ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2014 р. м. Київ К/800/17556/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф., Швець В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до Управління агропромислового розвитку Високопільської райдержадміністрації Херсонської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними дії Управління агропромислового розвитку Високопільської райдержадміністрації Херсонської області (далі - відповідач) щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги при звільненні та зобов'язання здійснити нарахування та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на дату звільнення 11 лютого 2011 року за станом здоров'я за ст.21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та за п.2 ст.40 КЗпП України, ОСОБА_4 вийшла на дострокову пенсію у віці 53 роки та 11 місяців та має право на грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до положень ст.37 Закону України «Про державну службу». Позивач неодноразово зверталась до управління з вимогою сплатити грошову допомогу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову.

До Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу від Управління агропромислового розвитку Високопільської райдержадміністрації Херсонської області, в якому воно просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_4 була звільнена не за виходом на пенсію, а за п.2 ст.40 КЗпП України, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги як державного службовця, вона має право тільки на виплату грошової допомоги за ст.44 КЗпП України, а не згідно зі ст.37 Закону України «Про державну службу».

Із зазначеним висновком колегія суддів не погоджується і вважає необхідним зауважити на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 працювала на посаді головного спеціаліста фінансово-кредитного забезпечення, головним бухгалтером в Управлінні агропромислового розвитку Високопільської райдержадміністрації Херсонської області та 11 лютого 2011 року звільнена із займаної посади за станом здоров'я, що перешкоджає проведенню даної роботи за п.2 ст.40 КЗпП України згідно наказу № 1 від 11 лютого 2011 року. ОСОБА_4 була виплачена вихідна допомога.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області ОСОБА_4 з 12 лютого 2011 року перебуває на обліку в Управлінні, як отримувач пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», як така, що звільнилася за станом здоров'я відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», яким регулюються питання щодо пенсійного забезпечення і грошової допомоги державним службовцям, право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців. Цією ж статтею встановлено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Відповідно до положень статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для роботи, який дає право на цей вид пенсії.

В преамбулі Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» зазначено, що він гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя, а також у зв'язку з тим, що зазначений закон не встановлює обмежень для громадян похилого віку в залежності від посад, які вони займали до виходу на пенсію,колегія суддів зазначає,що використання особою такої додаткової соціальної гарантії з боку держави, як достроковий вихід на пенсію за певних умов не може бути підставою для позбавлення її соціальних гарантій, установлених іншими нормативними документами. Зокрема, право на встановлення статтею 37 Закону України «Про державну службу» грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, у разі виходу на пенсію. Також, норми статті 37 вказаного Закону не передбачають виключень або обмежень щодо виплати грошової допомоги у разі звільнення особи за статтею 40 Кодексу Законів про Працю України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013, засади державної служби, умови, порядок реалізації громадянами України права на державну службу, а також права на пенсійне забезпечення державних службовців врегульовано законодавством про державну службу.

Право на одержання пенсії державних службовців мають чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - страховий стаж), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку (частина перша статті 37 Закону N 3723).

Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів (частина тринадцята статті 37 Закону N 3723).

Таким чином, грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону N 3723 не встановлено.

Конституційний Суд України зазначає, що грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 Кодексу (зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи), не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Отже, державний службовець у разі дострокового (не раніше ніж за півтора року до встановленого законодавством строку) виходу на пенсію державного службовця на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я та неможливістю переведення, за його згодою, на іншу роботу відповідно до частини другої статті 40 Кодексу, за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, як і інші державні службовці, які виходять на пенсію з посад державних службовців після досягнення віку, зазначеного в частині першій статті 37 Закону N 3723, має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 3 червня 2014 року у справі № 21-35а14.

Суди на зазначені обставини справи не звернули увагу, внаслідок чого помилково дійшли висновку про те, що позивач не має права на виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

За правилами ч.1 ст.229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати дії Управління агропромислового розвитку Високопільської райдержадміністрації Херсонської області щодо відмови виплатити ОСОБА_4 грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, як державному службовцю у зв'язку з виходом на пенсію протиправними.

Зобов'язати Управління агропромислового розвитку Високопільської райдержадміністрації Херсонської області виплатити ОСОБА_4 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням отриманої вихідної допомоги.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді : В.В.Малинін

О.Ф.Ситников

В.В.Швець