Справа № 296/8802/13-а

2-а/296/20/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира, в складі :

Головуючого - судді Колупаєва В.В.

При секретарі Долецькій Ж.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області за участю третіх осіб Житомирської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за участю третіх осіб Житомирської міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. В уточненій редакції позову від 05.12.2013 року позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення 4 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 23.03.2011 року «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по пров. Скіфський, 18 у с. Іванівка Житомирського району Житомирської області та рішення 7 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 14.09.2011 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та земельна ділянка із зазначенням даної адреси була передана ОСОБА_2. у власність.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вказана ділянка була йому виділена, а у подальшому передана у власність Житомирською міською радою та йому було видано державний акт на дану земельну ділянку із адресою її знаходження м.Житомир, пров. Скіфський, 18 і з того часу він майже 20 років користується земельною ділянкою. Але 30.05.2013 року, прибувши на земельну ділянку він побачив незнайомих людей, які провадили будівельні роботи, що на його запитання пред'явили документи із яких вбачалося, що на підставі рішення 7 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 14.09.2011 року його ділянка передана у власність ОСОБА_2, який у подальшому відчужив її громадянці ОСОБА_3 При цьому земельна ділянка у нього не вилучалася, від земельної ділянки він не відмовлявся, а його документи на земельну ділянку не визнавалися незаконними у судовому порядку, тому оспорюванні рішення порушують його права на земельну ділянку. Крім того ОСОБА_1 зазначає, що земельна ділянка не перебуває у межах с. Іванівка, так як розташована на колишніх землях Житомирського відгодівельного радгоспу, які були передані у відання виконкому Житомирської міськради та ділянка знаходиться на значній відстані від с. Іванівка.

У судовому засідання представники відповідача- Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області позов ОСОБА_1 не визнали, посилалися на те, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, тому на їх думку вони правомірно передали земельну ділянку у власність ОСОБА_2, без вилучення її у ОСОБА_1 Не заперечували, що рішенням виконкому Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.08.1991 року, земельна ділянка у складі інших земель на «Соколовій Горі» була вилучена із земель Житомирського відгодівельного радгоспу та передана Житомирському міськвиконкому для надання в довічне володіння під будівництво мешканцям м.Житомира. Дане питання було також погоджено із Житомирською міською радою, яка прийняла землі у відання, Житомирською районною радою, Житомирським відгодівельним радгоспом. На підтвердження вказаних обставин представники відповідача надали відповідні рішення, як додаток до позовної заяви. Представник відповідача - землевпорядник сільської ради вказував, що сама земельна ділянка безпосередньо у межах с.Іванівка, як населеного пункту не знаходиться, але знаходиться на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Тому, оскільки Житомирська міська рада не довела до кінця процедуру переоформлення земель, то землями розпоряджається сільська рада незалежно чи знаходиться ділянка у межах населеного пункту чи поза його межами. Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області також звернулася до Корольовського районного суду з позовом до Житомирської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Житомирської ради від 14.11.1995 року № 590 «Про передачу земельної ділянки площею 0,06 га у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку».

Ухвалою суду від 19.02.2014 року було об'єднано у одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 та справу за позовом Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, так як вони стосувалися однієї земельної ділянки. Ухвалою суду від 16.09.2014 року(т.2 а.с. 177) позов Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області був залишений без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, яка Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2014 року була залишена без змін ( т.2 а.с.232 - 233), тому судом справа розглядається у межах позову ОСОБА_1

Представник Житомирської міської ради та виконкому міськради, позов ОСОБА_1 підтримав та пояснив, що виконком Житомирської міської ради правомірно передав земельну ділянку у власність ОСОБА_1, так як питання, щодо передачі земель на «Соколовій Горі» було погоджено між Іванівською сільською радою, Житомирською районною радою Житомирської області, Житомирським відгодівельним радгоспом та Житомирською міською радою і усі вказані особи прийняли відповідні рішення. Тому Житомирська міська рада прийняла у відання землі, присвоїла назви вулицям та провулкам, визначила межі ділянки на місцевості та передавала їх користування та власність мешканцям м.Житомира, про що Іванівській сільраді Житомирського району Житомирської області було відомо.

Треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов не визнали повністю з тих же підстав, що і Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ст.104 КАС України, громадянин, підприємство, установа чи організація має право звернутись до суду з адміністративним позовом, якщо вважає, що порушено їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Житомирської ради народних депутатів від 12.10.1990 року «Про відведення земельних ділянок під індивідуальне будівництво підприємствам, організаціям м.Житомира» (т.2 а.с.160 -161 ) затверджено акт вибору земельної ділянки для управління капітального будівництва Житомирського міськвиконкому під житлову забудову району «Соколова Гора» із земель відгодівельного радгоспу від 25.05.1990 року, який був затверджений Житомирським відгодівельним радгоспом. Рішенням Житомирської міської ради народних депутатів від 12.06.1991 року «Про прискорення індивідуального Житлового будівництва» вирішено прийняти у відання Житомирської міської ради народних депутатів з землекористування Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області земельну ділянку в районі «Соколової Гори», для розміщення індивідуального житлового будівництва громадян м.Житомира. Визначено, що даний пункт рішення міськради вступає в силу після прийняття сільрадами відповідних рішень по цьому питанню. Рішенням виконкому Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.08. 1991 року «Про вилучення земель і надання їх під індивідуальне будівництво» вирішено відвести землі, вилучені із землеволодіння Житомирського відгодівельного радгоспу, в безстрокове користування Житомирському міськвиконкому для надання в довічне володіння громадянам м. Житомира під індивідуальне житлове будівництво(т.2 а.с. 16). Дане рішення та оспорюванні рішення підписані одним сільським головою - Захарчуком А.Б.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів від 22.04.1993 року «Про найменування нових та перейменування (повернення історичних назв) деяких незручних, немотивованих топонімічних об'єктів м. Житомира і нумерацію будівель» ( т.2 а.с.163-167 ), присвоєно назви топонімічним об'єктам провулку «Скіфському» у якому знаходиться спірна земельна ділянка та вулиці «Соколова Гора», з якою вона межує. Також із повідомлення Житомирської міської ради від 27.06.2013 року вбачається, що даний провулок та вулиця виникли в результаті забудови району «Соколова Гора» м.Житомира (т.1 а.с. 10). В подальшому рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів від 24.06.1993 року (т.2 а.с. 168 ) земельна ділянка АДРЕСА_1 площею 0,06 була виділена ОСОБА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, який перебував на обліку у списку громадян, які користуються правом позачергового надання земельної ділянки, як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС. Актом від 08.06.1994 року земельна ділянка була відведена ОСОБА_1 у натурі (т.1 а.с. 32).

Рішенням виконкому Житомирської міської ради від 14.11.1995 року вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_1 у власність, а 15.10.1996 року ОСОБА_1 був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку. При цьому будь - яких порушень з боку ОСОБА_1 при отриманні земельної ділянки, судом не встановлено. Також рішення про виділення та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1, його правовстановлюючий документ на земельну ділянку на час прийняття оспорюваних рішень, не визнавався незаконним та не скасовувався у судовому порядку, що суд також враховує при ухваленні рішення.

Однак рішенням 4 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 23.03. 2011 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка раніше була передана у власність ОСОБА_1, але із зазначенням її місцезнаходження у межах населеного пункту - с. Іванівка. Рішенням 7 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 14.09.2011 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» ( т.1 а.с. 48 ) затверджено проект землеустрою та вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 із зазначення її місцезнаходження у межах населеного пункту - села Іванівка Житомирського району Житомирської області.

Вищевказані рішення прийняті Іванівською сільською радою Житомирського району Житомирської області із порушенням вимог законодавства України, порушують права позивача, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. У зв'язку з цим судам необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. ( п. 1 Постанови Пленуму ВАСУ від 06.03.2008 року N 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ).

Оспорюванні рішення прийняті Іванівською сільською радою Житомирського району Житомирської області у 2011 році, тому суд застосовує положення Земельного Кодексу України, чинні на час прийняття рішень.

Відповідно до ст. 83 Земельного Кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населеного пункту.

Згідно ч. 2 ст. 174 Земельного Кодексу України (в редакції чинній до 05.08.2012 року) межі села встановлювалися обласною радою за поданням районних та відповідних рад. Статтею 176 Земельного Кодексу України визначається, що межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом України. Згідно ст. 38 Земельного Кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (у даному випадку села) здійснюють відповідні сільські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (в редакції чинній до 06.09.2012 року).

Отже, за змістом зазначених норм права Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області мала право розпоряджатися землями територіальної громади виключно в межах населеного пункту - с. Іванівка, до якого належать землі межі яких встановлено та посвідчено державними актами України. Вказаний висновок зазначено у Постанові 17.06.2014 року судових колегій в адміністративних, господарських та цивільних справах Верховного суду України за результатами розгляду справи про неоднакове застосування положень закону судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд наголошує, що згідно ст. 71 КАС України доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а згідно ст. 70 КАС України докази повинні бути належними та допустимими. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У судовому засіданні представники Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області пояснили, що Державного акту України на встановлення та посвідчення меж с.Іванівка сільська рада немає, також не існує і генерального плану населеного пункту с. Іванівка. Спірна земельна ділянка знаходиться поза межами с. Іванівка, але на їх думку на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. На підтвердження цих обставин представники сільради надали Проект формування території Іванівської сільської ради, затверджений рішенням Житомирської районної ради народних депутатів від 23.12.1993 року із відповідними додатками. Але суд зазначає, що даний проект не замінює собою Державного акту України, а також із нього вбачається, що землі у складі яких розташована земельна ділянка позначені на карті як землі «Житомирського міськвиконкому» та знаходяться поза межами с.Іванівка, як населеного пункту. Також Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області не надала рішення обласної ради про встановлення або зміну меж сільради, а із повідомлення Житомирської обласної ради (т.2 а.с. 172 ) вбачається, що обласною радою рішення про встановлення меж с. Іванівка Житомирського району Житомирської області не приймалося.

Із повідомлення Управління Держземагенства у Житомирському районі від 25.10.2013 року(т.1 а.с. 28), вбачається, що станом на 14.09.2011 року розмежування земель державної та комунальної власності на території Іванівської сільради Житомирського району проведено не було, а таке розмежування відбулося тільки 01.01.2013 року із набранням чинності Закону України «Про державний земельний кадастр».

Таким чином Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області не мала права приймати оспорюванні рішення та передавати земельну ділянку у власність ОСОБА_2, вказувати місцезнаходження земельної ділянки у населеному пункті - с. Іванівка, так як дана ділянка у межах с. Іванівка не перебуває.

Суд також не погоджується із посиланням представників Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на те, що Іванівська сільська рада мала право розпоряджатися земельною ділянкою, з посиланням на п. 25 Положення про вирішення питань адміністративно - територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії ВРУ УРСР від 12.03. 1981 року, так як межа міста м.Житомира не була змінена Президією ВРУ УРСР і звертає увагу, що дане положення не містить строків у які повинні бути проведені зміни меж населених пунктів. Також положенням не пов'язується недійсність рішень про передачу земель, із закінченням цих строків. Також не містять строків змін меж населених пунктів, у разі прийняття рішень про передачу земель і Земельний Кодекс України від 18.12.1990 року та Земельний Кодекс України від 25.10.2001 року. А усі рішення про передачу земель у відання виконкому Житомирської міської ради, у тому числі й рішення Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області не визнані незаконними та не скасовані у судовому порядку і є чинними на даний час. Крім того суд звертає увагу, що згідно Положення на яке посилається Іванівська сільська рада встановлення і зміна меж сільрад проводяться обласною радою народних депутатів. Такого рішення Іванівською сільською радою Житомирського району Житомирської області суду не надано.

Оспорюванні рішення порушують права позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку. За змістом ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, земельна ділянка яка перебуває у власності або користуванні, може бути надана особі тільки після її вилучення або викупу в порядку передбаченому цим Кодексом. Підстави припинення права на земельну ділянку передбачені главою 22 Земельного Кодексу України (ст. 140 - 149).

Згідно п. 7 розділу Х Земельного Кодексу України, громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірі, що були передбачені за раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки, а згідно розділу 7 Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року вважаються сформованими, незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру ( п. 2 розділу). Відповідно до п. 10 цих же положень документи якими було посвідчено право власності на земельну ділянку, видані до набрання чинності цим законом, є дійсними.

Із визначених законом підстав права ОСОБА_1 на земельну ділянку не припинялися, земельна ділянка у нього не вилучалася, від неї він не відмовлявся та на час прийняття оспорюваних рішень щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 земельна ділянка знаходилася у користуванні ОСОБА_1, а тому Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області не мала права приймати оспорюванні рішення щодо вказаної земельної ділянки. Оспорюванні рішення підписані сільським головою Захарчуком А.Б., який також підписував рішення від 22.08. 1991 року про передачу земель в безстрокове користування Житомирському міськвиконкому для надання в довічне володіння громадянам м. Житомира під індивідуальне житлове будівництво (т.2 а.с. 16 ). А відтак Іванівська сільська рада знала, що вказані землі вже роздані, оскільки на протязі всього часу сільським головою був Захарчуком А.Б., але не вжила жодних заходів, для з'ясування обставин чи на земельну ділянку не видавалися документи Житомирською міською радою. Суд не погоджується із твердженням Іванівської сільради про те, що їй не було відомо про раніше прийняте рішення виконкому Житомирської міської ради про передачу земельної ділянки, так як ухвалою суду від 16.09.2014 року позов Іванівської сільради залишений без розгляду, у зв'язку із пропуском строків звернення до суду, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від суду від 13.10.2014 року залишена без розгляду. Також рішення виконкому Житомирської міськради від 14.11.1995 року № 590 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 надала саме Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області як додаток до свого зустрічного позову (т.2 а.с. 2-4, 5-6, 9-10 ), а не ОСОБА_1. Також назва провулку «Скіфський» та формування самої земельної ділянки були здійснені Житомирською міською радою у 1993 - 1994 роках, про що Іванівській сільській раді Житомирського району Житомирській області відомо, так як остання використовує назви вулиць та провулків присвоєні Житомирською міською радою та сформовані міською радою земельні ділянки - назва провулку, номер ділянки, її розмір та межі залишилися такими же. Крім того Іванівська сільська рада передала земельну ділянку мешканцю м.Житомира ОСОБА_2 ( який відразу її відчужив, що свідчить, що він не мав реальної мети проводити будівництво), а не мешканцю одного з населених пунктів Іванівської сільради Житомирського району Житомирської області. А відтак посилання Іванівської сільради на неправомірність дій Житомирської міської ради щодо передачі земельної ділянки мешканцю м.Житомира не можуть братися до уваги, так як сама Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області передала цю ділянку також мешканцю м.Житомира. Крім того рішення виконкому Житомирської міськради не були визнані незаконними у встановленому порядку.

Також із наданих Іванівською сільською радою Житомирського району Житомирської області документів вбачається, що підставою для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 стала його заява про передачу земельної ділянки у приватну власність (т.1 а.с. 50 ). А згідно ч. 6 ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки подають за місцем розташування цієї земельної ділянки клопотання у якому зазначають цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане розташування земельної ділянки, погодження землекористувача. Таким чином заява ОСОБА_2 не може вважатися клопотанням із необхідними документами у розумінні ст. 118 Земельного Кодексу України.

А оскаржувані рішення Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області не можуть вважатися, такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено) добросовісно та пропорційно, тобто без дотримання вимог вказаних у ст. 2 КАС України.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України, зокрема шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно ст. 155 Земельного Кодексу України, у разі видання органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи, щодо володіння, використання, розпорядження її земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Також ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» цього ж закону визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи, що оспорюванні рішення прийняті відповідачем у 2011 році, суд визнає їх протиправними (недійсними) із часу їх прийняття. Щодо строків звернення позивача до суду, то суд у відповідності до ст. 99, 100 КАС України, не вважає їх пропущеними оскільки особами які беруть участь у справі не оспорювалися обставини при яких ОСОБА_1 стало відомо про порушення його прав, на час звернення до суду. ОСОБА_1 не мав оспорюваних рішень, вони витребовувалися судом та були надані відповідачем- Іванівською сільською радою Житомирського району Житомирської області під час розгляду справи, у зв'язку із чим 05.12.2013 року ОСОБА_1 уточнював та збільшував позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 99,100, 104, 158-160, 163 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення від 23 березня 2011 року 4 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, з моменту його прийняття.

Визнати протиправним та скасувати Рішення від 14 вересня 2011 року, 7 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки пл. 0,0600 га гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та земельна ділянка із зазначенням даної адреси була передана ОСОБА_2 у власність, з моменту його прийняття.

Постанова може бути оскаржене в Житомирський апеляційний адміністративний суд через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 10 днів з дня її проголошення подачею апеляційної скарги.

Cуддя В. В. Колупаєв