КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1671/14 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив: визнати, що інформація, яка викладена у листі УДАІ УМВС України в Чернігівській області від 27.12.2012 №М-45із, є недостовірною неточною та наданою не в повному обсязі; визнати відмову у наданні належним чином завірених копій картки обліку вищезазначеної ДТП та документу, на підставі якого складено картку обліку вищезазначеної ДТП та внесено інформацію про неї до АІС «ДТП», яка викладена у листі УДАІ УМВС України в Чернігівській області від 27.12.2012 №М-45із; зобов'язати УДАІ УМВС України в Чернігівській області повторно розглянути запит на інформацію від 19.12.2012 та надати достовірну, повну та точну інформацію, що запитується, впродовж п'яти робочих дні з дня набрання судовим рішенням законної сили; визнати протиправними дії УДАІ УМВС України в Чернігівській області щодо надання страховикам і Моторному (транспортному) страховому бюро України (далі - МТСБУ) вільного доступу до АІС «ДТП» та можливості самостійного формування довідок «Про ДТП»; зобов'язати УДАІ УМВС України в Чернігівській області припинити надання страховикам і МТСБУ вільного доступу до АІС «ДТП» та можливості самостійного формування довідок «Про ДТП».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2014 закрито провадження в частині визнання, що інформація, яка викладена у листі управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 27.12.2012 №М-45із, є недостовірною неточною та наданою не в повному обсязі; визнання відмови у наданні належним чином завірених копій картки обліку вищезазначеної ДТП та документу, на підставі якого складено картку обліку вищезазначеної ДТП та внесено інформацію про неї до АІС «ДТП», яка викладена у листі Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 27.12.2012 №М-45із.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2014 позов задоволено частково: зобов'язано управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_2 від 19.12.2012 у частині запитань №4 і №5 та надати ОСОБА_2 відповідь на нього; відмовити ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до УДАІ УМВС України в Чернігівській області з письмовим запитом на інформацію від 19.12.2012, в якому просив надати наступну інформацію:

1) Чи формувалися підрозділами ДАІ УМВС України в Чернігівській області довідка №8491185 «Про ДТП»? Якщо так, то яким саме підрозділом та якою саме посадовою особою (повні ПІБ та посада)?

2) На підставі якого документу було заповнено дані у розділі IV «Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм (водіями)»: довідка №8491185?

3) Кому саме було видано довідку №8491185?

4) Яким саме підрозділом УДАІ УМВС України в Чернігівській області та якою саме посадовою особою було складено картку обліку вищезазначеного ДТП та внесено інформацію про неї до АІС «ДТП»?

5) На підставі якого документу складено картку обліку вищезазначеного ДТП та внесено інформацію про неї до АІС «ДТП», коли та ким наданого такий документ?

Крім цього, позивач просив надати належним чином завірені копії довідки №8491185 «Про ДТП»; картки обліку вищезазначеної ДТП; документу, на підставі якого складено картку обліку вищезазначеної ДТП та внесено інформацію про неї до АІС «ДТП».

Листом від 27.12.2012 №8/5-М-45із УДАІ УМВС України в Чернігівській області надано позивачу письмову відповідь, в якій повідомлено, що за фактом ДТП, яка сталася 10.10.2009 о 8 год. на 40 км + 600 м автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ, працівник ДАІ заповнив первинну картку обліку ДТП, яку в подальшому внесено до АІС «ДТП». Довідка №8491185 підрозділами УДАІ УМВС України в Чернігівській області не формувалася та письмових звернень щодо надання вказаної довідки не надходило. Крім цього, позивача було проінформовано, що страховики і МТСБУ мають вільний доступ до АІС «ДТП» і можуть самостійного без участі підрозділу Державтоінспекції сформувати відповідну довідку.

Також, у листі відповідач повідомив, що картка обліку ДТП являється службовою документацією і надання цивільним особам копії останньої не передбачено наказом МВС України від 28.12.2005 №1242 «Про затвердження картки обліку дорожньо-транспортних пригод та Інструкції щодо її заповнення». Первинну картку обліку ДТП складено на підставі матеріалів, які були оформлені на місці скоєння ДТП, які приєднані до матеріалів кримінальної справи, порушеної за фактом ДТП, яка знаходиться у провадженні слідчого відділу Ніжинського МРВ УМВС України в Чернігівській області.

Супровідним листом від 22.08.2013 №8/12-777/с копія вищевказаного листа була повторно надіслана відповідачем на адресу позивача на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2013 по справі №826/8943/13-а і отримана позивачем 29.08.2013, що підтверджується результатом пошуку поштового відправлення, копія роздруківки якого наявна у справі, і відповідачем не заперечувалося.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з метою поновлення порушених прав позивача суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про зобов'язання УДАІ УМВС України в Чернігівській області повторно розглянути запит від 19.12.2012 у частині запитань №4 і №5 та надати позивачу відповідь на нього; інші позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову допустив порушення норм матеріального права, що виразилось в незастосуванні приписів ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР) передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 15 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (частина перша статті 20 Закону № 393/96-ВР).

Згідно статті 19 Закону № 393/96-ВР запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ст. 1 Закону №2939-VI).

Відповідно до довідки Вищого адміністративного суду України про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» виокремлюються такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків;

5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

При цьому, у разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

Згідно ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Як вбачається зі змісту листа відповідача від 27.12.2012 останній надав відповідь на запитання позивача, окрім інформації про особу (П.І.Б., посада), що склала картку обліку ДТП, а також інформації про те, на підставі якого документу складена картка обліку ДТП.

Судом першої інстанції в судовому засіданні встановлено, що картку обліку ДТП склав співробітник на прізвище Пустовіт, але представник відповідача не зазначила і не обґрунтувала причин, з яких ця інформація не була повідомлена позивачу. Також, представник відповідача не надала суду пояснень щодо причин не надання позивачу інформації про те, на підставі якого документу складена картка обліку ДТП та копії такого документу.

Посилання відповідача у листі від 27.12.2012 на «матеріали», як на документи, на підставі яких складена картка обліку ДТП, та копії такого документу, колегія суддів не бере до уваги, оскільки конкретних документів названо не було і їх копії заявнику не надано, тому не зрозуміло, які саме матеріали стали підставою для складення картки обліку ДТП.

Наказом МВС України від 28.12.2005 № 1242 затверджено картки обліку дорожньо-транспортних пригод та Інструкції щодо її заповнення.

Так, вищезазначеною Інструкцією передбачено, що картка обліку дорожньо-транспортної пригоди є формою первинної облікової документації, що містить основні дані про дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), які підлягають обліку, узагальненню та подальшому аналізу.

Згідно п. 7 вищезазначеної Інструкції термін зберігання паперових карток та схем до них - 3 роки, а карток в електронному виконанні - не менше 5 років.

Так, відповідач зазначає, що враховуючи, що ДТП, інформацію про яку запитував гр. ОСОБА_2 у своєму запиті від 19.12.2012 мала місце 10.10.2009, то на момент звернення із запитом вже сплинув трирічний термін зберігання даних карток. Відповідач зазначає, що навіть якщо гр. ОСОБА_2 забажає отримати картку, яка є в електронному виконанні, управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області, також не зможе виконати дану вимогу позивача, оскільки картка обліку ДТП містить інформацію про всіх учасників ДТП, як винуватців так і постраждалих в наслідок ДТП. Зокрема, в цій картці зазначаються відомості про кожного учасника ДТП, а саме, П.І.П., адреса проживання, вік учасників, відомості про транспортні засоби, кому належать і т.д., ці відомості в силу ст. 11 Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про захист персональних даних» не можуть бути розголошені або наданні стороннім особам, якщо ті особи не надавали своєї згоди на їх розголошення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такі посилання відповідача щодо конфіденційності інформації в запитуваних матеріалах, яка може містить персональні дані про інших осіб, що не давали згоди на їх поширення є необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону №2939 обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Тобто відповідач фактично мав можливість надати позивачу запитувану інформацію.

Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що картка обліку ДТП є службовим документом, з огляду на те, що відповідно до наказу МВС України від 14.05.2012 № 423 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ України» картка обліку ДТП не віднесена до переліку відомостей, що становлять службову інформацію, а також на такій картці відсутнє відповідне обмеження «для службового користування».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення відповідачем вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939 в частині безпідставного ненадання позивачу інформації про особу (підрозділ), якою складено картку обліку ДТП та внесено інформацію про неї до АІС «ДТП» (запитання №4) і про документ, на підставі якого складено картку обліку ДТП (запитання №5), а тому вимога позивача про зобов'язання УДАІ УМВС України в Чернігівській області повторно розглянути запит від 19.12.2012 у частині запитань №4 і №5 та надати позивачу відповідь на нього підлягає задоволенню.

Водночас, вимога про надання позивачу копії картки обліку ДТП і копії документа, на підставі якого складено дану картку, не може бути задоволена, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, вказані документи приєднані до матеріалів кримінальної справи, порушеної за фактом ДТП, тому не знаходяться у розпорядженні відповідача і не можуть бути надані.

В іншій частині позовних вимог підстав для зобов'язання повторно розглянути запит від 19.12.2012 немає, оскільки, як зазначено вище, відповідач надав відповідь на інші запитання. Також відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати позивачу копію довідки №8491185, оскільки, як зазначено відповідачем у листі від 27.12.2012, остання ним не складалася, що позивачем спростовано не було.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправними дій УДАІ УМВС України в Чернігівській області щодо надання страховикам і МТСБУ вільного доступу до АІС «ДТП» та можливості самостійного формування довідок «Про ДТП», а також про зобов'язання УДАІ УМВС України в Чернігівській області припинити надання страховикам і МТСБУ вільного доступу до АІС «ДТП» та можливості самостійного формування довідок «Про ДТП» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1 наказу МВС України від 04.07.2011 № 389 «Про затвердження Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду та її форми», який зареєстрований в Мін'юсті від 28.07.2011 № 927/19665, довідка про ДТП видається безоплатно страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро України (далі МТСБУ) на підставі їх письмового запиту до підрозділу Державтоінспекції МВС, у межах території обслуговування якого сталася ДТП.

Автоматизована інформаційна система «Дорожньо-транспортна пригода» (далі - АІС «ДТП») - це загальнодержавна автоматизована інформаційно-аналітична система збирання відомостей про ДТП.

Колегія суддів вважає, що вимога про зобов'язання управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області припинити надання страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро України вільного доступу до АІС «ДТП» можливості самостійно формування довідок про ДТП є безпідставною, оскільки відповідач такий й же користувач та орган, який вносить певні відомості про ДТП як і інші області органів внутрішніх справ України і має право видавати довідки про ДТП встановленого зразку.

Порядок обліку дорожньо-транспортних пригод, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 538, визначає процедуру єдиного обліку дорожньо-транспортних пригод і обов'язковий для виконання на всій території України.

Згідно п. 4 вищезазначеного Порядку відомості про дорожньо-транспортні пригоди вносяться підрозділами Державтоінспекції до єдиної централізованої бази даних із зазначенням обставин пригоди, даних про транспортні засоби, загиблих і потерпілих. Оператором єдиної централізованої бази даних є Державтоінспекція МВС.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій УДАІ УМВС України в Чернігівській області щодо надання страховикам і МТСБУ вільного доступу до АІС «ДТП» та можливості самостійного формування довідок «Про ДТП», а також про зобов'язання УДАІ УМВС України в Чернігівській області припинити надання страховикам і МТСБУ вільного доступу до АІС «ДТП» та можливості самостійного формування довідок «Про ДТП» є безпідставними, оскільки оператором АІС «ДТП» є Державтоінспекція МВС України і питання допуску не належить до компетенцієї відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий : Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.