open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2015 року № 826/17962/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

"Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.б.Х."

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Представництво "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) від 07.07.2014 №0001300220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №826/117962/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.12.2014.

У судовому засіданні 03.12.2014 представники позивача підтримали адміністративний позов, просили суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до наказу від 08.04.2014 №683, на підставі направлень від 28.04.2014 №652, №653, №654 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Представництва "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х.", ідентифікаційний код 26610888 (Австрія), з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, про що складено акт від 19.06.2014 №1345/26-53-22-06-21/26610888.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України, пункту 3.1 статті 3 "Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво", який затверджено наказом ДПА України від 31.07.1997 №274, статті 4 "Порядку складання розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом ДПС", який затверджено наказом ДПА України від 28.02.2011 №115, що призвело до заниження податку на прибуток на 548655,00 грн., в тому числі, за 1 квартал 2011 року на 585,00 грн., за 2 квартал 2011 року на 71526,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року на 129268,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на 197307,00 грн., за 1 квартал 2012 року на 51603,00 грн., за півріччя 2012 року на 100388,00 грн., за три квартали 2012 року на 146649,00 грн., за 2012 рік на 191420,00 грн., за 1 квартал 2013 року на 41957,00 грн., за півріччя 2013 року на 85909,00 грн., за три квартали 2013 року на 125064,00 грн., за 2013 рік на 159343,00 грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки позивач подав заперечення від 24.06.2014 на зазначений акт перевірки, які отримані відповідачем 24.06.2014, що підтверджується відміткою контролюючого органу про прийняття на вказаних запереченнях.

Листом від 02.07.2014 №13826/10/26-53-22-06-11 Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві повідомила позивача про залишення висновків акта перевірки 19.06.2014 №1345/26-53-22-06-21/26610888 без змін.

На підставі вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2014 №0001302206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 636347,00 грн., в тому числі, 548655,00 грн. за основним платежем та 87692,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач оскаржував зазначене податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у місті Києві, а у подальшому до Державної фіскальної служби України.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18.08.2014 №7497/10/26-15-10-06-15 та Державної фіскальної служби України від 10.10.2014 №4814/6/99-99-10-01-15 скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.07.2014 №0001302206 - без змін.

Позивач не погоджується із висновками акта перевірки та прийнятим на його підставі спірним податковим повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що представництво не здійснювало на території України комерційної діяльності з реклами, яка тотожна діяльності головної компанії - нерезидента, а лише замовляло рекламні послуги з розміщення реклами сільськогосподарської техніки, що виробляється позивачем (нерезидентом) у спеціалізованих українських виданнях, відповідно не могло отримати прибутку від таких операцій.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками та їх обґрунтуванням в акті перевірки від 19.06.2014 №1345/26-53-22-06-21/26610888.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення позивачем, як представництвом нерезидента, на території України господарської діяльності та отримання ним доходів із джерелом походження з України, або ж виконання ним агентських (представницьких) та інших функцій стосовно компанії-нерезидента, та наявність підстав для оподаткування його прибутку у разі наявності такого.

Підпунктом 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) встановлено, що постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (абзац перший).

Відповідно до підпункту 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Згідно з пунктом 160.8 статті 160 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Відповідно до Конвенції між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно , яка ратифікована Законом №500-XIV від 17.03.1999, для цілей цієї Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства (частина перша).

Незважаючи на попередні положення цієї статті, термін "постійне представництво" не розглядається як такий, що включає: a) використання споруд виключно з метою зберігання, показу або поставки товарів чи виробів, що належать підприємству; b) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству, виключно з метою зберігання, показу або поставки; c) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству, виключно з метою переробки іншим підприємством; d) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для підприємства; e) утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер; f) утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах від a) до e), за умови, що сукупна діяльність постійного місця діяльності, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер (частина четверта).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що нерезидент вважається таким, що має на території України постійне представництво, коли через таке представництво повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, таке представництво отримує доходи із джерелом походження з України або виконує агентські (представницькі) та інші функції стосовно такого нерезидента. І тільки за таких умов постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

З матеріалів справи убачається, що Представництво "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х.", ідентифікаційний код 26610888, зареєстроване 18.11.2010 без права юридичної особи Міністерством економіки України, види діяльності за КВЕД-2010: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, що підтверджується даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №637902.

Відповідно до положення про представництво Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х.", затверджене Загальними зборами акціонерів/Ради директорів ТОВ Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х.", протокол №4 від 15.09.2010, представництво створене з метою представлення на ринок ряду рішень по видаленню і очищенню стічних вод та іригаційного устаткування, підтримання поінформованості учасників ринку стосовно товарів та збір інформації про ринок України.

Об'єктом діяльності представництва є: закупівля товарів чи виробів та збирання інформації для підприємства; - дослідження ринкових умов для виявлення суспільної думки; - зберігання запасів товарів або виробів, що належать компанії, виключно з метою зберігання, доставки або демонстрації іншим підприємствам; - провадження будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер; - здійснення вищезазначених видів діяльності від імені компанії в особі Генерального директора представництва в межах повноважень, наданих йому на підставі довіреності, виданої компанією, чи в особі інших представників, уповноважених Генеральним директором представництва для здійснення подібних видів діяльності в інтересах компанії.

Водночас, згідно з установчим договором Фірми "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х.", яка є нерезидентом України, сферою діяльності компанії є: виробництво сільськогосподарської техніки та обладнання всіх видів; виробництво пластмасових виробів всіх видів та для будь-яких цілей; виготовлення профілю та конструкцій з нього та виготовлення ємностей, пристроїв та подібних товарів; торгівля відповідними товарами вищезгаданої галузі; консультування з питань реклами; столярна промисловість.

Таким чином, задекларовані види діяльності Фірми "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." та Представництва "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." є відмінними, більш того, види діяльності представництва в порівнянні з фірмою носять допоміжний характер. При цьому, за висновком суду, із задекларованих видів діяльності Представництва "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." не убачається здійснення ним комерційної господарської діяльності.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договори на виконання рекламних послуг:

- договір на виконання рекламних послуг від 16.02.2011 №16/02-Б між ТОВ "Видавництво "Зерно" (Рекламіст) та Представництвом "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." (Рекламодавець);

- договір на розміщення реклами від 29.03.2013 №109/13 між ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) та Представництвом "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." (Замовник);

- договори від 14.02.2011 №9/11, №10/11, від 26.05.2011 №56/11, від 22.06.2011 №69/11, №70/11, від 01.07.2011 №73/11, №74/11, від 02.08.2011 №85/11, від 01.09.2011 №97/11, №98/11, від 01.12.2011 №153, №154 між ПП "Дикун" (Виконавець) та Представництвом "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." (Замовник).

Предметом вказаних договорів є розміщення реклами та інформації позивача, пов'язаної з його господарською діяльністю, у виданнях "Прибуткове свинарство", "Молоко і ферма", на сторінках інтернет-сайтів www.pigua.info, www.milkua.info.

Фактичне виконання робіт за вказаними договорами підтверджується наданими позивачем актами здачі-прийняття робіт та платіжними дорученнями про оплату позивачем послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Також вказаною статтею визначено, що рекламодавець - це особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження, водночас розповсюджувач реклами - це особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Із укладених між Представництвом "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." та ТОВ "Видавництво "Зерно", ФОП ОСОБА_2, ПП "Дикун" договорів на розміщення реклами убачається, що позивач виступав в якості замовника реклами, тобто рекламодавця.

Оплата послуг за вказаними договорами проводилась також позивачем.

Тому позивач жодним чином не міг отримати дохід від придбання ним рекламних послуг у ТОВ "Видавництво "Зерно", ФОП ОСОБА_2, ПП "Дикун", а навпаки, поніс витрати у зв'язку із придбанням рекламних послуг.

Крім того, із змісту зазначених договорів убачається, що реклама стосується власної господарської діяльності позивача, його продукції, а не третіх осіб, в інтересах яких міг би діяти позивач.

При цьому, суд звертає увагу й на ту обставину, що відповідно до установчого договору Фірми "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х.", яка є нерезидентом України, однією із сфер діяльності компанії є консультування з питань реклами, водночас в акті перевірки відповідач зазначає, що однією із сфер діяльності компанії є реклама, що за висновком суду, не є тотожними поняттями за змістом.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень контролюючого органу щодо здійснення нерезидентом "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." на території України та за її межами діяльності з надання рекламних послуг та отримання в зв'язку з цим прибутку.

Також, за висновком суду, не є свідченням діяльності представництва "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." за межами України відрядження працівників за кордон, про що стверджується в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки контролюючим органом не наведено жодного аргументу та доказу на підтвердження того, що метою таких відряджень було здійснення підприємством господарської діяльності.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про не підтвердження доводів відповідача щодо здійснення через Представництво "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." господарської діяльності нерезидента "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." в Україні та отримання Представництвом "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." доходів від рекламної діяльності та в результаті відряджень працівників представництва.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга).

За висновком Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень проаналізованого законодавства України, яке визначає особливості оподаткування нерезидентів та їх представництв, зважаючи на наявні у матеріалах справи належні та допустимі докази, які спростовують висновки відповідача, наведені в акті перевірки, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, адміністративний позов Представництва "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. (платіжне доручення від 18.11.2014 №10-636). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 487,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Представництва "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.07.2014 №0001300220.

3. Присудити на користь Представництва "Рьорен-унд Пумпенверк БАУЕР Г.м.Б.Х." понесені ним судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

Джерело: ЄДРСР 42612564
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку