open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

№№ К-11107/07, К-11714/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка О. А.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова та Заступника прокурора Харківської області

на постанову Господарського суду Харківської області від 09.01.2007р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2007р. у справі № АС-13/517-06

за позовом Приватного підприємства “Фатон”

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова,

за участю Прокуратури Київського району м. Харкова

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Антоненко Д. М.,

відповідача – Вац О. І., Сліденко А. В.,

Прокуратури Київського району м. Харкова – не з’явились,

Прокуратури Харківської області – не з’явились,

Генеральної прокуратури України – Гуцу-Біденко В. Г.,

встановив:

Приватним підприємством “Фатон”подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 27.10.2006р.: № 0000822303/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 3179744 грн., в т. ч. 1589872 грн. основного платежу та 1589872 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000832303/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 216053 грн. 93 коп., в т. ч. 170537 грн. 75 коп. основного платежу та 45516 грн. 18 коп. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000182305/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1163385 грн., визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 974092 грн. та зобов’язання сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 974092 грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 09.01.2007р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2007р. у справі № АС-13/517-06 позов задоволено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що імпортоване позивачем обладнання передане ним на модернізацію; висновки відповідача по податку на прибуток ґрунтуються на припущеннях; відповідачем не доведено нецільового використання устаткування, а тому донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій є безпідставним; позивач правомірно заявив суму податку на додану вартість до відшкодування з бюджету та користується пільгою по сплаті ПДВ; дані про не включення контрагентами до їх податкових зобов’язань сум податку на додану вартість по операціях з позивачем, а також дані про визнання недійсними укладених угод відсутні.

Відповідач та Заступник прокурора Харківської області, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подали касаційні скарги в яких просять їх скасувати, в задоволенні позову відмовити посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: п. 1.8. ст. 1, пп. пп. 7.7.2., 7.7.5. п. 7.7. ст. 7, п. 11.37. ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 3.1. ст. 3, пп. пп. 8.1.1., 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. ст. 156, 159 КАС України.

Позивач та Прокуратура Київського району м. Харкова заперечення на касаційні скарги не подали.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та Генеральної прокуратури України, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень став акт від 13.10.2006р. № 2911/23-3/33411273 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р. в якому зазначено, зокрема, про: завищення позивачем за вказаний період сум амортизаційних відрахувань в розмірі 682151 грн. у зв’язку з придбанням основних фондів на суму 10261452 грн. 76 коп., в т. ч. імпортовано обладнання для поліграфічної діяльності на суму 9465542 грн. 79 коп. та невикористання їх у власній господарській діяльності; заниження податку на прибуток в сумі 170537 грн. 75 коп. у зв’язку з неправомірним нарахуванням амортизаційних відрахувань; заниження податку на додану вартість в сумі 1589872 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1163385 грн., з яких на момент перевірки відшкодовано 974092 грн., у зв’язку з неправомірним використанням пільги по податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього закону.

Згідно пп. пп. 8.1.1., 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 вказаного закону під терміном “амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею; амортизації підлягають витрати на: проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом (пп. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 цього закону).

Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій з посиланням на первинні документи, висновок відповідача про невикористання у власній господарській діяльності імпортованого позивачем обладнання для поліграфічної діяльності, не передачу його на модернізацію, а також помилкове нарахування амортизаційних відрахувань, є безпідставним.

Відповідно до п. 11.37. ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” тимчасово до 1 січня 2009 року звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів, визначених пунктом “о” статті 19 Закону України “Про Єдиниймитний тариф” а також операції з поставки цих товарів видавництвам і підприємствам поліграфії на території України; у разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до законодавства України.

Суди обґрунтовано зазначили про відсутність в даному випадку нецільового використання позивачем імпортованого обладнання та правомірне застосування ним пільги по податку на додану вартість при його імпорті.

З аналізу п. 1.8. ст. 1, пп. пп. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” слідує, що платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування в наступному податковому періоді при наявності від’ємного значення суми його податкових зобов’язань та податкового кредиту попереднього податкового періоду за умови та в розмірі фактичної сплати отримувачем товарів в попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів.

Таким чином, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний господарський суд, правомірно зазначив про обґрунтований розрахунок позивачем належного йому бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по операціях пов’язаних з імпортованим обладнанням з посиланням на первинні документи, а також з огляду на те, що дані про не включення контрагентами до їх податкових зобов’язань сум податку на додану вартість по інших операціях з позивачем та дані про визнання недійсними укладених угод відсутні.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача та Заступника прокурора Харківської області є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

1. Залишити касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова та Заступника прокурора Харківської області без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 09.01.2007р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2007р. у справі № АС-13/517-06 – без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.

Судді (підпис) Голубєва Г. К.

(підпис) Карась О. В.

(підпис) Рибченко А. О.

(підпис) Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 03.03.2008р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Міненко О. М.

Джерело: ЄДРСР 4080247
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку