open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа №468/1390/13-ц 07.04.2014 07.04.2014 07.04.2014

Провадження №22-ц/784/649/14 Головуючий у першій інстанції - Янчук С.В.

Категорія 44 Доповідач апеляційної інстанції - Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 квітня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Орельською Н.М.,

за участю: представників позивача - Руденко О.О., Ільчук Л.М., відповідача - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

Баштанської міської ради Миколаївської області

на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2013 року по справі

за позовом

Баштанської міської ради Миколаївської області

до

ОСОБА_5, ОСОБА_6

про

виселення без надання іншого житлового приміщення, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року Баштанська міська рада Миколаївської області звернулася з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення без надання іншого житлового приміщення.

Позивач зазначав, що йому належить квартира АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету від 27 червня 2002 року вказану квартиру було включено до числа службових квартир та виділено ОСОБА_5 на час виконання останнім обов'язків завідуючого Баштанською державною нотаріальної конторою, а також видано ордер на склад сім'ї з 2-х чоловік.

У зв'язку з тим, що 5 березня 2005 року ОСОБА_5 звільнився за власним бажанням, рішенням виконавчого комітету Баштанської міської ради вказану квартиру в якості службового приміщення було надано його дружині ОСОБА_6, яка з 15 жовтня 2010 року, також звільнилася з роботи за власним бажанням.

Посилаючись на те, що відповідачі звільнилися з посади завідуючого Баштанською державною нотаріальною конторою, а також на те, що відповідачка ОСОБА_6 не отримувала відповідного ордера на спірне житло, не укладала договору та не зареєструвалася в спірній квартирі, Баштанська міська рада просила виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В запереченнях на апеляційну скаргу, відповідачі просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 118 ЖК України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Згідно ч.2 ст. 121 ЖК України службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Стаття 122 ЖК України передбачає, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення виконавчого комітету Баштанської міської ради Миколаївської області №41 від 27 червня 2002 року кватиру АДРЕСА_1 включено до числа службових квартир міської ради (а.с.8).

Зазначену службову квартиру рішенням виконавчого комітету Баштанської міської ради Миколаївської області №41 від 27.06.2002 року надано тимчасово ОСОБА_5 на час виконання ним службових обов'язків - завідуючого Баштанською державною нотаріальною конторою (а.с. 9).

Вказане рішення було прийнято на підставі подання Миколаївського обласного управління юстиції щодо виділення житла ОСОБА_5 та відповідної заяви ОСОБА_5 про постановку на квартирний облік та надання йому тимчасового житла ( а.с.184).

На підставі рішення виконкому Баштанської міської ради від 27.06.2002 року ОСОБА_5 було видано ордер №324 від 23 березня 2003 року на склад сім'ї з двох осіб він та його дружина - ОСОБА_6 (а.с 12).

Згідно наказу Миколаївського обласного управління юстиції від 5 березня 2005 року №249-л ОСОБА_5 було звільнено з посади з 01.03.2005 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Цим же наказом обов'язки завідуючого Баштанською державною нотаріальною конторою Миколаївської області покладено на ОСОБА_6 (а.с.13).

Наказом Миколаївського обласного управління юстиції від 05.03.2005 року за №48-л ОСОБА_6 призначено на посаду державного нотаріуса Баштанської державної нотаріальної контори з 01.03.2005 року (а.с.14).

У зв'язку з чим ОСОБА_6 звернулася із заявою про надання їй службової квартири АДРЕСА_1 (а.с.15).

Рішенням виконкому Баштанської міської ради №49 від 29 березня 2005 року було знято з контролю рішення виконкому №41 про надання службової квартири ОСОБА_5 та надано зазначену службову квартиру на час виконання службових обов'язків завідуючої Баштанською державною нотаріальної конторою - ОСОБА_6 (а.с.17).

Отже, спірне житлове приміщення відповідачам за їх згодою та особистими заявами, останнім було надано тимчасове, як службове, тобто тимчасове житло на час перебування їх на посаді завідуючого Баштанською державною нотаріальною конторою.

Згідно наказу Обласного управляння юстиції Миколаївської області від 15.10.2010 року №990-л ОСОБА_6 також звільнено з посади з 01.03.2005 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с.18).

Незважаючи на звільнення, на теперішній час відповідачі продовжують користуватися приміщенням , яке є службовим.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про те, що відповідачам було надано службове приміщення на період виконання останніми обов'язків завідуючого Баштанської державною нотаріальною конторою.

Однак, відмовляючи у задоволенні позову щодо виселення ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що позов пред'явлено поза межами строку позовної давності, оскільки строк після звільнення відповідача закінчився ще 5 березня 2008 року. Щодо виселення ОСОБА_6 із службового приміщення, суд виходив з того, що остання самовільно приміщення не займала, оскільки квартиру було надано на підставі рішення виконкому, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування ст. 116 ЖК України.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року №5, оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Як вбачається із змісту позовної заяви, як на підставу свого позову позивач посилається на обставини припинення трудових відносин відповідачів, у зв'язку з чим було надано житлове приміщення.

Згідно ст. 124 ЖК України, робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Враховуючи те, що відповідачі звільнилися з посади завідуючого Баштанської державної нотаріальної контори у зв'язку з чим їм було надано тимчасово службове приміщення за власним бажанням, а тому відповідно до наведеної вище норми підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Районний же суд, ухвалюючи рішення, не звернув на зазначене уваги та безпідставно не застосував вказану правову норму.

Висновок суду щодо застосування строку позовної давності до вимог щодо виселення ОСОБА_5 є невірним, оскільки житловим законодавством не передбачено строку для звернення до суду, до того ж, правовідносини щодо користування службовою квартирою відповідачами є триваючими, оскільки і на даний час останні проживають в спірній квартирі.

Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні помилково зазначив про те, що Баштанською міською радою було пред'явлено позов до ОСОБА_5, ОСОБА_6, в тому числі і про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, оскільки із змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що такі вимоги позивачем не заявлялися, та не були предметом судового розгляду.

На зазначені обставини суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині, зазначивши про це в резолютивній частині рішення суду.

Таким чином, оскаржуване рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в цілому з ухваленням нового рішення щодо позовних вимог про виселення та виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на корить позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 236,50 грн. з кожного по 118,25 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Баштанської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 1 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Баштанської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення без надання іншого житлового приміщення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Баштанської міської ради Миколаївської області судовий збір у розмірі 236,50 грн. з кожного по 118,25 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча :

Судді:

Джерело: ЄДРСР 40812024
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку