open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року 15:13

м. Полтава

Справа № 816/134/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника відповідача - Кражана М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лубенському районі Полтавської області про стягнення суми допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області (далі - позивач, УПФУ в м. Лубнах та Лубенському районі) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лубенському районі Полтавської області (далі - відповідач) про стягнення суми допомоги на поховання за вересень 2014 року у розмірі 183,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що в порушення вимог Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, відповідач відмовився приймати до заліку та відшкодування суму допомоги на поховання померлого, який отримував пенсію по інвалідності у зв'язку із нещасним випадком на виробництві, за вересень 2014 року у розмірі 183,60 грн. При цьому, позивач вважає безпідставними посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 №826 "Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", так як до відшкодування пред'явлено суму допомоги на поховання, яка виплачується відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які здійснили поховання, в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Натомість, 30.01.2015 від нього надійшов лист, в якому останній, зокрема, просив розглянути справу за відсутності уповноваженого представника управління.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову. У своїх поясненнях зазначив, що пунктом 2 Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 №826, встановлено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг встановлюються правлінням Фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції Фонду. Тобто, Фонд несе витрати на поховання лише у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві, який стався за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому тільки у зазначених випадках підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду виплачені суми допомоги на поховання. Разом з тим, у відповідача відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт причинного зв'язку між смертю ОСОБА_2 та отриманими останньою травмами або іншим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві, що є необхідною умовою для здійснення відшкодувань як особам, які здійснили поховання померлого, так і органам Пенсійного фонду України. У зв'язку з викладеним, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до таблиці розбіжностей до довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень 2014 року відповідачем, зокрема, не була врахована сума витрат на виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 у розмірі 183,60 грн (а.с. 7).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105-XIV.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку, витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 2 частини 9 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Аналіз норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до пункту 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, медико-соціальні експертні міські, районні, міжрайонні комісії визначають, зокрема, причини смерті інваліда або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого.

Враховуючи те, що докази, які підтверджують причинний зв'язок смерті громадянки ОСОБА_2 з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, професійним захворюванням, позивачем не надані, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування відповідачем понесених управлінням Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області витрат на поховання зазначеної особи.

При вирішенні даного спору судом у відповідності до вимог статті 2442 Кодексу адміністративного суду України враховано правову позицію Верховного Суду України щодо зобов'язання Фонду відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, висловлену в постанові від 23.05.2011, а також враховано правову позицію Вищого адміністративного суду України згідно ухвали від 09.08.2012 в провадженні № К/9991/22861/12.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про стягнення допомоги на поховання за вересень 2014 року в розмірі 183,60 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лубенському районі Полтавської області про стягнення суми допомоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2015 року.

Суддя І.Г. Ясиновський

Джерело: ЄДРСР 42594562
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку