УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р.Справа № 242/3097/14-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 06.10.2014р. по справі № 242/3097/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років,

ВСТАНОВИЛА:

25.09.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років.

Постановою Селидівський міський суд Донецької області від 06.10.2014р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № 1114 від 19.09.2014 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати половину строку навчання ОСОБА_1 в вищому навчальному закладі - Донецькому державному університеті, за спеціальністю «Правознавство», до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 16 вересня 2014 року.

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, не погоджуючись з зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права , просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову , прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову .

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Згідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців.

Згідно до ч. 5 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон N 1058-IV) зарахування періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, можливе в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом N 1058-IV.

Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-XII).

Зокрема, підпунктом "д" пункту 1 статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України від 23 травня 1991 року N 1060-XII "Про освіту" (далі - Закон N 1060-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про освіту» вищими навчальними закладами є: університет, академія, інститут, коледж.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-III, університет - багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність.

Статтею 30 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-III передбачено, що структурними підрозділами вищого навчального закладу третього і четвертого рівнів акредитації є кафедри, факультети, інститути, філії, бібліотека тощо. Факультет - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року № 1556-VII університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.

Згідно ч. 3, 4 ст. 33 Закону України «Про вищу освіту» № 1556-VII від 01.07.2014 року основними структурними підрозділами вищого навчального закладу є факультети, кафедри, бібліотека. Факультет - це структурний підрозділ вищого навчального закладу, що об'єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах у сукупності забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання (крім факультетів вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання), вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, вищих навчальних закладів культури та мистецтва).

Таким чином, половина строку навчання у вищому навчальному закладі, після навчання в якому особа отримала вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до вимог ч.1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Також, згідно з п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії за відповідною заявою.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 16 вересня 2014 року позивач звернувся до УПФУ м. Селидове Донецької області з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням УПФУ м. Селидове Донецької області № 1114 від 19.09.2014 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку відсутністю 21 року 06 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Зокрема , це зумовлено не зарахуванням до стажу роботи позивача половини строку навчання у вищому навчальному закладі.

З матеріалів справи вбачається , що відповідно до диплому серії НОМЕР_1, виданого Донецьким державним університетом 26.06.1995 року, ОСОБА_1 отримав вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» і йому присвоєно кваліфікацію спеціаліста «Юрист». Термін навчання ОСОБА_1 складає з 1990 року по 1995 рік.

Колегією суддів встановлено , що позивач дійсно навчався на денній формі навчання у Донецькому державному університеті за спеціальністю «Правознавство» спеціалізація «Господарчо-правова» (диплом НОМЕР_1) з 1990 по 1995 роки, що підтверджується довідкою прокуратури Донецької області, наявною в матеріалах справи.

Надати довідку Донецького національного університету про денну форму навчання або будь-які іншій документи не можливо, оскільки згідно наказу Міністерства освіти та науки України даний університет евакуйовано до м. Вінниця із залишенням архіву в м.Донецьку.

За змістом статей 41, 43 Закону N 1060-XII Донецький державний університет є вищим навчальним закладом.

Тобто , враховуючи вимоги до ч. 5 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та те , що факультет на якому навчався позивач є складовою вищого навчального закладу, в даному випадку Донецького державного університету, що провадить освітню діяльність, пов'язану, в тому числі , зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації юриста, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області повинно зарахувати половину строку навчання ОСОБА_1 в вищому навчальному закладі - Донецькому державному університеті, за спеціальністю «Правознавство», до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру».

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки № 11/1-944 від 15.09.2014 року, виданої Прокуратурою Донецької області, ОСОБА_1 за час роботи в органах прокуратури Донецької області обіймав посади: з 07.1995 року по 07.1996 рік - стажист на вакантній посаді помічника прокурора Калінінського району м. Донецька; з 07.1996 року по 04.1998 року помічник прокурора Калінінського району м. Донецька; з 04.1998 року по 05.1999 року старший помічник прокурора Калінінського району м. Донецька; з 05.1999 року по 02.2000 року старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів при проведенні слідства органами прокуратури управління нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Донецької області; з 02.2000 року по 12.2000 року старший прокурор відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури, управління нагляду за законністю оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Донецької області; з 12.2000 року по 07.2001 року старший прокурор організаційно-контрольного відділу прокуратури Донецької області; з 07.2001 року по 06.2006 року - Селидівський міжрайонний прокурор Донецької області; з 06.2006 року по 10.2008 року - прокурор Червоногвардійського району м. Макіївки; з 10.2008 року по 09.2009 року старший прокурор відділу участі прокурорів в кримінальному судочинстві управління підтримання державного обвинувачення прокуратури Донецької області; з 09.2009 року по 10.2010 року - прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання, досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Донецької області; з 10.2010 року по теперішній час - прокурор Гірницького району м. Макіївки.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що при зарахуванні до стажу роботи позивача половину строку його навчання в Донецькому державному університеті у ОСОБА_1 достатньо стажу для призначення йому пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», тому відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у задоволені заяви про призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», внаслідок чого позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги є помилковими та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 06.10.2014р. по справі № 242/3097/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2014 р.