Справа № 372/3512/14-ц

Провадження 2-1206/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року Обухівський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді: Тиханського О.Б.

при секретарі: Михайлової Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості, третя особа ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що 29.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 2203638719, відповідно до якого відповідач отримавши кредит в сумі 22800 доларів США, строком на 120 місяців по 01.03.2018 року зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами, зобов'язувався його своєчасно повернути та сплатити нараховані проценти, але відповідач отримавши кредит виконував свої зобов'язання не належним чином, що сприяло виникненню заборгованості.

29.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки згідно якого остання передала в іпотеку земельну ділянку, що розташована: с. Старі Безрадичі, Обухівського району, Київської області, вул. Комсомольська, загальною площею 0,041 га.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, підтвердила, що 29.02.2008 року уклала з банком договір іпотеки, а тому просила в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на майно, а саме, земельну ділянку що розташована: с. Старі Безрадичі, Обухівського району, Київської області, вул. Комсомольська, загальною площею 0,041 га., та належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 672824, виданого Старобезрадичівською сільською радою Обухівського району Київської області 21 вересня 2007 року.

Третя особа в судове засідання не з'явився про причину неявки суд не повідомив, заяв та клопотань пор слухання справи у його відсутність суду подав.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того закон них підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вислухавши учасників процесу, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

29 лютого 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 2203638719, відповідно до якого відповідачеві було видано кредит в розмірі 22 800 доларів США, що підтверджується копією договору та додатку до нього.

Вказаний кредитний договір був укладений в письмовій формі, що відповідає вимогам ч.1 ст.1055 ЦК України.

Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 585 ЦК України, одним із видів застави є іпотека - застава нерухомого майна.

29 лютого 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, згідно умов якого за рахунок належного їм нерухомого майна - земельну ділянку, забезпечено зобов'язання відповідача за вказаним вище кредитним договором, що підтверджується копією договору.

Розрахунком заборгованості підтверджується факт невиконання відповідачем умов договору та наявність боргу за кредитним договором станом на 15.01.2014 року в сумі 1165476,35 грн. яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 22800,00 доларів США , що еквівалентно по курсу НБУ 182240,40 грн.; заборгованості за відсотками - 17710,76 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 141562,10 грн.; пені за прострочення кредиту та відсотків - 841673,85 грн.

З адресованої відповідачеві письмової претензії вбачається, що позивач відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» намагався врегулювати спір в досудовому порядку, але гроші банку своєчасно не були повернуті.

Статтею 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки відповідач в односторонньому порядку не виконує договірні зобов'язання, на нього в судовому порядку слід покласти обов'язок сплати позивачеві, який є банківською установою, передбачених договором коштів.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до умов договору та вказаної норми законодавства позивач має право вимоги дострокової сплати йому всіх передбачених договором коштів, оскільки позичальником було прострочено графік погашення заборгованості.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.ч.1,2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Частиною 2 статті 592 ЦК України передбаченно, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави, зокрема і у випадках, встановлених договором.

Укладеним сторонами договором передбачена така можливість.

Аналогічні положення містяться також і в інших нормах права, зокрема в ст.19, ч.ч.1,6 ст.20, ст.21 Закону України "Про заставу", ч.2 ст.25, п.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

На направлену позивачем письмову претензію, в якій зазначено попередження про можливість звернення стягнення на майно, відповідачі не реагували, борг не сплатили, протягом встановленого претензією та законом тридцятиденного строку вимога позивача залишилася без задоволення, що у відповідності до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» надає право позивачу розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором позивач вправі вимагати звернення стягнення на майно, передбачене договором іпотеки, а також вимагати реалізації такого майна на прилюдних торгах.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає, що позовні вимоги грунтуються на зібраних по справі і досліджених судом письмових доказах, а відповідач всупереч вимогам ст.ст.10,11,60 ЦПК України не представив заперечень проти позову та не спростував їх будь-якими доказами.

Таким чином, під час розгляду справи доводи позову про наявність боргу та необхідність його стягнення в судовому порядку знайшли підтвердження, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом шляхом звернення стягнення на нерухоме майно грунтуються на матеріалах справи та нормах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.88 ЦПК України на відповідача слід покласти судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-214, 226 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 204, 525, 526, 543, 549, 554, 624, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2203638719 від 29.02.2008 року на загальну суму 1165476,35 грн., яка станом на 15.01.2014 року складається із заборгованості за кредитом в розмірі 182240 грн. 40 коп., заборгованості за відсотками в розмірі 141562 грн. 10 коп., пені за прострочення кредиту та відсотків в розмірі 841673 грн. 85 коп., звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах, земельну ділянку, розташовану в селі Старі Безрадичі, Обухівського району Київської області, по вул. Комсомольська, загальною площею 0,041 га у межах згідно з планом, з кадастровим номером 3223187701:01:007:0010, з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №672824, виданого Старобезрадичівською сільською радою Обухівського району Київської області 21 вересня 2007 року на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області 23 сесії 4 скликання від 01 липня 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі № 010733100438, на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» визначивши початкову ціну відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в розмірі 3 654 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : О.Б. Тиханський