць він разом із напарником ОСОБА_2 помітили автомобіль ТОЙОТА ХІЛЮКС, д.н.з. ТиСА 2791, котрий рухався на транзитних номерних знаках. З метою перевірки даного автомобіля за допомогою проблискових маячків по вул. Клима Савури у м. Тернополі подали звуковий сигнал про зупинку даного транспортного засобу. Після зупинки автомобіля він підійшов, представився, назвав причину зупинки, проте водій автомобіля категорично відмовився пред’являти документи на транспортний засіб та продовжив рух. Він разом із напарником наздогнали та заблокували рух транспортного засобу, та повторно неодноразово представлявся та називав причину зупинки, просив надати йому посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, проте водій категорично відмовлявся. Під час спілкування з ним через вікно автомобіля із застосуванням світлових фонарів замітили, що у водія мова є нечіткою, почервоніння обличчя та очей, що є ознаками перебування водія у стані алкогольного сп’яніння. З метою перевірки водія на стан сп’яніння у присутності двох свідків йому було запропоновано на місці продути пристрій, а у випадку незгоди із його результатом пройти огляд на стан сп’яніння у лікарні, проте водій категорично відмовився, мотивуючи, що така процедура правилами дорожнього руху не передбачена. У подальшому роз’яснено його права, обов’язки та у присутності складено протокол за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння.

Покази свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, є логічними послідовними, взаємодоповнюючими та такими, що повністю узгоджуються із показами свідків ОСОБА_4 ОСОБА_5

Так, будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показала, що 09 лютого 2015 року близько 11.00 - 12.00 год. вона разом із ОСОБА_5 по вул. К. Савури у м. Тернополі були зупинені працівниками ДАІ. Працівники міліції роз’яснили їм причину зупинку та запропонували посвідчити факт відмови водія, котрого запідозрили у перебуванні в стані алкогольного сп’яніння. У її присутності водію, який знаходився в салоні автомобіля, було запропоновано вийти із автомобіля, пред’явити документи на транспортний засіб, а також пройти медогляд на місці зупинки, а саме продути у пристрій, на що водій категорично відмовлявся, не пояснюючи чітко причини такої відмови. З метою пришвидшити правомірність дій працівників ДАІ, оскільки їх пропозиції були неодноразовими, вона особисто просила водія продути пристрій, однак він відмовлявся, наголошуючи, що воно їм не потрібно. У подальшому у їх присутності працівниками міліції було роз’яснено його права та складено протокол про адміністративне правопорушення, який вона підписала.

Також будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що 09 лютого 2015 року був зупинений працівниками ДАІ. Працівники міліції роз’яснили йому причину зупинку та запропонували посвідчити факт відмови водія, котрого запідозрили, у перебуванні в стані алкогольного сп’яніння. Ствердив, що у його присутності працівники Державтоінспекції роз’яснювали водію його права та обов’язки те, що по його ознаках та поведінці в них виникла підозра, що він перебуває в стані алкогольного сп’яніння та пропонували продути у трубку на місці на стан алкогольного сп’яніння, а також у випадку його незгоди пройти медогляд у лікарні, однак водій категорично відмовився. Після його особистого прохання пройти медогляд, водій також категорично відмовлявся, сказавши навіщо йому це потрібно. Крім того вказав, що водій поводився неадекватно, його поведінка була то заторможеною то різко зірвався. У подальшому працівники міліції роз’яснили причину відмови від продуття пристрою, а саме те що на водія буде складено протокол, однак він і в подальшому відмовлявся. Тоді у його присутності працівники міліції роз’яснили водію його права та обов’язки та склали протокол про адміністративне правопорушення де він і розписався.

Крім того вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України доводиться письмовими доказами зокрема :

Протоколом про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2015 року серії АП1 № 829313, згідно якого 09 лютого 2015 року об. 01.55 год. громадянин ОСОБА_1 у м. Тернополі по вул. Клима Савури, керуючи автомобілем марки ТОЙОТА ХІЛЮКС д.н.з. ТиСА 2791 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, (а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка водія не відповідала обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у лікувальному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 із змістом протоколу ознайомлений, від дачі пояснень, підпису та отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення відмовився у присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, про що свідчать їхні підписи у протоколі, а також досліджені письмові пояснення свідків допитаних у судовому засіданні.

Рапортом старшого ОДПС роти ДАІ ОСОБА_2, з якого вбачається, що 09 лютого 2015 рок ним разом із іншим інспектором ДАІ по вул.. К.Савури у м. Тернополі був зупинений автомобіль ТОЙОТА ХІЛЮКС д.н.з. ТиСА 2791 під керуванням громадянина ОСОБА_1, котрий керував автомобілем із явними ознаками алкогольного сп’яніння. Даний водій категорично відмовився передавати посвідчення водія з метою його вилучення. Крім того з метою відсторонення вказаного водія від керування було викликано евакуатор для доставки транспортного засобу на арешт майданчик, проте водій евакуатора не зміг доставити даний автомобіль у зв’язку з тим, що водій ОСОБА_1 заблокував його. Водій залишив автомобіль неподалік місця зупинки і усно зобов’язувався не продовжувати рух у подальшому.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису диску DVD-R із написом «Відео ОСОБА_1», вбачається, що працівник ДАІ представився до водія, роз’яснив йому, що водій на їх вимогу, за обставин, коли у них виникла підозра перебування водія у стані алкогольного сп’яніння у відповідності до вимог п.2.5 ПДР України зобов’язаний на місці зупинки пройти медичний огляд, проте водій незважаючи на неодноразові прохання працівника ДАІ виконати його вимогу категорично відмовився, у присутності свідків пройти медогляд, а також відмовився проїхати для мед освідчення у лікарню.

За вказаних обставин суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, шляхом накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції даної статті.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст. ст.. 33, - 35 КпАП України враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини справи та поведінку водія до законних вимог працівників міліції і також свідків, відсутність обставин що пом’якшують покарання, наявність обставин, що обтяжують покарання - продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її, а саме продовжив рух транспортним засобом після його зупинки та законних вимог працівників ДАІ представити посвідчення водія та надати реєструючи документи на автомобіль, приходить до переконання, що на громадянина ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, котре не буде найсуворішим відповідно до санкції даної статті, а обмежитись покаранням у виді позбавлення права керування транспортними засобами у наближеному до мінімального терміну, оскільки саме таке покарання відповідатиме меті його призначення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, у відповідності до ст. 40- 1 КпАП України із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір, у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що на часу ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 36,54 грн. згідно ч. 5 ст. 4 Закону України № «Про судовий збір», що діє в редакції згідно ЗУ № 590-VІІ від 19 вересня 2013 року.

Керуючись ст.ст.33,40-1,276-280,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 5 ст. 4 Закону України № «Про судовий збір», що діє в редакції згідно ЗУ № 590-VІІ від 19 вересня 2013 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА _1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя