ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-8410/07

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2007 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 28 березня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Зазначав, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області неправомірно не включило до пенсії щомісячну доплату в розмірі 25% суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована, що передбачено підпунктом «а» пункту 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ».

Просив поновити порушені пенсійні права й стягнути з відповідача заборгованість по пенсії з дня її призначення по день звернення в суд в сумі 5 33,18 грн.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 28 березня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач ставив питання про скасування судових рішень, якими відмовлено в задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії з урахуванням доплати до грошового забезпечення. Просив постановити нове рішення про задоволення позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 01 жовтня 1998 року ОСОБА_1 як службовцю органів внутрішніх справ призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час звільнення зі служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 не отримував щомісячну доплату від очікуваної пенсії, передбачену підпунктом «а» пункту 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», оскільки керівництво органів внутрішніх справ таку доплату йому не встановлювало. Тому суб'єкт владних повноважень правомірно не врахував її при призначенні пенсії.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», що визначає заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій, в редакції, яка була чинною на час призначення пенсії, та пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 на виконання вимог вказаного Закону, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Щомісячна доплата в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути нарахована позивачеві, запроваджена підпунктом «а» пункту 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, що включаються при обчисленні пенсії.

Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі нормативно-правових актів, зазначених позивачем.

Відмовляючи в перерахунку пенсії з урахуванням спірної доплати суб'єкт владних повноважень діяв відповідно до вимог законодавства в межах наданої компетенції і не порушив права позивача на пенсійне забезпечення.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2007 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 28 березня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.