h

справа № 2-а-27487/08

категорія 50

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2008 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хаюка С.М. ,

при секретарі - Савчук Є.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації

про Стягнення 19781,00 грн.,-

встановив:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що протягом 2002-2005 років йому не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення його прав.Заборгованість по доплаті до заробітної плати особам,які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39), доплати в зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування (ст..37) позивач визначив в розмірі 19781грн. Посилався на те, що отримував відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.

Позивач просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомленний у передбаченому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено , що позивач працював та проживав з 2002 року по 7.06.2005 року в м.Овруч, Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення і є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3 категорії .

Відповідно до ст.39 Закону, заробітна плата особам які працюють на території гарантованого добровільного відселення, повинна була підвищуватись на дві мінімальні зарплати, а щомісячна грошова допомога в зв”язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва (ст.37) виплачується в розмірі 40% мінімальної заробітної плати.

Проте в спірний період часу ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.

Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати, а заборгованість по ст.37 Закону з моменту прийняття рішення Конституційним Судом України , а саме з 9 липня 2007 року.

З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме :

Розмір мінімальної заробітної плати становив:

з 2 вересня 1996 року 15 грн., з 1 січня 1998 року 45 грн., з 1 липня 1998 року 55 грн., з 1 січня 1999 року 74 грн., з 1 квітня 2000 року 90 грн., з 1 липня 2000 р.- 118 грн., з 1 січня 2002 року -140 грн., з1 липня 2002 року 165 грн., з1 січня 2003 року 185 грн., з 1 грудня 2003 року- 205 грн., з 1 вересня 2004 року 237 грн., з 1 січня 2005 року 262 грн., з 1 квітня 2005 р- 290 грн., з 1 липня 2005 р.- 310 грн., з 1 вересня 2005 року 332 грн., з 1 січня 2006 року- 350 грн., з 1 липня 2006 р.- 375 грн., з 1 грудня 2006 року 400грн, з 1квітня 2007 року 420 грн., з 1 липня 2007 року- 440 грн., з 1 жовтня 2007 року 460 грн.

Заборгованість перед позивачем за період з 30.01.2002 року по 7.06.2005 року становить ( по ст..39 Закону):

--за 2002 рік 3380грн. (140грн.х2х5=1400грн., 165грн.х2х6=1980грн.),

--за 2003 рік 4480грн.(185 грн.х2х11=4070грн., 205грн.х2х1=410грн.),

--за 2004 рік 5176грн. (205 грн.х2х8=3280грн., 237грн.х2х4=1896грн.),

-- за 2005 рік 3312грн. (262грнх2х3=1572грн., 290грн.х2х3=1740грн.), а всього 15781грн. (16348грн.-567грн.).

Суд,при розгляді даного позову прийшов до висновку,що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діяв всупереч Закону , а тому відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 163, 167, 254 КАС України, суд -



постановив:

По зов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 15781 грн.(ст..39) заборгованості доплати до заробітної плати.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Головуючий суддя: С.М. Хаюк