Номер провадження 2-а/162/486/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2015 року смт. Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Гладіч Н.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про визнання протиправною бездіяльність та зобов"язання провести перерахунок і виплату пенсії, -

встановив:

У поданій до суду 17 грудня 2014 року позовній заяві Позивачка зазначає, що вона проживає в смт. Любешів Любешівського району Волинської області, є потерпілою від Чорнобильської катастрофи третьої категорії та непрацюючим пенсіонером.

У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 39, ч. 2 ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ), відповідачем їй повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткова пенсія у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Останнім їй на порушення вимог зазначених статей Закону №796-ХІІ згадані доплати виплачуються в менших розмірах згідно Постанови Кабінету Міністрів України, що призвело до порушення її прав.

Просить суд визнати дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії у розмірах визначених ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ неправомірними, зобов'язати здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ в межах строку позовної давності по 02 серпня 2014 року, постанову суду звернути до негайного виконання.

Ухвалою судді від 19 грудня 2014 року було відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач до суду заперечення проти позову у встановлений ч. 3 ст. 183-2 КАС України строк не подав. Відповідно до розписки, копію ухвали про відкриття скороченого провадження відповідач отримав 29 грудня 2014 року.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строків, передбачених ч. 3 цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідженням поданих позивачкою доказів, аналіз законодавства приводить суд до висновку про необхідність задоволення позову.

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку управлінні Пенсійного фонду України в Любешівському районі як непрацюючий пенсіонер, отримує пенсію за віком, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, постійно проживає в смт. Любешів Любешівського району Волинської області, що підтверджується відповідними документами доданими до позовної заяви та не заперечується відповідачем, оскільки на пропозицію суду заперечення на позовну заяву не подано.

Вказаний населений пункт, відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом №796-ХІІ.

Статтею 39 Закону №796-ХІІ передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Згідно зі ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Однак, ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ 23.11.2011 року прийнято постанову № 1210 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, позивачу провадиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Положення п. 28 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними. Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, вище наведені положення ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", Про державний бюджет України на 2012 рік" та Про державний бюджет України на 2013 рік", якими було обмежено застосування Закону №796-ХІІ у вказані періоди, втратили чинність.

Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року, не передбачено жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Законом України №1622-VII від 31.07.2014 року, які набрали чинності з 03.08.2014 року, якими передбачений п. 6-7 Прикінцевих положень про те, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, суд вважає, що відповідач зобов'язаний був нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, однак допустив протиправну бездіяльність, порушивши пенсійні права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом зобов"язання УПФУ в Любешівському районі здійснити перерахунок та виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ починаючи з 18 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року, виходячи із строків звернення до адміністративного суду, так як позивач звернувся до адміністративного суду за захистом прав 17 грудня 2014 року, з урахуванням проведених виплат. При цьому суд не визначає конкретні суми нарахування, оскільки це є повноваженнями органів Пенсійного фонду України. Проте вказує, що розрахунок необхідно проводити, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", адже іншого механізму визначення мінімального розміру пенсії за віком законодавством не встановлено.

В силу положень пункту 1 частини 1 статті 256 КАС рішення суду підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Розподіл судових витрат між сторонами слід здійснити за правилами статті 94 КАС України.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 94, 160-162, 183-2, 267 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч.1 та ч.2 ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімального розміру пенсії за віком, з 18 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року з урахуванням проведених виплат.

Постанову у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок судових витрат шляхом їх безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби у Волинській області у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань за зобов'язаннями управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

Суддя: