Справа № 314/6804/14-ц

Провадження № 2/314/141/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м . Вільнянськ 11 березня 2015 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя - Кофанов А.В.,

при секретарі - Лазечна Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, згідно якого вимагає стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором, що складає 8360 гривень 60 копійок.

Як зазначив представник позивача у позовній заяві, 10.10.2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якого їй був наданий кредит у розмірі 3400 гривень, шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, із умовами щомісячного погашення частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 72 % на рік на суму залишку заборгованості. Відповідачка порушила умови договору щодо щомісячних виплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом, внаслідок чого у неї станом на 30.09.2014 року виникла заборгованість в сумі 8360 гривень 59 копійок, яку позивач й вимагає стягнути з відповідачки.

У судове засідання представник позивача Суберляк Д.В. не з'явився, проте надав заяву, відповідно до якої просить розглядати позов за своєї відсутності, наполягає на його задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала. Не заперечуючи проти дійсності кредитного договору та наявності заборгованості, представник відповідачки просить застосувати позовну давність при розгляді спору, наголошуючи на тому, що строк дії договору закінчився більше 3-х років тому, кредитною карткою вона давно не користується, а тому вимоги банку не підлягають судовому захисту.

Суд, заслухавши пояснення відповідачки та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Так, 10.10.2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якого вона отримала кредитну картку із лімітом у розмірі 3400 гривень. Кредитний договір був оформлений шляхом заповнення відповідачкою спеціальної форми, яка складалася із її Заяви, Пам'ятки клієнта, Умов і правил надання банківських послуг та Тарифів.

За змістом Договору, відповідачка зобов'язалася щомісячного погашати частину кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом за базовою ставкою 3 % на місяць, або 72 % на рік. Крім того, відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг було передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів більш ніж на 30 днів, позивальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5 % суми позову.

Як свідчить розрахунок заборгованості, поданий позивачем, відповідачка не в повному обсязі виконала свої обов'язки щодо погашення суми кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого у неї станом на 30.09.2014 року виникла заборгованість в сумі 8360 гривень 59 копійок, що складається із: 7486 гривень 59 копійок - заборгованість за кредитом та відсотках; 500 гривень - штраф (фіксована частина); 374 гривні 33 копійки - штраф (процентна частина).

Зазначені обставини відповідачка не оспорює.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором у розмірі, що ним зазначений. Разом з цим, суд враховує заяву відповідачки про застосування позовної давності при вирішенні спору.

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки. Згідно ж п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позовна давність в один рік.

Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір, укладений сторонами, діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Тобто, зазначеним пунктом Умов передбачений строк дії договору - 12 місяців, та встановлена, виходячи з буквального змісту цього пункту, можливість однократного продовження цього строку. Оскільки договір був підписаний сторонами 10.10.2006 року, строк його дії сплив 10.10.2008 року. Позовна заява подана у грудні 2014 року, що явно перевищує встановлені законом строки позовної давності.

Таким чином, вимоги позивача судовому захисту не підлягають через сплив позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області

.

Суддя А.В. Кофанов

11.03.2015 року

11.03.2015