open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2015 р. Справа № 911/4853/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТРАНС ОПЕРАТОР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТРАНС ЛС»

про розірвання договору та компенсацію завданих збитків

Суддя Антонова В.М.

За участю представників:

від позивача Лапін Д.А. (дов. № 1 від 12.01.2015);

від відповідача Чиж С.С. (дов. б/н від 26.12.2014).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТРАНС ОПЕРАТОР» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТРАНС ЛС» (далі - відповідач) з вимогами про розірвання договору про надання складських послуг № S-01-12 від 20.04.2012 та про стягнення 76 248,16 грн завданих збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання складських послуг № S-01-12 від 20.04.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2014р. порушено провадження у справі № 911/4853/14, розгляд справи призначено на 18.12.2014.

02.12.2014 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів № 3343 від 01.12.2014 (вх. № 27004/14 від 02.12.2014), яке задоволене судом.

18.12.2014 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 28488/14 від 18.12.2014), згідно якого останній не погодився з вимогами позовної заяви, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2014 продовжено строк вирішення спору у справі № 911/4853/14 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 29.01.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2015 підтримав позов в повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТРАНС ЛС» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТРАНС ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ» (в подальшому перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТРАНС ОПЕРАТОР», далі - Замовник) укладено договір на надання складських послуг № S-01-12, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника надати замовнику складські послуги, а замовник прийняти такі послуги та здійснити їх оплату.

Згідно п. 1.2 договору місце надання послуг: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 23-Ж.

Відповідно до п. 6.1 договору договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2013. Договір щоразу подовжується на один рік, якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону, не пізніше, ніж за два місяці до закінчення терміну дії договору, щодо рішення не продовжувати його. Кількість послідовних пролонгацій не обмежена.

Предметом позову є вимоги про розірвання договору про надання складських послуг № S-01-12 від 20.04.2012 та про стягнення 76 248,16 грн завданих збитків.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 957 Цивільного кодексу України визначено, що за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Згідно ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору (ст. 652 ЦК України).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач використовує передане йому на зберігання майно у своїй господарській діяльності, що на думку позивача, є порушенням істотних умов договору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, позивач не надав належних доказів обґрунтування своїх позовних вимог щодо порушення істотних умов договору, що може призвести до його розірвання.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про видачу товарно-матеріальних цінностей, що були передані на зберігання згідно договору.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про розірвання договору про надання складських послуг № S-01-12 від 20.04.2012, є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 76 248,16 грн грошової суми завданих збитків як наслідок розірвання договору.

Згідно ч.ч. 2, 3 та 5 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Враховуючи вищевикладене та те, що суд відмовив у задоволенні вимоги про розірвання договору про надання складських послуг № S-01-12 від 20.04.2012, господарський суд Київської області дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 76 248,16 грн грошової суми завданих збитків як наслідок розірвання договору, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 06.02.2015

Джерело: ЄДРСР 42594474
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку