open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 569/16460/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особі судді Куцоконя Ю.П.,

pозглянувши в порядку письмового провадження в мiстi Рiвне

спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про перерахунок розміру пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне, в якому просить суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо відмови в перерахунку її пенсії згідно даних довідки Державної податкової інспекції у місті Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 16 вересня 2014 року № 17359/10/1716-05-33 у розмірі 84% заробітної плати з урахуванням посадового окладу в розмірі 1050 грн, надбавки за спеціальне звання у розмірі 100 грн, винагороди за вислугу років у розмірі 40%, згідно із Постановою Кабінету міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання» в сумі 460 грн, надбавки за високі досягнення праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 805 грн, премії у розмірі 361,20 грн, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 2100 грн. Також просить суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Рівне провести вказаний перерахунок і виплату пенсії по Закону України «Про державну службу» у розмірі 84% заробітної плати, починаючи з 01 жовтня 2014 року відповідно до довідки Державної податкової інспекції у місті Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 16 вересня 2014 року № 17359/10/1716-05-33 з урахуванням усіх її складових.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 подали суду письмові заяви, в яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять розгляд справи провести у їх відсутності.

Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне подало суду письмові заперечення на позов, в яких позов не визнало і просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Представник управління Пенсійного фонду України в місті Рівне в судове засідання не прибув. Відповідач про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має загальний стаж роботи (страховий стаж) 35 років 2 місяці 2 дні, з яких 14 років 17 днів пропрацювала на посадах державного службовця. З 15 вересня 2005 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Рівне та отримує пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

З 01 лютого 2008 року у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України № 34 від 06 лютого 2008 року та відповідно до поданої заяви від 14 березня 2008 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки № 10644/05-38 від 12 березня 2008 року, виданої Державною податковою інспекцією у місті Рівне.

Розмір заробітної плати для обчислення пенсії з 01 лютого 2008 року (2431,20 грн) був обрахований відповідачем виходячи із посадового окладу станом на 01 лютого 2008 року за посадою старшого державного податкового інспектора - 1050 грн, надбавки за спеціальне звання (інспектор податкової служби І рангу) - 100 грн, надбавки за вислугу років (20%) - 230 грн, надбавки за високі досягнення у праці (50%) - 690 грн, премії (34,4%) - 361,20 грн.

18 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про перерахунок та виплату їй пенсії з урахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 40%, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення. До заяви позивачем було надано довідку Державної податкової інспекції у місті Рівне ГУ Міндоходів у Рівненській області за № 17359/10/1716-05-33 від 16 вересня 2014 року.

Як зазначено у вказаній довідці, заробітна плата за посадою старшого державного податкового інспектора, з якої призначено пенсію, для її перерахунку з 01 лютого 2008 року становить 4876,20 грн і складається з: посадового окладу - 1050 грн, надбавки за спеціальне звання (інспектор податкової служби І рангу) - 100 грн, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (50%) - 805 грн, премії (34,4%) - 361,20 грн, інших виплат - 2560 грн (винагороди за вислугу років у розмірі 40% - 460 грн, матеріальної допомоги на оздоровлення - 1050 грн, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань - 1050 грн).

На всі виплати, включені у довідку, нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Рівне у перерахунку пенсії ОСОБА_1 було відмовлено.

При цьому, управлінням Пенсійного фонду України в місті Рівне винагорода за вислугу років (40%), що виплачується посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013, при перерахунку пенсії позивача врахована не була з посиланням на те, що ця винагорода не належить до виплат, які враховуються при обчисленні пенсій державного службовця. Що стосується матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, то вказані допомоги, на думку відповідача, не є складовими частинами заробітної плати і не зазначені в переліку складових заробітної плати, передбаченому частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу», а тому також не були включені до заробітку, який враховується при обчисленні пенсій позивачу як державному службовцю.

Такі дії відповідача суд визнає протиправними.

Відповідно до вимог статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

На підставі даного Закону, пенсія ОСОБА_1 була нарахована з розрахунку 84% заробітку, виходячи з її стажу на посаді державного службовця.

Відповідно до статті 33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до положень якого винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби залежно від стажу роботи і обчислюється у відсотках, виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Нарахування та виплата винагороди за вислугу років провадяться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах встановленого фонду оплати праці.

Винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства.

Таким чином, з наведеного вбачається, що винагорода за вислугу років, встановлена посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого органам державної податкової служби в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, у даному випадку пенсію державного службовця.

За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зі збільшенням за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, висновки управління Пенсійного фонду в місті Рівне про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: відповідачем перевагу було надано положенням законів № 3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Рівне зробити перерахунок та виплачувати їй пенсію з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про державну службу» є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Враховуючи вимоги статті 45 Закону № 1058-IV та приймаючи до уваги те, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернулася 18 вересня 2014 року, перерахунок її пенсії має бути проведений з 01 жовтня 2014 року.

Разом з тим, суд вважає, що при проведенні перерахунку та виплаті позивачу пенсії з 01 жовтня 2014 року у складі заробітної плати, з якої має бути проведений такий перерахунок, необхідно враховувати матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань не у розмірі по 1050 грн, як просить позивач, а у розмірі, що становить 1/12 згаданих сум, оскільки вказані допомоги виплачувалися позивачу не щомісячно, а один раз на рік.

Згідно вимог частини другої статті 161 КАС України, при прийнятті постанови суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року № 21-430а11.

Керуючись ст.ст.11,17,18,71,160,161,162,183-2,186 КАС України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням фактично отриманої надбавки за вислугу років в розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Рівне провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01 жовтня 2014 року пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 84% заробітної плати згідно довідки Державної податкової інспекції у місті Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 16 вересня 2014 року № 17359/10/1716-05-33, з урахуванням її складових: посадового окладу в розмірі 1050 грн, надбавки за спеціальне звання у розмірі 100 грн, винагороди за вислугу років (40%) у розмірі 460 грн, надбавки за високі досягнення праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 805 грн, премії у розмірі 361,20 грн, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 1/12 від 1050 грн та матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 1/12 від 1050 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Куцоконь Ю.П.

Джерело: ЄДРСР 42125559
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку