Справа № 731/886/14

Головуючий у 1 інстанції Семенченко О.М.

Провадження № 33/795/29/2015

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2015 року

місто Чернігів

апеляційний суд Чернігівської області в складі:

судді апеляційного суду - Миронцова В.М.,

з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору.

Як встановив суд, 04 жовтня 2014 року, о 23 год. 10 хв., в смт. Варва Чернігівської області по вулиці Зарічній ОСОБА_1 керував автомобілем «RENAULT LOGAN» державний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову не обгрунтованою, ухваленою на припущеннях, винесеною з порушенням норм процесуального права, принципів верховенства права, та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Виражає незгоду з протоколом про адміністративне правопорушення та обставинами події, адже він автомобілем не керував, оскільки він був припаркований біля двору його матері, Вказує на порушення працівниками міліції вимог ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП. Проте, судом ці факти були залишені поза увагою. Зазначає, що судом безпідставно відхилено клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не було надіслано у встановленому порядку їм виклики, а покладено на нього забезпечення явки цих свідків. На його думку, свідчення прапорщика міліції ОСОБА_4 не відповідають дійсності. Зазначає, що суд неправомірно визнав свідка ОСОБА_2 його товаришем, оскільки ні матеріалами справи, а ні в судовому засіданні не було встановлено наявності товариських відносин між ними. Наголошує, що висновки суду ґрунтуються на вибірковому дослідженні доказів підтвердження начебто його вини у скоєнні адміністративного правопорушення, і на думку апелянта, мають явні ознаки упередженого відношення до нього особисто.

ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, в якому просить пропуск строків на апеляційне оскарження постанови Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2014 року визнати поважними, оскільки був позбавлений можливості вчасно отримати копію оскаржуваного рішення.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вважаю, за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, тому що ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення цього строку.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу з вказаних в ній підстав і просив її задовольнити, переглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі, вважаю, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені вимоги закону судом були виконані не в повному обсязі, внаслідок чого поза увагою суду залишилися обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Такі положення закону судом було проігноровано.

Відповідно ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд дійшов на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 04 жовтня 2014 року перебував у гостях у своєї матері по АДРЕСА_2. Автомобіль залишив біля двору. Пізно ввечері він вийшов до автомобіля, який стояв на проїзжій частині зазначеної вулиці, напроти будинку матері, забрати із салону деякі речі. В цей час біля нього зупинився автомобіль працівників ДПС. Вийшовши з автомобіля, інспектор ОСОБА_4 поцікавився чий автомобіль та попросив документи і після їх перевірки, попросив продути трубку. Оскільки він раніше ніколи не бачив алкотестер, погодився пройти цю процедуру. Пристрій показав результат 0,2 проміле, а тому інспектор повідомив, що буде складати протокол. Він заперечував, після чого його було доставлено до КЛПЗ «Варвинська ЦРЛ» для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Обстеження проводив лікар ОСОБА_5 шляхом продування алкотестера, який знаходився в лікарні. Після продування приладу лікар склав висновок про те, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Він не погодився з висновком, але відобразити йому свої зауваження щодо порушення процедури проходження огляду в акті медичного огляду та в журналі реєстрації медичних оглядів не дозволили. Оскільки під час медичного огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння було допущено ряд грубих порушень, вважає, що цей висновок не може бути доказом у справі. Крім того, він заперечує той факт, що керував транспортним засобом взагалі.

Із пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що він працює завідувачем хірургічного відділення КЛПЗ «Варвинська ЦРЛ» та 04 жовтня 2014 року за направленням працівників Прилуцького ВДАІ в присутності фельдшера та інспектора ДАІ проводив освідування ОСОБА_1 за допомогою приладу «Алконт 01» на визначення стану алкогольного сп'яніння. Прилад був обладнаний одноразовим мундштуком та показав результат 0,7 чи 0,8 проміле, а тому необхідності продувати трубку ще один раз не було. Жодних заперечень від ОСОБА_1 щодо результатів проведеного огляду не надходило. Крім того, у випадку незгоди з результатом медичного огляду, він мав можливість на протязі двох годин звернутися до іншого територіально наближеного медичного закладу для повторного його проведення. За результатами проведеного обстеження ним було складено відповідний висновок.

Із пояснень свідка ОСОБА_4, наданих в засіданні суду першої інстанції, вбачається, що він працює інспектором ДПС Прилуцького ВДАІ і 04 жовтня 2014 року перебував на службі на автодорогах смт. Варва. Пізно ввечері на перехресті вул. Космонавтів та Зарічній зупинив автомобіль, яким керував ОСОБА_1. Відчувши запах алкоголю від водія, він запропонував йому проїхати в лікарню на обстеження. ОСОБА_1 намагався умовити його, щоб його відпустили, а згодом погодився. Свій автомобіль він залишив на дорозі, поставивши його на сигналізацію. У Варвинській райлікарні лікар провів обстеження водія і надав висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Автомобіль ОСОБА_1 не вилучали, оскільки у смт. Варві відсутня відповідна стоянка для автомобілів. Проте, товариш ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який знаходився в лікарні, запевнив їх, що сам доставить автомобіль ОСОБА_1 до місця стоянки і не дозволить в цей день керувати йому автомобілем.

Із пояснень в засіданні апеляційного суду свідка ОСОБА_3, який проживає АДРЕСА_3, вбачається, що він ввечері разом з ОСОБА_2 знаходився біля магазину «Нептун» по вул. Зарічній в смт. Варва та чекали ще на одного знайомого з яким домовились про зустріч біля вказаного магазину. При цьому, стали свідками того, як на проїжджій частині зазначеної вулиці, чоловік підійшов до припаркованого біля узбіччя автомобіля марки " RENAULT LOGAN" і з пасажирського місця став переносити якісь речі в будинок який знаходився поруч. Десь хвилин через 15 до нього підійшли працівники ДАІ, після чого його та ОСОБА_2 запросили проїхати до лікарні для освідування зазначеного чоловіка, як пізніше вони взнали його прізвище ОСОБА_1, з яким ні він, ні ОСОБА_2 не були знайомі. Як проводилось освідування він не бачив, бо чекав разом з ОСОБА_2 біля кабінету в коридорі. Потім працівник ДАІ склав щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення на капоті автомобіля біля лікарні. В подальшому його викликали повісткою до суду, але в цей час він був за межами області і не зміг прибути до суду.

Свідок ОСОБА_2 апеляційному суду надав аналогічні показання, що і ОСОБА_6

При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 при оформленні адмінматеріалу були внесені як свідки в протокол про адміністративне правопорушення №068701 (а.с.3) однак судом першої інстанції допитані не були.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає свідчення свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_2 достовірними і кладе їх в основу рішення, оскільки вони узгоджуються як між собою так і з іншими доказами по справі.

Разом з тим, апеляційний суд критично відноситься до свідчень працівника ДАІ ОСОБА_4, оскільки, він є зацікавленою особою і більш того, його свідчення в повній мірі спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_2. Пояснення лікаря ОСОБА_5 не можуть розцінюватись, як доказ керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки він не був свідком вказаних подій, а засвідчив тільки факт наявності алкогольного сп'яніння.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не можуть бути покладені в основу рішення суду стосовно наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та спростовуються вищезазначеними доказами.

Враховуючи , що переконливих доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння в ході судового розгляду в апеляційному суді не встановлено і суду не надано, тому вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена, а тому постанова суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

В. М. Миронцов