open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 39/190
Моніторити
Рішення /19.12.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /19.12.2011/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.12.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /12.12.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /21.11.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /02.11.2011/ Господарський суд Донецької області Рішення /02.11.2011/ Господарський суд Донецької області Рішення /01.11.2011/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.11.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /28.09.2011/ Господарський суд Донецької області Рішення /04.10.2010/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /20.09.2010/ Господарський суд м. Києва Рішення /25.08.2010/ Господарський суд Донецької області Ухвала суду /30.07.2010/ Господарський суд Донецької області Рішення /30.07.2010/ Господарський суд Донецької області Постанова /23.07.2009/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /05.06.2009/ Господарський суд м. Києва Рішення /14.12.2006/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /31.08.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /31.08.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /31.07.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /31.07.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /18.07.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /18.07.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.06.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /20.06.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області
emblem
Справа № 39/190
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Рішення /19.12.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /19.12.2011/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.12.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /12.12.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /21.11.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /02.11.2011/ Господарський суд Донецької області Рішення /02.11.2011/ Господарський суд Донецької області Рішення /01.11.2011/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.11.2011/ Господарський суд м. Києва Рішення /28.09.2011/ Господарський суд Донецької області Рішення /04.10.2010/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /20.09.2010/ Господарський суд м. Києва Рішення /25.08.2010/ Господарський суд Донецької області Ухвала суду /30.07.2010/ Господарський суд Донецької області Рішення /30.07.2010/ Господарський суд Донецької області Постанова /23.07.2009/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /05.06.2009/ Господарський суд м. Києва Рішення /14.12.2006/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /31.08.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /31.08.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /31.07.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /31.07.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /18.07.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /18.07.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.06.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /20.06.2006/ Господарський суд Дніпропетровської області
39/190

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


23.07.2009 № 39/190

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Моторного О.А.

суддів: Кошіля В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі Цецарському А.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Савельєв А.Л.,

від відповідача - Балаконенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим”

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.06.2009

у справі № 39/190 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим”

до Об’єднання підприємств „Українська ліга музичних прав”

про відшкодування моральної шкоди, завданої приниженням ділової репутації в розмірі 15000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Крим” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Об’єднання підприємств „Українська ліга музичних прав”, в якому просило зобов’язати відповідача негайно знищити всі примірники відеозапису, як такі, що суперечать ст.ст. 29, 32 Конституції України та ст.ст. 25, 91, 307 Цивільного кодексу України та зобов’язати відповідача відшкодувати моральну шкоду за приниження честі, гідності та ділової репутації позивача в сумі 15 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 у справі № 39/190 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати, а справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

15 липня 2008 року з 22.57 по 22.58 години приватним підприємцем Ховхун Юрієм Едуардовичем, як представником ОП „Українська ліга музичних прав”, у присутності представників громадськості Цір Сергія Григоровича та Бережного Ігната Володимировича у приміщенні бару „Вікна” за адресою: м. Київ, вул. Московська, 17 були зафіксовані за допомогою мобільного телефону „Моторола”(модель „Motorazr v3i”) факти публічного виконання фонограм музичних творів шляхом їх подання через репродуктори, розташовані у приміщенні зазначеного закладу, внаслідок чого виконання музичних творів було доступно для сприйняття відвідувачами та персоналом закладу, про що складено акт фіксації фактів публічного виконання музичних творів від 15.07.2008.

Згідно свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 3 від 07.10.2003, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Об’єднання підприємств „Українська ліга музичних прав” уповноважене здійснювати збір і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм:

комерційне використання зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах виконань, публічне виконання опублікованих з комерційною метою фонограм та їх примірників, публічна демонстрація опублікованих з комерційною метою відеограм та їх примірників у місцях з платним, безплатним входом;

публічне сповіщення та ретрансляція (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, а також безпосередньо фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників у передачах ефірного і (або) супутникового радіомовлення;

публічне сповіщення та ретрансляція (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах виконань, а також безпосередньо фонограм і (або) відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників у передачах ефірного і (або) супутникового телебачення, кабельного радіомовлення, і (або) телебачення чи через мережу Інтернет

у порядку, визначеному в постанові Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 „Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати”, та контроль за правомірним використанням таких фонограм (відеограм).

Відповідно до рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 02.04.2009 за № 7/2009-УО та на підставі виданого свідоцтва № 5/УО від 02.04.2009 Об’єднання підприємств „Українська ліга музичних прав” уповноважене здійснювати збір і розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного виконання фонограм, опублікованих з комерційною метою, публічної демонстрації відеограм, опублікованих з комерційною метою, а також контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеограм і зафіксованих у них виконань.

Також відповідно до вказаного рішення попереднє свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 3 від 07.10.2003, видане відповідачу було визнане таким, що втратило чинність та є недійсним з дня прийняття Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України вказаного рішення від 02.04.2009 за № 7/2009-УО.

Відповідно до ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов’язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами. До відносин, пов’язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об’єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 449 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України „Про авторське право і суміжні права” об’єктами суміжних прав є: виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; фонограми, відеограми; передачі (програми) організацій мовлення.

Згідно з ч. 1 ст. 452 Цивільного кодексу України до майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт суміжних прав належить право на використання об’єкта суміжних прав.

Частиною другою статті 39 Закону України „Про авторське право і суміжні права” встановлено, що майнові права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права” передбачено, що допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) які опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників, як публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми, або її примірника.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права” розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України „Про авторське право і суміжні права” особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов’язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 „Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати”(в редакції від 08.06.2005, чинній на момент здійснення відповідачем відео зйомки) був затверджений порядок та процедура нарахування та виплати винагороди (роялті) виробникам фонограм, відеограм та їх примірників, а також зафіксованих у них виконань.

Згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 (в редакції від 08.06.2005, чинній на момент здійснення відповідачем відео зйомки) до числа суб’єктів, які здійснюють комерційне використання фонограм і (або) відеограм, належать, зокрема, бари, кафе, ресторани та інші підприємства громадського харчування.

Доводи позивача про те, що відповідачем проведено несанкціоновану відео зйомку та порушено право приватної власності, право на свободу та особисту недоторканність не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки як вбачається із акту фіксації фактів публічного виконання музичних творів від 15.07.2008, метою такої відео зйомки була фіксація факту публічного виконання фонограм та зафіксованих у них музичних творів, а не відео зйомка конкретних фізичних осіб, і крім того, такі права як право на свободу та особисту недоторканність належать фізичним, а не юридичним особам.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана юридичній особі, полягає у приниженні її ділової репутації.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію” ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб’єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв’язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб’єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як встановлено вище, відповідач, здійснюючи відео зйомку з метою фіксації факту публічного виконання фонограм та зафіксованих у них музичних творів позивачем, правомірно здійснював збирання інформації на підтвердження такого факту.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” від 27.02.2009 № 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

На підставі викладеного, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позивач належними засобами доказування не довів факту приниження відповідачем ділової репутації позивача неправомірними рішеннями, діями (бездіяльністю) та з вини відповідача.

У зв’язку з тим, що позивачем не доведено ні факту збирання відповідачем недостовірної інформації, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію позивача, ні фактів її поширення, суд першої інстанції правомірно також визнав, що наявні у відповідача примірники відеозапису фактів публічного виконання позивачем фонограм та зафіксованих у них музичних творів не підпадають під поняття недостовірної інформації, яка повинна бути вилучена з метою її знищення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване та правильне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим” не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 у справі № 39/190 не підлягає скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -


ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 у справі № 39/190- без змін.

2. Матеріали справи № 39/190 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Моторний О.А.


Судді Кошіль В.В.


Шапран В.В.




Джерело: ЄДРСР 4225455
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку