Справа №589/5629/14-ц

Головуючий у суді у 1 інстанції - Свиненко М. Д.

Номер провадження 22-ц/788/176/15

Суддя-доповідач - Гагін М. В.

Категорія - 30

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Попруги С. В. , Рибалки В. Г. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Шосткинського міськрайонного центру зайнятості

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 09 грудня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Шосткинського міськрайонного центру зайнятості про стягнення компенсації за завдані збитки та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 09 грудня 2014 року стягнуто з Шосткинського міськрайонного центру зайнятості на користь ОСОБА_3 компенсацію за завдані збитки 5227,01 грн., 500 грн. за завдану моральну шкоду, 243,60 грн. повернення судового збору.

В апеляційній скарзі Шосткинський міськрайонний центр зайнятості, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому доводить, що на момент звернення позивачки до Шосткинського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні 02 серпня 2011 року вона не була особою передпенсійного віку відповідно до ст.5 Закону України «Про зайнятість населення» й не мала передбаченого законом необхідного віку (53 роки 6 місяців) для настання права на достроковий вихід на пенсію за півтора року у зв'язку з тим, що нею не було самостійно та в добровільному порядку подано 09 серпня 2011 року заяву про надання їй статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю, а тому законних підстав для видачі направлення на достроковий вихід на пенсію в Шосткинському міськрайонному центрі зайнятості не було.

Вважає, що ОСОБА_3 не надала доказів, які б підтверджували заподіяння їй майнової та моральної шкоди.

ОСОБА _3 належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, проте своїм процесуальним правом на участь у ньому не скористалася, її неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що незаконними діями відповідача ОСОБА_3 було завдано майнову та моральну шкоду, яка полягає у недоотриманні пенсій з серпня 2011 року по травень 2012 року в сумі 5227 грн. 01 коп. та душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, на відшкодування яких визначено суму 500 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно з'ясував обставини справи, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував відповідні їм норми матеріального права.

Відповідно до загальних засад цивільно-правової відповідальності, вимог ст.ст.1166, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 60 ЦПК України, позивач повинен довести розмір завданої йому відповідачем шкоди та причинний зв'язок між діями відповідача та завданою шкодою, відповідач у свою чергу має довести правомірність своїх дій та відсутність вини.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо) (ст.22 ЦК України).

Згідно з ч.1, п.2 ч.2, ч.3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2014 року, постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року скасовано, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 12 серпня 2011 року про відмову у видачі клопотання про достроковий вихід на пенсію відповідно до ст.26 Закону України «Про зайнятість населення» та зобов'язано відповідача видати їй клопотання про достроковий вихід на пенсію відповідно до ст.26 Закону України «Про зайнятість населення».

Отже, за змістом ч.3 ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішення в адміністративній справі, що набрало законної сили, щодо неправомірних дій відповідача відносно позивача у цій цивільній справі повторному доведенню не підлягають.

З 09 серпня 2011 року ОСОБА_3 перебувала на обліку як безробітна в Шосткинському міськрайонному центрі зайнятості і була знята з нього 25 травня 2012 року. За час перебування на обліку отримала допомогу по безробіттю на загальну суму 4711,83 грн.

ОСОБА _3 перебуває на обліку в УПФ України в м.Шостці та Шосткинському районі і отримує пенсію за віком при неповному пільговому стажі за списком №2 (зі зниженням пенсійного віку) з 27 травня 2012 року.

Розмір мінімальної пенсії у 2011 році з вересня по листопад складав 784 грн., у грудні - 800 грн., з січня по березень 2012 року - 822 грн., з квітня по травень 2012 року - 838 грн., відтак внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 за цей період недоотримала 2427 грн. 01 коп. пенсії.

Крім того, ОСОБА_3 втратила підвищення до пенсії у розмірі 100 грн. щомісяця, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року «Про підвищення соціального захисту населення», розмір якої складає 2800 грн. з травня 2012 року по вересень 2014 року.

Отже , загальна сума майнових втрат, які є різницею між сумою допомоги по безробіттю та сумою пенсії, яку позивач мав би отримати при виконанні відповідачем свого обов'язку зі своєчасного надіслання клопотання про достроковий вихід на пенсію ОСОБА_3, складає 5227 грн. 01 коп.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, судом першої інстанції враховано як характер правопорушення, так і глибину душевних страждань позивача, й врахуванням принципів розумності й справедливості обґрунтовано визначено її розмір у сумі 500 грн.

Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано наведені позивачем розрахунки завданої майнової шкоди, а тому доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Шосткинського міськрайонного центру зайнятості відхилити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 09 грудня 2014 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -