Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Бабій А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Варикаші О. Д., Станкевича В. А.,

при секретарі Стадніченко А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до авіакомпанії "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Гута-Україна", про відшкодування шкоди завданої здоров'ю внаслідок авіакатастрофи, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09. 04. 2014 р.,

в с т а н о в и л а:

18. 07. 2013 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом "про відшкодування шкоди завданої здоров'ю внаслідок авіакатастрофи" до авіакомпанії "Південні авіалінії", третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Гута-Україна" (далі ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна"), про стягнення в національній валюті з авіакомпанії "Південні авіалінії" на його користь компенсаційної страхової виплати за тілесне ушкодження пасажира у розмірі еквівалентному сумі 113100 спеціальних прав запозичення, що на день складання позову дорівнює 172500 доларів США або 1378792,5 грн. і моральної шкоди в розмірі 150000 грн. з тих підстав, що він уклав з відповідачем договір авіаперевезення, що підтверджується пасажирським квитком, і 13. 02. 2013 р., перебуваючи на борту повітряного судна літака Ан-24РВ, що летів за маршрутом Одеса-Донецьк при посадці у аеропорту м. Донецьк потратив в авіакатастрофу, внаслідок якої отримав легкі тілесні ушкодження, було пошкоджено та зіпсовано належні йому речі, а також йому завдано моральну шкоду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09. 04. 2014 р. зазначені позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з авіакомпанії "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_2 компенсаційну страхову виплату за тілесне ушкодження пасажира в розмірі 2008080 грн., моральну шкоду в розмірі 7000 грн., а всього 2015080 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду:

1. з виключенням з мотивувальної частини рішення суду абзацу 6 на аркуші 2 "Як вбачається з п. 3.3 Договору страхування № 11-107-04-01/13 від 19. 12. 2012 р., що укладений між ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" та авіакомпанією "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та страхового сертифікату № 11-107-04-01/13 до вказаного договору страхування, ліміт відповідальності ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам і багажу обмежений лімітом 20000 доларів США на кожного пасажира" і 1 речення в абзаці 5 на аркуші 3 "Водночас, судом відхиляються заперечення відповідача в частині покладення матеріальної відповідальності за завдану внаслідок авіакатастрофи шкоду на страхувальника, оскільки згідно з наявними в матеріалах справи доказами, та виходячи з приписів ст. 204 УК України відповідачем не доведений як розмір ліміту страхового відшкодування так і виконання в повному обсязі умов договору страхування відповідальності експлуатанта за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, № 11-107-04-01/13 від 19. 12. 2012 р." з підстав їх суперечливості і невідповідності матеріалам справи та законодавству, а також з посиланням на рішення та ухвали судів за аналогічними по змісту позовами, в яких він надавав правову допомогу позивачам, в яких суди встановили, що ліміт відповідальності за договором страхування становить 190280 доларів США;

2. стягнути з авіакомпанії "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю моральну шкоду в розмірі 150000 грн. тому, що суд не в повній мірі прийняв до уваги доведеність та обґрунтованість обставин порушення його законних прав, тривалість такого порушення, пов'язані з ним незручності, та порушенням укладу життя. Зазначив, що в позовній заяві він вказував на те, що при визначенні розміру моральної шкоди він виходив з наступних обставин: матеріальний стан позивача та відповідача, завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, в радіусі 1 м загинуло 3 людини, наявність реальної загрози життю при авіакатастрофі, виникнення фобії щодо авіаперельотів, а також, що вже на протязі майже 2 років він не використовує авіаперельоти саме з причини фобії;

2. в решті рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги; Унтілова О. Є., представник авіакомпанії "Південні авіалінії", просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги щодо відшкодування моральної шкоди; Шпилєва О. В., представник ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна", просила залишити рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 303 ч. 1 ЦПК України перевіряє рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в судів першої інстанції, тобто лише стосовно часткової відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди і виключення зазначених в апеляційній скарзі речень з рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок авіакатастрофи, яка мала місце 13. 02. 2013 р., відповідно до чинного законодавства позивач, як потерпілий, має право на компенсаційну виплату саме з авіакомпанії за тілесне ушкодження пасажира в розмірі 2008080 грн. з урахуванням визначення розміру цієї компенсації в розмірі 2023080 грн. і частково отриманої позивачем суми в розмірі 15000 грн., а моральну шкоду визначив не в розмірі 150000 грн., а в розмірі 7000 грн. з урахуванням конкретних обставин справи і того, що в результаті катастрофи позивач зазнав моральної шкоди внаслідок душевних страждань, порушення звичайного ритму життя, які негативно позначились на його загальному психологічному стані.

При цьому, в рішенні суду першої інстанції вказано на аркуші 2 - "Як вбачається з п. 3.3 Договору страхування № 11-107-04-01/13 від 19. 12. 2012 р., що укладений між ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" та авіакомпанією "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та страхового сертифікату № 11-107-04-01/13 до вказаного договору страхування, ліміт відповідальності ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам і багажу обмежений лімітом 20000 доларів США на кожного пасажира", а на аркуші 3 - "Водночас, судом відхиляються заперечення відповідача в частині покладення матеріальної відповідальності за завдану внаслідок авіакатастрофи шкоду на страхувальника, оскільки згідно з наявними в матеріалах справи доказами, та виходячи з приписів ст. 204 УК України відповідачем не доведений як розмір ліміту страхового відшкодування так і виконання в повному обсязі умов договору страхування відповідальності експлуатанта за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, № 11-107-04-01/13 від 19. 12. 2012 р.".

Проте з рішенням суду першої інстанції, в частині яка оскаржена, в повному обсягу погодитися не можна з таких підстав.

Судом встановлено, що 19. 12. 2012 р. між відповідачем у справі - авіакомпанією "Південні авіалінії" та третьою особою у справі - страховою компанією "Гута-Україна" укладено договір № 11-107-04-01/13 обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта ПС/повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, за багаж і ручну поклажу, за яким відповідно до Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12. 10. 2002 р. № 1535 страхове відшкодування виплачується страховиком страхувальнику, а не пасажиру.

За договором авіаперевезення з авіакомпанією "Південні авіалінії" 13. 02. 2013 р. ОСОБА_2 в якості пасажира на підставі квитка здійснював переліт літаком Ан-24РВ бортовий номер UR-WRA, власником і експлуатантом якого є авіакомпанія "Південні авіалінії", за маршрутом Одеса-Донецьк і в цей же день під час заходу на посадку в аеропорту Донецьк сталася катастрофа вказаного літака через втрату швидкості літака при метеоумовах, до яких командир літака не був підготовлений та допущений.

Внаслідок катастрофи ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які мають незначні швидкоплинні наслідки не більше 6 днів і за цією ознакою віднесені до легких тілесних ушкоджень, вартість втрачених та зіпсованих речей ОСОБА_2 становила 9785 грн., а вартість придбаних у зв'язку з авіаційною подією речей, їжі, квитків на літак та ліків склала 2199,15 грн.

Вказані обставини особи, які беруть участь у справі, не оспорюють і не заперечують.

В частині оспорюваних ОСОБА_2 речень у змісті рішення суду першої інстанції у даній справі апеляційний суд встановив наступне.

На а. с. 2 рішення суду першої інстанції є речення - "Як вбачається з п. 3.3 Договору страхування № 11-107-04-01/13 від 19. 12. 2012 р., що укладений між ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" та авіакомпанією "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та страхового сертифікату № 11-107-04-01/13 до вказаного договору страхування, ліміт відповідальності ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам і багажу обмежений лімітом 20000 доларів США на кожного пасажира" з посиланням на а. с. 93, 95.

При цьому, з матеріалів справи видно, що на а. с. 93 знаходиться ксерокопія лише одного окремого аркуша з посиланням на договір страхування № 11-107-04-01/13 і в п. 3.3 Межа відповідальності перед пасажирами на цьому аркуші викладено, що страхова сума юридичної відповідальності повітряного перевізника перед пасажирами за випадкову шкоду життю і здоров'ю, включаючи смерть, не перевищує: перед кожним пасажиром - 20000 доларів США: на повітряне судно Ан-24 РВ бортовий номер UR-WRA в цілому - 960000 доларів США, а в п. 3.4 Строк страхування вказано з 00.00 год. за Київським часом 01 січня 2013 року до 24.00 годин за Київським часом 31 грудня 2013 року.

А на а. с. 95 знаходиться ксерокопія страхового сертифікату № 11-107-04-01/13 з підписом від імені Генерального директора ПрАТ "СК "Гута-Україна" з вказівкою, що страхувальником і застрахованою особою є ТОВ Авіакомпанія "Південні авіалінії", повітряне судно Ан-24 РВ бортовий номер UR-WRA, застраховані ризики - відповідальність перед третіми особами і перед 48 пасажирами, включаючи поклажу та багаж, страхова сума (ліміт) відповідальності експлуатанта/повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, за багаж, поклажу - USD 1658000 на будь-яку подію і сукупно за період при цьому відповідальність перед 1-м пасажиром обмежена за шкоду життю та здоров'ю, включаючи смерть, в розмірі 20000 USD і не більше 960000 на повітряне судно у цілому згідно договору страхування № 11-107-04-01/13.

Разом з тим, на а. с. 62-82 є завірена мокрою печаткою авіакомпанії "Південні авіалінії" копія повного тексту договору № 11-107-04-01/13 обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта ПС/повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, за багаж і ручну поклажу від 19. 12. 2012 р., укладеного між ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" і ТОВ Авіакомпанія "Південні авіалінії", з реквізитами сторін та відповідними печатками, в якому у п. 3.3 Межа відповідальності перед пасажирами зазначено, що страхова сума юридичної відповідальності повітряного перевізника перед пасажирами за випадкову шкоду життю і здоров'ю (включаючи смерть) і втрату або пошкодження багажу пасажира не перевищує: перед кожним пасажиром - USD 190280, яка включає USD 7510 - за шкоду, завдану пасажиру внаслідок його затримки при повітряному перевезенні і USD 1810 - знищення, втрата, пошкодження багажу і/або шкода, завдана пасажиру внаслідок затримки в перевезенні його багажу. На ПС Ан-24 РВ бортовий номер UR-WRA в цілому - USD 9133440.

А на а. с. 83 є завірена мокрою печаткою авіакомпанії "Південні авіалінії" копія страхового сертифікату № 11-107-04-01/13 з підписом від імені Генерального директора ПрАТ "СК "Гута-Україна" з вказівкою, що страхувальником і застрахованою особою є ТОВ Авіакомпанія "Південні авіалінії", повітряне судно Ан-24 РВ бортовий номер UR-WRA, застраховані ризики - відповідальність перед третіми особами і перед 48 пасажирами, включаючи поклажу та багаж, страхова сума (ліміт) відповідальності експлуатанта/повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, за багаж, поклажу - USD 9760000 на будь-яку подію і сукупно за період, при цьому відповідальність перед 1-м пасажиром обмежена USD 190280, яка включає:

- шкоду життю та здоров'ю (включаючи смерть) - USD 180960 на кожного пасажира;

- шкоду, заподіяну пасажиру внаслідок його затримки при повітряному перевезенні USD 7510 на кожного пасажира;

- знищення, втрата, пошкодження поклажі і багажу та/або шкода, заподіяна пасажиру внаслідок затримки у перевезенні його багажу - USD 1810 на кожного пасажира.

Тобто, наявні у справі дані щодо страхової суми (ліміту) відповідальності за договором страхування між авіакомпанією та страховою компанією є різними та суперечливими, чому суд першої інстанції не дав ніякої оцінки і за таких обставин необґрунтовано використав у змісті рішення лише одні з них.

Крім того, в рішенні суду першої інстанції з посиланням на норми законодавства зазначається, що юридична відповідальність авіаперевізника за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира не може бути обмежена або виключена і не може бути у даному разі нижчою ніж 113100 СПЗ, що дорівнює 172500 доларів США та за офіційним курсом НБУ станом на 09. 04. 2014 р. становить 2023080 грн. і далі за текстом рішення суду першої інстанції на його а. 3 зазначено: "Водночас, судом відхиляються заперечення відповідача в частині покладення матеріальної відповідальності за завдану внаслідок авіакатастрофи шкоду на страхувальника, оскільки згідно з наявними в матеріалах справи доказами, та виходячи з приписів ст. 204 ЦК України відповідачем не доведений як розмір ліміту страхового відшкодування так і виконання в повному обсязі умов договору страхування відповідальності експлуатанта за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу № 11-107-04-01/13-1 від 19.12.2012р. Крім того, закон не дає можливості суду змінювати встановлені сторонами умови договору (порядок виплати страхового відшкодування), рівно як не дає можливості врегульовувати правовідносини в інший спосіб та порядок, ніж як це передбачено нормативно-правовим актом, а саме, Порядком і Правилами проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2012 року № 1535 щодо алгоритму виплати страхового відшкодування. Чинне законодавство України (як загальне так і спеціальне) відповідальність за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження авіапасажира покладає саме на перевізника".

З урахуванням зазначених суперечностей у справі щодо ліміту відповідальності, чому суд першої інстанції не дав належної оцінки і, що відшкодування за договором страхування не є предметом розгляду даної справи, де страхова компанія є третьою особою, а суд вирішив спір між сторонами на підставі норм законодавства, за якими належним відповідачем у даній справі є авіакомпанія, а не страхова компанія, чому суд першої інстанції дав належну оцінку і, що ніким із осіб, які брали участь у справі не оскаржено, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні і підлягають вилученню з рішення суду першої інстанції:

- на аркуші 2 рішення суду речення - "Як вбачається з п. 3.3 Договору страхування № 11-107-04-01/13 від 19. 12. 2012 р., що укладений між ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" та авіакомпанією "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та страхового сертифікату № 11-107-04-01/13 до вказаного договору страхування, ліміт відповідальності ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам і багажу обмежений лімітом 20000 доларів США на кожного пасажира";

- на аркуші 3 рішення суду речення - "Водночас, судом відхиляються заперечення відповідача в частині покладення матеріальної відповідальності за завдану внаслідок авіакатастрофи шкоду на страхувальника, оскільки згідно з наявними в матеріалах справи доказами, та виходячи з приписів ст. 204 ЦК України відповідачем не доведений як розмір ліміту страхового відшкодування так і виконання в повному обсязі умов договору страхування відповідальності експлуатанта за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу № 11-107-04-01/13-1 від 19.12.2012р.".

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині відмови у стягненні на користь позивача з відповідача моральної шкоди в розмірі 143000 грн. і зміни рішення суду першої інстанції в цій частині зі збільшенням розміру моральної шкоди з 7000 грн. до 150000, то в цій частині апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а за ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 заявив позовні вимоги до авіакомпанії-перевізника "про відшкодування шкоди завданої здоров'ю внаслідок авіакатастрофи" на підставі наявності між сторонами договірних відносин авіаперевезення позивача літаком відповідача, факту авіакатастрофи цього літака і завдання шкоди позивачу, який летів на цьому літаку, внаслідок цієї авіакатастрофи. Зазначив, що у зв'язку з настанням вищезазначеної події та завданої позивачу шкоди, він змушений нести постійні матеріальні витрати, пов'язані як з погіршенням стану його здоров'я, так і з порушенням установленого для нього способу життя та життєдіяльності.

При цьому, у позові щодо вимог про стягнення моральної шкоди вказав, що "самою подією так і випливаючими з неї наслідками" позивачу було завдано моральної шкоди; у зв'язку з настанням вищезазначеної події та завданою позивачу шкодою він змушений нести постійні матеріальні витрати, пов'язані як з погіршенням стану його здоров'я, так і з порушенням установленого для нього способу життя та життєдіяльності і вважає, що у відповідності до ст. ст. 23, 1167 ЦК України має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок авіакатастрофи, вважаючи з посиланням на те, що з законодавства України не випливає, що сама по собі виплата суми страхового відшкодування свідчить про наявність повного відшкодування моральної шкоди потерпілому або членам його сім'ї, моральну шкоду, яка йому спричинена внаслідок авіакатастрофи оцінив в 150000 грн., що дозволить йому хоч якось компенсувати ті страждання, які він отримав внаслідок авіакатастрофи, і при визначенні цієї суми врахував матеріальний стан позивача та відповідача, завдання шкоди джерелом підвищеної безпеки, що в радіусі 1 м від місця події, де він сидів, загинуло 3 людини, наявність реальної загрози смерті при авіакатастрофі, виникнення фобії щодо авіаперельотів.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано докази щодо матеріального стану позивача та відповідача, що в радіусі 1 м від місця події, де він сидів, загинуло 3 людини, виникнення у позивача фобії щодо авіаперельотів, в чому полягає порушення установленого для нього способу життя та життєдіяльності, на що вказує у позові ОСОБА_2, який у позові не вказував, що порушення звичайного ритму життя негативно позначились на його загальному психологічному стані, а також відсутні дані про наявність у позивача фактичних збитків в розмірі 150000 грн. внаслідок вказаної моральної шкоди.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 7000 грн. з урахуванням "конкретних обставин справи і того, що в результаті катастрофи позивач зазнав моральної шкоди внаслідок душевних страждань, порушення звичайного ритму життя, які негативно позначились на його загальному психологічному стані".

При цьому, суд першої інстанції виходив з положень ст. 1187 (Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки), ст. ст. 23, 1167 ЦК України, якими встановлено, що:

- відповідно до ст. 23 ЦК України (в межах позовних вимог) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, і моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; і розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, і при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування;

- згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Разом з тим, згідно зі ст. 98 Повітряного кодексу України повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником та пасажиром або вантажовідправником. Кожний договір повітряного перевезення та його умови засвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним перевізником або уповноваженими ним організаціями (агентами), зокрема, квитком при перевезенні пасажира, а за ст. 100 Повітряного кодексу України правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів, багажу, вантажу і пошти авіаперевізником, суб'єктами з наземного обслуговування, а також галузеві стандарти та нормативи якості такого обслуговування встановлюються авіаційними правилами України та мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів (ч. 2 статті), авіаперевізник несе відповідальність за втрату або шкоду, заподіяну під час перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти відповідно до вимог і правил, передбачених міжнародними договорами України, законодавством України, в тому числі авіаційними правилами України, розмір якої має бути однаковим для внутрішніх і для міжнародних рейсів (ч. 11 статті).

Повітряним кодексом України і Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу (затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 735 від 30. 11. 2012 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28. 12. 2012 р. за № 2219/22531, набрали чинності з 25. 01. 2013 р.), що розроблені з урахуванням вимог Монреальської конвенції 1999 року, Загальних умов перевезень пасажирів і багажу, встановлених Міжнародною асоціацією повітряного транспорту ("General Conditions of Carriage (passenger and baggage)", IATA), та резолюцій і рекомендованої практики Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA) і застосовуються до будь-якого міжнародного і внутрішнього перевезення пасажирів або багажу, яке здійснюється повітряним судном за плату або по найму, а також до перевезень повітряним транспортом, що здійснюються перевізником безкоштовно, до/з аеропортів, розташованих на території України та до пасажира, який подорожує рейсом (рейсами) згідно з квитком, не передбачено стягнення з перевізника моральної шкоди внаслідок тілесних ушкоджень, завданих пасажиру при авіаперевезенні, а встановлено, що перевізник не може виключити чи обмежити свою відповідальність за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира у даному випадку для кожного пасажира сумою у розмірі 113100 СПЗ (спеціальне право запозичання - розрахункова грошова одиниця, яка використовується Міжнародним валютним фондом і визначається як кошик валют, склад якого періодично переглядається МВФ для того, щоб він відображав відносне значення валют у світовій торгівлі та фінансових системах), що дорівнює 172500 доларів США та за офіційним курсом НБУ станом на 09. 04. 2014 р. становить 2 млн. 23 тис. 80 грн., що і встановлено судом як розмір шкоди завданої позивачу внаслідок отримання ним легких тілесних ушкоджень внаслідок авіакатастрофи.

При цьому, апеляційний суд відмічає, що Монреальською конвенцією (Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчинена 28 травня 1999 року в місті Монреалі) встановлено, що перевізник є відповідальним за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира (без поділу її на майнову, немайнову, моральну тощо) (ст. 17 Конвенції), але при цьому під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв'язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню (ст. 29 Конвенції).

Тобто, стягнення шкоди, завданої пасажиру при авіаперевезенні, має відповідати положенням Монреальської конвенції, положення якої не передбачають додаткове право пасажира на стягнення будь-яких виплат, зокрема, виплат на відшкодування моральної шкоди, що не стосуються компенсації фактичної шкоди і які не відповідають умовам та межам відповідальності, встановлених цією Конвенцією.

Законом України від 17. 12. 2008 р. № 685 - VI "Про приєднання України до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень" постановлено приєднатися до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчиненої 28 травня 1999 року у м. Монреалі (набрання чинності для України - 06. 05. 2009 р.).

Вказане положення має визначальне значення з урахуванням вимог ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 10 ЦК України, ст. 3 Повітряного кодексу України, ст. 42 Закону України "Про транспорт", ст. 2 ЦПК України та інших актів законодавства України, якими встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України; якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені актами законодавства України, застосовуються правила міжнародного договору.

З урахуванням викладеного апеляційний суд не вбачає підстав для зміни рішення суду першої інстанції в частині розміру моральної шкоди і задоволення вищевказаних доводів апеляційної скарги про збільшення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача-авіаперевізника на користь позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні з вилученням з нього зазначених вище речень, а в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін з наведених у даному рішенні підстав.

Керуючись ст. ст. 209, 304, 307 ч. 1 п. 3, 313-316, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Змінити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09. 04. 2014 р., вилучивши з нього наступні речення: на аркуші 2 - "Як вбачається з п. 3.3 Договору страхування № 11-107-04-01/13 від 19. 12. 2012 р., що укладений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гута-Україна" та авіакомпанією "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та страхового сертифікату № 11-107-04-01/13-1 до вказаного договору страхування, ліміт відповідальності ПрАТ "Страхова компанія "Гута-Україна" за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам і багажу обмежений лімітом 20000 доларів США на кожного пасажира" і на аркуші 3 - "Водночас, судом відхиляються заперечення відповідача в частині покладення матеріальної відповідальності за завдану внаслідок авіакатастрофи шкоду на страхувальника, оскільки згідно з наявними в матеріалах справи доказами, та виходячи з приписів ст. 204 ЦК України відповідачем не доведений як розмір ліміту страхового відшкодування так і виконання в повному обсязі умов договору страхування відповідальності експлуатанта за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, № 11-107-04-01/13-1 від 19. 12. 2012 р.".

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09. 04. 2014 р. залишити без змін з наведених у даному рішенні підстав.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій

О. Д. Варикаша

В. А. Станкевич