open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року Справа № П/811/4505/14

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення суми податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач, Олександрійська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого ч.3 цієї статі, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається за місцезнаходженням відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ухвалу про відкриття скороченого провадження було 27.12.2014р. (а. с. 26), станом на 26.01.2015 року - заперечення на позовну заяву чи заяву про визнання позову до суду відповідачем подано не було.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 19.11.1999 року (а.с.4). З 25.11.1999 року відповідач перебуває на обліку в Олександрійській ОДПІ як платник податків (а.с.5) .

Відповідачем було обрано спрощену систему оподаткування на підставі заяви від 23.01.2012 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вид діяльності - "роздрібна торгівля продуктами" (а.с.6-7).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України 291.2. спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

ФОП ОСОБА_1 обрав ІІ групу платників єдиного податку та ставку 20%. Таким чином, у 2013 році відповідач повинен був сплачувати 229,40 грн. (20 % від 1147,00 грн.) та у 2014 році повинен був сплачувати 243,60 грн. ( 20 % від 1218,00 грн.).

Посадовою особою Олександрійської ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного податку, результати якої оформлено актом №000216/11-26-17-01/НОМЕР_1 від 18.07.2014р. (а.с.19)

За результатами перевірки податковим органом сформовано податкове повідомлення - рішення №0015701701 від 18.07.2014р., яким відповідачу нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 2107,20 грн. (а.с.19, зв. бік).

Крім того, матеріалами справи встановлено, що відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 27.01.2014 року, задекларувавши суму податку по орендній платі, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 14764,80 грн. (період сплати січень -грудень 2014 року.) (а.с.18).

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подання податкової декларації до податкового органу передбачено ст. 49 ПК України.

Згідно з пп.. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу у порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

22.01.2014 року відповідачу виставлено податкову вимогу №77-17 на суму податкового боргу (а.с.20). Вказана податкова вимога вручена боржнику 22.01.2014р.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суд вважає, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу відповідно до вимог статті 58 ПК України, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Згідно облікових даних відповідача сума заборгованості відповідача складає 6213,92 грн.

Відповідачем доказів повної або часткової сплати податкового боргу, заперечень проти позову суду не надано.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ін.код - НОМЕР_2) податковий борг з єдиного податку в розмірі 4992 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 96 коп. та по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 1220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 96 коп. на користь Державного бюджету України в особі Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження виконується негайно.

Суддя підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом

Джерело: ЄДРСР 42592425
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку