П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року

м. Київ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Барбари В.П.,

суддів:

Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -

за участю представників:

дочірньої компанії "Газ України"

Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України" - Онищенка І.П.,

публічного акціонерного товариства

"Київенерго" - Щербини Д.В.,

Кабінету Міністрів України - Кравчука А.С., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від

10 липня 2013 року у справі № 5011-35/1534-2012-42/553-2012 за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення

58 866 933,33 грн,

в с т а н о в и л а

У лютому 2012 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), в якому просила стягнути основний борг за поставлений протягом серпня-вересня 2011 року природний газ у сумі 55 071 717,48 грн, пеню у сумі 3 105 604,29 грн за період із 21 вересня 2011 року по

1 лютого 2012 року, борг внаслідок інфляційних процесів у сумі 165 215,15 грн за період із жовтня 2011 року по грудень 2011 року, 3 % річних за несвоєчасний розрахунок у сумі 524 396,41 грн за період із 21 вересня 2011 року по 1 лютого 2012 року та судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на поставку природного газу

від 30 серпня 2011 року № 06/11-1209БО-41 (далі - договір поставки природного газу) щодо оплати одержаного природного газу та послуг з його транспортування, що призвело до виникнення зазначеної заборгованості.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23 січня

2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2013 року, провадження у справі в частині вимог про стягнення 55 071 717,48 грн боргу припинено. У задоволенні решти позовних вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Київенерго" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" витрати зі сплати судового збору у розмірі 64 380,00 грн.

Вищий господарський суд України постановою від 10 липня 2013 року залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2013 року.

При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, 3 % річних, що обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки природного газу в частині оплати, з огляду на те, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків та пославшись на виникнення заборгованості через різницю у тарифах на теплову енергію, сторони здійснили новацію у розумінні статті

604 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо зобов'язань за договором поставки природного газу, та замінили первісне зобов'язання про оплату природного газу на сплату відповідачем вартості газу за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2013 року з підстав, передбачених пунктом

1 статті 111¹⁶ Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 604 ЦК України при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати цю постанову та направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" долучила до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 13 травня

2014 року у справі № 902/950/13, від 23 квітня 2014 року у справі

№ 922/2339/13 та від 9 квітня 2014 року у справі № 910/16351/13.

У постановах, на які посилається заявник, Вищий господарський суд України, розглядаючи спори з аналогічним змістом позовних вимог, підставами позовів, за однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин і схожих встановлених судами фактичних обставин, дійшов протилежного правового висновку стосовно того, що при укладенні договорів, якими змінено спосіб виконання зобов'язань за договорами про газопостачання (а у справі

№ 922/2339/13 - про поставку електроенергії), в розумінні статті

604 ЦК України не відбулося новації, а укладеними договорами сторони лише організували взаєморозрахунки із заборгованості.

Ухвалою від 4 серпня 2014 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу № 5011-35/1534-2012-42/553-2012 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2013 року.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що 30 серпня 2011 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Київенерго" укладено договір поставки природного газу ТЕЦ-6 Київенерго для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачеві протягом серпня - вересня 2011 року природний газ в обсязі до 16 031 500 м³ згідно з погодженим графіком, а останній - прийняти та сплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.

Відповідно до умов пункту 3.1 договору поставки природного газу ціна природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу встановлена у розмірі 3 425,97 грн із ПДВ.

Пункт 4.1 договору поставки природного газу передбачає, що оплата за природний газ та послуги з його транспортування здійснюється в наступному порядку: за серпень 2011 року - протягом

3 банківських днів з дати укладення цього договору; за вересень

2011 року - перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованого місячного обсягу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, наступні оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованого місячного обсягу до 20-го та 30-го (31-го) числа поточного місяця, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором поставки природного газу сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором (пункт

7.1 договору поставки природного газу).

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору поставки природного газу у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Строк дії договору поставки природного газу відповідно до умов пункту 10.1 встановлений з моменту підписання договору сторонами і діє в частині поставки газу з 6 серпня до 30 вересня 2011 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

За актами приймання - передачі природного газу від 31 серпня 2011 року та 30 вересня 2011 року позивач передав відповідачеві протягом серпня - вересня 2011 року 16 074 781 м³ природного газу вартістю 55 071 717,48 грн.

ПАТ "Київенерго" у порушення своїх зобов'язань не розрахувалося за поставлений природний газ у строки, передбачені договором.

30 листопада 2012 року на виконання "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" (далі - постанова КМ України № 517) між сторонами у справі, Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві, Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), НАК "Нафтогаз України" було укладено договір № 309/517з-ГУ про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - договір про організацію взаєморозрахунків), предметом якого була організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік " та постанови КМ України № 517.

За умовами зазначеного договору сторони дійшли згоди погасити заборгованість відповідача за спожитий природний газ перед позивачем за договором поставки природного газу у розмірі 55 071 717,48 грн, у тому числі податок на додану вартість

916 262,52 грн, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевому бюджету міста Києва для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню (пункт 7).

За змістом підпунктів 2, 3 пункту 11 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після нарахування коштів на їх рахунок, а сторона остання - на сплату податкових зобов'язань перед бюджетом та на її поточний рахунок, відкритий у публічному акціонерному товаристві "Ощадбанк", для подальшого спрямування цих коштів на проведення розрахунків із постачальником імпортованого природного газу.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції положень статті 604 ЦК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.

Згідно з частиною 2 статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Тобто характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами.

Договір про організацію взаєморозрахунків таких ознак не містить.

Однак слід погодитися з висновками суду касаційної інстанції про відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору поставки природного газу, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу.

Отже , для застосування санкцій, передбачених підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору поставки природного газу, та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 16 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Як встановлено судом у справі, що розглядається, розрахунок за поставлений у серпні - вересні 2011 року природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків.

За таких обставин у задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 липня

2013 року слід відмовити.

Керуючись статтями 111¹⁶, 111²³, 111²⁴, 111²⁶ Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2013 року у справі

№ 5011-35/1534-2012-42/553-2012 відмовити

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі встановленій пунктом 2 статті 111¹⁶ Господарського процесуального кодексу України

Головуючий В.П. Барбара

судді: М.І. Балюк

І.С. Берднік

В.С. Гуль

Т.Є. Жайворонок

О .І. Потильчак

І.Б. Шицький