open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Головуючий у 1 інстанції - Моцний В.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року справа №242/2902/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Губської Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2014 року у справі № 242/2902/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа - Відокремлений підрозділ «Шахта Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірним рішення Управління від 18 серпня 2014 року № 1105 про відмову в призначені йому пенсії; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11 серпня 2014 року № 2125 про визначення пенсії позивача на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зниженням пенсійного віку; зобов'язання Управління зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період навчання в ПТУ № 41 з 01 вересня 1976 року по 09 червня 1980 року; зобов'язання Управління зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період служби в лавах Радянської армії з 18 жовтня 1980 року по 15 жовтня 1982 року (а.с. 2-5).

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області задоволено частково. Визнано неправомірним і скасовано рішення відповідача № 1105 від 18 серпня 2014 року про відмову в призначенні пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 11 серпня 2014 року № 2125 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із зниженням пенсійного віку. Зобов'язано відповідача зарахувати до пільгового страхового стажу роботи позивача (за Списком № 1) період навчання в ПТУ № 41 з 01 вересня 1976 року по 09 червня 1980 року. Зобов'язано Управління зарахувати до пільгового страхового стажу роботи (за Списком № 1) період служби в лавах Радянської Армії пропорційно наявному пільговому страховому стажу - 01 рік 11 місяців 14 днів (а.с. 10-11).

Не погодившись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2014 року у справі № 242/2902/14-а визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивачем, 21 січня 2015 року, направлено клопотання до суду апеляційної інстанції про розгляд справи за його відсутності (а.с. 52).

22 січня 2014 року представником третьої особи Відокремленого підрозділу «Шахта Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» направлено клопотання про розгляд справи за його відсутності. Крім того, у клопотанні зазначено про заперечення на апеляційну скаргу. Просить суд залишити без змін рішення суду першої інстанції (а.с. 53).

26 січня 2014 року до Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про розгляд справи за його відсутності (а.с. 55).

Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 11 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зниженням пенсійного віку (а.с. 27).

18 серпня 2014 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області прийнято Рішення № 1105 «Про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії», яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю 7 років пільгової роботи.

Відповідно до Рішення Управління, позивачу не зараховано до пільгового стажу роботи позивача весь період служби в лавах Радянської Армії з 18 жовтня 1980 року по 15 жовтня 1982 року . Позивачу зараховано до пільгового стаж роботи позивача - 01 рік 11 місяців 14 днів за період навчання в ПТУ № 41 з 01 вересня 1976 року по 09 червня 1980 року (а.с. 16).

Відповідно до Протоколу № 2125 від 18 серпня 2014 року ОСОБА_2 не має право на пенсію у зв'язку з недостатністю пільгового стажу (зворотній бік а.с. 27).

Відповідно до Розрахунку стажу ОСОБА_2 на час звернення до Управління із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача склав 36 років 07 місяців 08 днів, з яких 1 рік 11 місяців 14 днів є пільговим стажем. До пільгового стажу зараховані періоди роботи позивача на шахті «Україна»: з 10 вересня 1979 року по 15 травня 1980 року в якості учня підземного машиніста електровозу дільниці всередині-шахтного транспорту (00 років 08 місяців 06 днів); з 12 червня 1980 року по 06 жовтня 1980 року в якості підземного машиніста електровозу дільниці всередині-шахтного транспорту (00 років 03 місяці 25 днів); з 27 серпня 2013 року по 11 серпня 2014 року в якості учня машиніста підземних установок на дільниці стаціонарного обладнання (00 років 11 місяців 13 днів) (зворотній бік а.с. 27).

Суд першої інстанції, приймаючи спірне рішення, виходив з того, що період служби позивача у лавах Радянської армії має бути зарахованим до пільгового стажу позивача пропорційно наявному в нього пільгового стажу, на підставі положень розділу VII Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року № 590. Посилаючись на ті ж самі норми права, суд першої інстанції також дійшов висновку, що період навчання у ПТУ № 41 не зараховано до стажу роботу неправомірно.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), який відповідно преамбули якого, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, види пенсійного забезпечення та пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону № 1058.

Згідно ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Як вбачається з положень ст. 13 Закону № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 14 Закону № 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

З 01 січня 2006 року умови зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах часу проходження строкової служби та навчання у професійно-технічному навчальному закладі встановлені положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII із змінами внесеними до них Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 02 червня 2005 року № 2636-IV.

Законом № 2636 внесено наступні зміни до вищевказаних законів:

- абзац другий пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнити двома реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах".

- частину першу статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» доповнити абзацом другим такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на

пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 01 вересня 1976 року по 09 червня 1980 року навчався за спеціальністю, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та до призову на військову службу з 12 червня 1980 року по 06 жовтня 1980 року працював підземним машиністом електровозу, але безпосередньо після служби не працював на посаді, яка дає право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене та керуючись нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що період проходження військової служби не має бути зарахованим до пільгового стажу, а період навчання за спеціальністю має бути зараховано до пільгового стажу пропорційно наявному пільговому стажу. При цьому, якщо є одночасно період навчання, виборна робота та період проходження військової служби, то сумарно ці періоди не повинні перевищувати наявний стаж роботи на пільгових умовах.

Отже, суд погоджується з висновком Управління Пенсійного фонду щодо відсутності права у позивача в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 2 ст. 14 Закону № 1788, та вважає, що Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № 1105 від 18 серпня 2014 року є правомірним та обґрунтованим.

Щодо посилання суду першої інстанції на норми ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та положення розділу VII Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року № 590, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст. 100 Закону № 1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Аналізуючи зміст вищенаведених законодавчих норм колегія судів приходить до висновку, що ст. 100 Закону № 1788 не підміняє ст.13 Закону № 1788 в питаннях визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише вирішує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення вказаних пенсій.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що в даному випадку вимоги ст. 100 Закону № 1788 не можуть бути використані при вирішенні спірних правовідносин між сторонами.

Щодо посилання суду першої інстанції на положення розділу VII Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року № 590, суд зазначає наступне.

За правилами ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, виходячи із визначених в ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, в частині визначення порядку зарахування періодів навчання та проходження строкової служби до пільгового стажу слід застосовувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII із змінами внесеними до них Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 02 червня 2005 року № 2636-IV, які мають вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року № 590.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11 серпня 2014 року № 2125 про визначення пенсії позивача на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зниженням пенсійного віку, суд дійшов висновку, що ці вимога є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заява позивача про призначення пенсії вже була розглянута та по ній вже було винесено рішення. Обов'язку розглядати повторно одну і тут саму заяву у Пенсійного фонду не має.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області - задовольнити.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2014 року у справі № 242/2902/14-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа - Відокремлений підрозділ «Шахта Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Л.В. Губська

Джерело: ЄДРСР 42539288
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку