Справа № 555/2771/14-ц

Номер провадження 2/555/84/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельника В. Я.

при секретарі Лисенко О. Л.,

з участю представників

позивача ДП "Зірненський

спиртовий завод ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне цивільну справу за позовом Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" до керівника страйкового комітету ОСОБА_3 про визнання страйку незаконним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить в заяві від 11 грудня 2014 року визнати незаконним страйк, оголошений 5 грудня 2014 року найманими працівниками заводу. Вказує, що його оголошення і проведення суперечить вимогам Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Зокрема, вимоги страйкуючих, які викладені в п. 4 порядку денного зборів трудового колективу заводу від 28 листопада 2014 року, не стосуються розбіжностей в питаннях соціально-трудових відносин, що можуть виникати між сторонами, наприклад, щодо встановлення нових або зміни діючих умов праці, або виконання колективного договору чи окремих його положень, або невиконання власником вимог законодавства про працю, що передбачено статтею 2 цього Закону.

Крім цього, страйковий комітет заводу - орган який представляє страйкуючих, а очолює його відповідач, порушив вимоги ч.2 ст. 6 цього Закону про те, що у разі виникнення трудового спору (конфлікту) він зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.

З посиланням на ст. 22 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" просить визнати страйк незаконним, зобов'язати найманих працівників ДП "Зірненський спиртовий завод" - учасників страйку прийняти рішення про припинення страйку та розпочати роботу не пізніше наступної доби після вручення копії рішення суду страйковому комітету, стягнувши з відповідача також понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача - директор заводу ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 підтримали позовну заяву. Пояснення вони дали аналогічні викладеному в заяві.

З пояснень ОСОБА_1 йому перешкоджали як виконуючому обов'язки директора заводу з 6 листопада 2014 року та після призначення на посаду директора 26 листопада 2014 року потрапити на територію заводу.

Лише в п'ятницю 28 листопада 2014 року о 19 годині 30 хвилин він зміг зайти на завод.

Про проведення зборів в той день йому нічого невідомо, припускає, що протокол складався шляхом збору підписів працівників заводу. З'явився він на столі в приймальні директора тільки в понеділок 1 грудня 2014 року. Жодних вимог йому трудовий колектив не висував. А ті, що містяться в протоколі від 28 листопада 2014 року не відповідають вимогам ст. 2 Закону.

Крім цього в протоколі є прізвища осіб і підписи, вчинені за них, які через відсутність їх по місцю свого проживання на той час не могли в ньому розписатися.

За декого з працівників підписи поставили інші люди. Наприклад ОСОБА_4 на той час знаходився в м. Одесі, ОСОБА_5 прийнятий на роботу на завод лише 18 грудня 2014 року, а його прізвище міститься в протоколі від 28 листопада 2014 року, ОСОБА_6 внесений в протокол двічі і його підписи в обох випадках різні. Наводить це як доказ того, що протокол не в повній мірі відповідає дійсності. Крім цього, частина працівників заводу, які внесені в протокол, наприклад робітники охорони заводу, не страйкували і продовжують працювати.

Зазначив також, що про проведення страйку не повідомлялися відповідні органи згідно переліку і в порядку, передбаченому ч.2 ст. 6 Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Страйкуючі чомусь звернулися до об'єднання "Укрспирт", який не є стороною в спорі.

Таким чином, колективний трудовий спір фактично не виникнув в порядку, що встановлений ч.1 ст. 6 Закону, оскільки страйкуючі не отримували відмови роботодавця в задоволенні їхніх вимог, а самі вимоги фактично стосувалися зміни керівництва заводу, що до компетенції трудового колективу, а тим більше дирекції заводу не належить.

Представники позивача просять задовольнити позов заводу.

Відповідач, голова страйкового комітету ДП "Зірненський спиртовий завод" ОСОБА_3, в судове засідання не прибула, про своє ставлення до позову не повідомила.

Іі покликання на хворобу і амбулаторне лікування суд визнав затягуванням розгляду справи і причиною, яка не перешкоджала ОСОБА_3 з'явитися в судове засідання, та прийняв рішення про заочний розгляд справи.

В судовому засіданні на підставі доказів, наданих позивачем, встановлено наступне.

28 листопада 2014 року 97 працівників заводу, що з пояснень директора ОСОБА_1 дійсно є більшою частиною від усіх працюючих, прийняли рішення про оголошення страйку, обрання особи, яка очолює страйк, формулювання вимог трудового колективу

З цього протоколу відомо, що причиною оголошення страйку є неприйняття жодних рішень на звернення колективу заводу до державного підприємства Концерн "Укрспирт" і Міністерства аграрної політики та продовольства України припинити незаконні перевірки заводу та щодо призначення на посаду директора заводу до цього тимчасово виконуючого обов'язки директора ОСОБА_7

Тоді як згідно зі ст. 2 Закону колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

Тобто, розбіжності, з яких виник конфлікт, не носять характер колективного трудового спору. А тому з таких підстав страйк розпочатий бути не міг.

У відповідності з ч.2 ст. 6 Закону про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.

Таке повідомлення за підписом керівника страйкового комітету ОСОБА_3, датоване 28 листопада 2014 року за № 216, зареєстроване у позивача (а. с. 14).

Проте, докази виконання відповідачем вимог ч.2 ст. 6 Закону щодо інформування про виникнення колективного трудового спору крім роботодавця інших органів, передбачених цією нормою Закону, в наданих відповідачем дирекції заводу матеріалах про виникнення колективного трудового спору відсутні.

Підняті трудовим колективом питання не можуть розглядатися як підстава виникнення і вирішення трудового конфлікту, а тому суд вважає, що у роботодавця не виникло обов'язку надсилати протокол зборів трудового колективу від 28 листопада 2014 року до вищестоящого органу управління, як це передбачено ч. 2 ст. 5 Закону або вживати заходи для вирішення конфлікту, який не є колективним трудовим спором.

За таких обставин бездоказовим є покликання відповідача на те, що роботодавець ухиляється від здійснення примирних процедур, оскільки такі можуть застосовуватися лише у випадках, що передбачені ст. 2 Закону.

Суд вважає встановленим, що виникнення конфлікту на підприємстві не носить характеру колективного трудового спору, а стосується він головної обставини - призначення на посаду директором заводу конкретної особи - ОСОБА_7

Вирішення цього питання не відноситься до компетенції роботодавця - ДП "Зірненський спиртовий завод", оскільки призначення директора заводу, як про це свідчить наказ № 291- к від 26 листопада 2014 року у відношенні діючого директора заводу ОСОБА_1 (а. с. 6) та витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 10-11), належить до відання керівника державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Міністерства аграрної політики та продовольства України.

А у відповідності з п. "б" ст. 21 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" незаконними визнаються страйки оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень статей 2, 4, 6, частин першої і п'ятої статті 12, частин першої, третьої і шостої статті 19 цього Закону.

За встановлених обставин суд визнає страйк незаконним, зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк, керівникові страйкового комітету заводу ОСОБА_3

Суд також покладає на відповідача ОСОБА_3 понесені заводом судові витрати, оскільки її вимоги судом визнанні безпідставними.

Керуючись ст. ст. 4-14, 209,212-215,218 ЦПК України, ст. ст. 2-3,6-8,17-19, 22-23 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним страйк, оголошений і розпочатий 5 грудня 2014 року найманими працівниками Державного підприємства " Зірненський спиртовий завод".

Зобов'язати учасників страйку - найманих праціників Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" згідно зі списком до протоколу загальних зборів трудового колективу Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" від 28 листопада 2014 року прийняти рішення про припинення або відміну

оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше

наступної доби після дня вручення копії рішення суду керівнику страйкового комітету ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" судові витрати в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.

Суддя:

Мельник В. Я.