Справа №2а-23682/08

Категорія № 47

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2008 року

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області, в якому зазначила, що вона має правовий статус дитини війни, відповідачем їй не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", просить визнати незаконною бездіяльність відповідача з невиплати їй з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», стягнути з відповідача доплату до пенсії за віком за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 26.11.2008 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено, зокрема, дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього закону, якою встановлено, що 2007 року підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків надбавки встановленої для учасників війни. Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту ст. 12 і ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими зупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується винятково для призначення пенсій, призначених згідно з цим законом, то питання, пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинно вирішуватися шляхом внесення змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, вимоги позивача та розрахунок здійснені з 01.01.2006 року, у той час як неконституційними Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 визнані статті ЗУ «Про Державний бюджет України 2007 року», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не торкалося.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 24.11.1994 року (арк. справи № 4).

24.01.2008 року позивач звернувся до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області із заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2006 року.

Листом відповідача від 04.03.08 р. за № 110/3-6 позивачеві було повністю відмовлено у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано порядок виплати таких підвищень.

Суд вважає, що така відмова у повній мірі не відповідає вимогам закону.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне

грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн.

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, відповідач має підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Згідно з ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті підвищення до пенсії за віком, як дитині війни.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України витрати на судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп. на користь позивача ОСОБА_1.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу- з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.